Два роки українська кав'ярня функціонувала у ворожо налаштованому Донецьку
Фото: Вивіска на вхідних дверях "Львської майстерні шоколаду" у Донецьку
Колишня менеджер кафе, яка з міркувань безпеки побажала залишитися неназваною, розповіла правду "Нового часу" про те, як персонал "Львівської майстерні шоколаду" та її відвідувачі ховалися в підвалі під час обстрілу і про те, як вони намагалися знайти спільну мову з російськими військовими.
"Іноді ми закривалися серед дня, коли були сильні, гучні вибухи. Тим влітку почалися перші випадки, коли приходили військові, люди у формі, з зброєю, - згадує жінка. - Було кілька випадків, коли матусі піднімали галас. Вони починали кричати: "Чого ви тут сидите? Ми хоч тут хотіли відпочити від усього, навіщо ви прийшли? Давайте звідси! Ми тут з дітьми, ви лякаєте. Ви взагалі розумієте, куди ви потрапили?" Вони: "Ну, ми приїхали вас захищати". А вони: "Не треба нас захищати, їдьте додому, просто вставайте і йдіть звідси".
"Не було скандалу, але весь персонал затримував дихання, тому що ніхто не знав, яка буде на це реакція. Там Стояли, чекали, що буде. Але вони просто піднімалися і мовчки йшли", - розповіла виданню менеджер закритою в Донецьку "Львівської майстерні шоколаду".
За її словами, кав'ярня була розташована в старовинному будинку середини ХХ століття. У ньому товсті стіни і потужний підвал, в якому керівництво облаштувало все, щоб можна було сховатися всередині і нормально проіснувати якийсь час.
У серпні 2014 року, коли обстановка в місті загострилася через протистояння бойовиків і військових української армії, керівництво тимчасово закрило "Майстерню". Але через два місяці роботу кав'ярні відновили, незважаючи на вибухи в місті.
"Були ситуації, коли сидять клієнти, майже повна майстерня, і тут якийсь вибух в центрі міста, в сусідню будівлю попало. Ну і все, персонал разом з клієнтами, починають збігати вниз. Всі знають, що там є підвал. Кинули все, просто страшно, така підсвідома реакція. Від вибуху по вікнах йде хвиля. І тільки директор біжить нагору до зали - переживає, що ми залишили відкритою майстерню", - ділиться спогадами менеджер.
"Персонал спілкувався російською з усіма. Але, звичайно, якщо людина заходить, вітається російською, йому відповідають українською, і обличчя стає напруженим - зрозуміло, він не розуміє української, тому що це, може, і не українець взагалі", - розповідає жінка.
Раніше повідомлялося, що сепаратисти закрили "Львівську майстерню шоколаду" у Донецьку.
