Сибірка: що потрібно знати про небезпечне інфекційне захворювання

Сибірка: що потрібно знати про небезпечне інфекційне захворювання
Що потрібно знати про сибірку (колаж: STYLER)

Сибірка піддається лікуванню, важливо вчасно звернутися до інфекціоніста

В Одеській області були госпіталізовані п'ять чоловік з підозрою на сибірську виразку. Після дослідження м'яса інфікованої корови, у одного хворого було підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма).

При цьому гендиректор Центра громадського здоров'я МОЗ України Володимир Курпіта зазначив: "Вогнище локалізоване, небезпеки поширення інфекції немає. Ситуація знаходиться під контролем місцевої влади".

Що потрібно знати про небезпечне захворювання і як уберегтися від сибірської виразки — дізнавайтеся у матеріалі STYLER.

Що таке сибірка?

Сибірка — небезпечна інфекційна хвороба, збудником якої є бацила Bacillus anthracis. Входить в групу інфекційних захворювань, збудники яких паразитують в організмі тварин.

Збудник хвороби може існувати у вегетативній і споровій формі. Особливо небезпечною вважається саме друга, спорова форма. Справа в тому, що вегетативна форма бактерії поза організму людини або тварини швидко гине. А ось спори можуть зберігатися в ґрунті десятками років. У групі ризику — території навколо пасовищ, боєнь, могильників .

Цікаво, що в англійській мові ця хвороба носить назву Anthrax (від грец. — вугілля), так як струп на шкірі має характерний чорний колір.

Струп при сибірці

Струп при сибірці

Які є види сибірки?

Найбільш поширена форма сибірки — локалізована, тобто шкірна (95%). При цьому шкірна форма поділяється на декілька видів:

  • Карбункульний – у місцях ураження утворюються карбункули.
  • Бульозний – утворюються пухирі, наповнені геморагічними виділеннями.
  • Едаматозний – характеризується появам набряклих утворень, які згодом можуть перерости в карбункули.

Види сибірської виразки

Також серед клінічних форм зустрічає легенева (5%), шлунково-кишкова і септична (менше 1%).

Як передається сибірка?

Основне джерело зараження сибіркою — свійські тварини: велика і дрібна рогата худоба, свині, коні і т. д.

Передача інфекції відбувається контактним шляхом від тварини до людини або навпаки. Важливо! Від людини до людини сибірка не передається!

Також інфекційна хвороба передається при користуванні предметами побуту, забрудненими грунтом (у грунті збудник може перебувати декількох десятиліть), що містить спори бактерій сибірки. Під час вживання неякісних продуктів харчування (м'ясо, молоко). Також під час різних робіт зі шкурами інфікованих тварин (при вдиханні спор під час подібних робіт).

Які симптоми зараження сибіркою?

Як було сказано вище, найбільш поширена шкірна форма сибірки. Симптоми наступні:

  • по завершенню інкубаційного періоду на ураженій ділянці утворюється пляма червонуватого відтінку, болі не відчуваються;
  • за короткий проміжок часу пляма перетворюється в червоний вузлик багрового відтінку, перетворення супроводжується печінням і легким свербінням;
  • через пару годин вузлик перетворюється в порожнинне утворення з серозним наповненням, поступово стає кров'яним;
  • в результаті розтину новоутворення формується виразка, дно якої з часом повністю закриває чорний струп;
  • по краях виразки-карбункула формуються вторинні бульбашки, в наслідок також переростають у виразки;
  • набряк та некроз тканин;
  • гостра інтоксикація;
  • ломота в попереку;
  • висока температура, лихоманка;
  • занепад сил

При бульозній формі  на місці ураження відразу утворюються бульбашки з кров'яним вмістом, а при едематозній – з'являється набряк, який тільки на пізніх термінах переростає в карбункул.

Діагностика і лікування сибірки

Помітивши перші симптоми небезпечного захворювання, слід негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста, який проведе первинний огляд і визначить один з методів діагностики

Сибірка на сьогоднішній день піддається лікуванню! Головне — вчасно звернутися до лікаря.

Для лікування сибірки призначають антибіотики (пеніцилін), кристалоїдні і колоїдні розчини, альбумін, плазму; глюкокортикоїди.

При цьому при шкірній формі хвороби неприпустимим хірургічне втручання, що може призвести лише до генералізації (поширенню) інфекції.

Які є заходи профілактики сибірки?

  • Вакцинація тварин і людей.
  • Профілактичний огляд людей, які тісно взаємодіють з домашніми тваринами.
  • Неспецифічна профілактика включає виявлення і ліквідацію вогнищ інфекції (виявляють хворих тварин, знищують трупи, планово прищеплюють худобу в несприятливих районах і т. д.). Ведеться контроль за поширюваними на ринках і в магазинах м'ясом. Цим повинна займатися ветеринарна служба.

Також по темі: Силовики виставили пости навколо Міняйловки через сибірку.

Зазначимо, як повідомили в МОЗ, в Україні на даний момент не закуповуються вакцини проти сибірки за державний рахунок.

Столичні зоозахисники вимагають заборонити виробництво хутра в Україні (відео: STYLER)

Новини партнерів
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся