Російський вчений передбачив небезпеку обвалення Кримського моста
Фото: Будівництво моста в Крим (crimeavector.com.ua)
Споруджуваний російською стороною міст через Керченську протоку, який повинен з'єднати Кубань з аннексированным Кримом, буде вразливий з багатьох сторін і за кількома параметрами.
За словами відомого радянського і російського гидростроителя, професора Юрія Севенарда, небезпека для Керченського мосту криється в складних природно-кліматичних умовах (в регіоні висока сейсміка, відповідна 9 балів), які проектувальники Керченського мосту, судячи з усього, не врахували.
"Крім того, в Керченській протоці складна геологія (щільні ґрунти, розташовані на 60 метрів нижче рівня води). Причому сейсміка при опорі на ці щільні ґрунти (тверді глини) не знижується. Коливаються саме глини, а не вищерозміщений слабкий шар. Коли буде стояти міст, ці коливання обов'язково будуть передаватися його жорстким палям. У підсумку під час землетрусу першої загубиться стійкість основного прольоту моста", - сказав він в інтерв'ю виданню MK.ru.
Також вчений нагадав про сильних ураганних вітрах в районі спорудження мосту, які можуть призвести до аварійних ситуацій з машинами на мосту довжиною в 19 км.
"Плюс ожеледні явища - частий фактор в умовах зміни температур. Вітри, висока вологість, крижані дощі (але обледеніння може бути і без них) - все це небезпечно з точки зору ковзання транспорту. А утримувати в безгололедном стан міст з фермами (зв'язують конструкції) поверху практично неможливо: знизу металеві балки і залізобетонне покриття будуть підмерзати. ДТП самі по собі і на звичайних дорогах часто трапляються, а тут ризик збільшується в кілька разів", - зазначив професор.
Крім вищезгаданих факторів, вчений згадав і третій вид небезпеки - льодохід.
"Свого часу за вказівкою Сталіна в 1944 році в цьому районі був побудований залізничний міст. Його зруйнувало льодоходом", - нагадав Севенар.
Професор вважає, що найкраще було б зробити міст під водою, точніше ціле "гідротехнічна споруда".
"Воно було б невразливо з точки зору сейсміки, зледеніння, падіння транспортних засобів з висоти... Основна траса йшла б по земляному насипу (вона не боїться тиску льоду). Було б два водопропускних перерізу - щоб забезпечити проточність у берегів і зберігся водообмін, проходила риба і так далі. А два кілометри траси йшли б безпосередньо під водою", - підкреслив експерт.
