"Ця країна гідна, за яку треба воювати": в мережі розповіли історію поляка, який захищає Україну

Хлопець отримав громадянство, щоб піти в ЗСУ

Молодий поляк з українськими коренями переїхав в Україну, отримав паспорт і пішов у ЗСУ, щоб захищати Україну. Історію бійця розповів сайт "Новинарня".

Орест народився в Польщі. Мама у нього українка, а тато – поляк, але української мови хлопець не знав. У Львові у Ореста залишилася бабуся, до якої він захотів переїхати після того, як закінчив школу. Він розповідав, що спочатку було страшно виходити з дому і ходити в магазини – його лякав мовний бар'єр.

І хоча польська мова і українська дуже схожі, Орест все одно боявся сказати що-небудь не так. Тому він кілька місяців вивчав українську мову.

А потім почалася війна і хлопець захотів піти на фронт. Так як у нього не було українського паспорта, він міг податися тільки в добровольчі батальйони. Але Орест вирішив отримати громадянство. На це пішло ще кілька місяців. За цей час він з допомогою друзів-українців вивчив мову і дізнався традиції країни. І як тільки він отримав український паспорт – тут же підписав контракт зі Збройними Силами України. Оресту на той момент виповнилося 18 років.

Батькам про своє рішення він повідомляти не став. Сказав, що пішов вчитися у військовий вуз і, якщо у трубці телефону вони чули постріли, говорив, що знаходиться на полігоні.

Одного разу під час розмови з батьками почався сильний обстріл і Оресту довелося кинути трубку. А в наступний раз передзвонити їм зміг тільки через тиждень. Батьки зрозуміли, де знаходиться син. І хоча вони не зраділи рішенню Ореста, особливо батько, але прийняли його вибір.

Орест розповів, що любить Україну і українців. Він каже, що якщо не зупинити ворога, то він піде далі.

"Ця держава гідна, за яку треба воювати. Якщо ми не зупинимо ворога тут, він піде в Харків, потім у Київ, Житомир, Львів. Ніхто цього не хоче, тому треба бути тут. І ми свою землю не віддамо, як би росіяни цього хотіли. Ніхто звідси не піде. Я дивуюся стрижню українців. Наприклад, мої побратими. Як би не було, як би не стріляли, вони з цього тільки сміються і не залишають позиції", - розповідає Орест.

Фото: Поляк Орест (novynarnia.com)

Він радий, що пішов воювати і стверджує, що серед побратимів знайшов справжніх друзів, з якими захищав Щастя і Красногорівку.

"Я в них упевнений, що все буде добре, що вони прикриють спину, ніколи не зрадять, і ми й далі будемо спілкуватися", - зізнається хлопець.

Він іноді використовує польську мову – кричить у бік ворога слова польського гімну або говорить польською по рації. Ще лається польською мовою – побратими його не розуміють, не ображаються і це Ореста виручає.

Командири підрозділу, в якому служить хлопець, говорять про нього як про сміливого, розумного і відповідального бійця. У листопаді у Ореста закінчується контракт, і він каже, що на майбутнє має чіткі плани.

"Після демобілізації я хочу бути інструктором на Яворівському полігоні, навчати молодь. Сподіваюся, зможу навчити їх чомусь корисному. А взагалі поживемо - побачимо", - каже хлопець.

Він ні хвилини не шкодував про своє рішення переїхати в Україну і піти воювати за неї.

"Я люблю Україну, - посміхається хлопець, - і буду жити тут".

До речі, раніше ми розповіли про 20-річної кулеметниці з позивним "Кнопка".

А також писали про історію бійця з позивним "Анархіст".

Відео: РБК-Україна