"Намагаюся не здохнути": росіянин-найманець "Вагнера", який вижив у Сирії, розповів про бій під Дейр-ез-Зором (аудіо)
Найманець повідомив деталі події, яка сталася 7 лютого
У Сирії в результаті невдалої спроби забрати у курдських загонів "Сирійських демократичних сил" і американських військових радників контроль над нафтопереробним заводом загинули, за різними даними, від 15 до 600 російських найманців з ПВК "Вагнера".
Журналістам вдалося отримати аудіозапис з розповіддю росіянина, який вижив, про тригодинний бію, що стався ввечері 7 лютого в Сирії у районі міста Дейр-ез-Зор. Чоловік, який зробив аудіозапис, стверджує, що був учасником цього зіткнення і командував одним із підрозділів.
Варто відзначити, що, за його словами, в 2014-2015 роках він воював проти України на Донбасі.
Найманець розповів "Радіо Свобода" про себе та про події в Сирії 7 лютого.
"По нам відпрацювали з усього, що було. Ми, коротше, їхали в три роти завод захоплювати. У першій 200 втрат, двухсотих, я там розмовляв з Мітяєм. У другій близько 20, я ... (не знаю), там наших немає. У нашій – 75. Це ...(жах), з 2014 року таких втрат не було. Я кажу, нас здали", - стверджує співрозмовник видання.
З його слів, здати найманців могли не тільки сирійці-союзники, але і керівництво ЗС РФ у Москві.
"Якщо не пацани з арбатского військового ("Арбатским військовим округом" військові називають Міністерство оборони і Генштаб, розташовані в центрі Москви – ред.), то місцеві, 100%", - зазначив чоловік.
"У них було все. Були ПЗРК. Поставили їм просто у ... (величезних) масштабах. Ніхто не приїхав, коли нас з вертушки ... (обстрілювали). Ніч, темно, у нас два сраних ДШК (кулемет Дягтерева – Шпагіна крупнокаліберний – ред.). Що ми зробимо? ...(повний кошмар), коротше!" - розповів він.
"Убитих 200-250, поранених приблизно стільки ж", - сказав чоловік.
Аудіозапис: Командир одного з відділень "ПВК Вагнера" - про бій під Дейр-ез-Зором (soundcloud.com)
"Радіо Свобода" публікує листування з цією людиною, замінивши мати та інші брутальні слова на крапки. Ми повинні відзначити, що не можемо з 100%-вою упевненістю стверджувати, що наш співрозмовник є тим, за кого себе видає", - зазначили у виданні.
– Скільки вам років? Ви є кадровим військовим, найманцем? Як би ви самі описали свою професію і послужний список?
– Під 30. Найманець. Вчу, стріляю, намагаюся не здохнути, отримую гроші.
– Як і коли ви потрапили в Сирію?
– Нудно на громадянці, плюс багато платять.
– Ця ваше перше відрядження в цю країну?
– Ні, не перше.
– Чи проходили ви підготовку в Молькино (база ГРУ, на якій тренуються перед відправкою в Сирію "вагнеровці")?
– Ні, з моїм послужним списком і рекомендаціями обмежилися співбесідою та медоглядом.
– Чи були ви на Донбасі?
– Так, був у 14-15 роках, в якості інструктора, як і більшість наших, навчав місцевих воювати, хоча коли зовсім ... починався, разів п'ять і на передову тижня на два виїжджали.
– Розкажіть про події 7 лютого. Як готувався наступ на завод?
– Дослівно: "Бачиш он там ...(об'єкт)? Їдеш туди, валиш 100-200 чуркобісів, доповідаєш у штаб".
– Чи справді Міністерство оборони було не в курсі ваших планів?
– Я командир відділення, мені ставлять тактичну задачу, і я в душі ... (не хочу знати), хто з московських ....... (зневажливе позначення геїв) щось знав.
– Скільки всього людей мали брати участь в цій операції?
– Не ... (не знаю).
– А скільки з них росіян?
– Майже всі.
– Вам обіцяли прикриття з боку ППО?
– Прикриття ППО ніхто не обіцяв, але у місцевих ... воно було, поки ми стояли на ПТД (пункт тимчасової дислокації), кожен ..... божий день вони фоткались з цими ... (чортовими) "Іглами".
– Як розвивався ваш наступ? В якийсь момент щось пішло не так?
– Як розвивався, так і деградував. Основна група зняла кілька "секретів", приблизно з кілометр по них відкрили вогонь зі стрілецької зброї та мінометів. Моя група обходила завод з флангу. ... (Жах) почався, коли основняк підійшов до заводу приблизно на 400-500 метрів – по ним ... (вдарили) ствольною артилерією. Після обстрілу почало темніти. Так як з каганцями (прилади нічного бачення) повний ...... (жах), а штурмувати наосліп охочих не було, прийняли рішення продовжити штурм. Причому близько половини групи "стрічки" (на військовому жаргоні – колони) ще тільки під'їжджали до місця бою, вони повинні були змінити нас, коли ми захопимо завод. І тут раптово ....., прилетіли вертушки. Пара ... (обстрілювала) найближчих до заводу, пара відпрацювала стрічку. За підсумком машин немає, ... (стрімко залишати місце бою) нема на чому, а ці ... в тир з тепловізором грають. Причому довго зависали на одному місці: натурально знали, що у нас з ППО – голий ..., і то один на трьох.
– Ви знали заздалегідь, що це за завод?
– Що це за завод і в душі не ... (не знаю), знаю тільки, що нафтопереробний.
– Ви вважаєте, що вас хтось міг здати? Хто?
– Здати могли місцеві ... (ототожнення людини з твариною), спеціально, не спеціально, але противник точно знав, що ППО у ударної групи немає.
– Ви знали, що з тієї сторони є американські військові?
– Ні. Вважали, що поїдемо чергових .... (ототожнення людини з твариною) гандошить. Думаю, командування було того ж думки.
– Як би ви оцінили кількість загиблих і поранених?
– Убитих 200-250, поранених приблизно стільки ж.
– Чому тоді немає шквальної хвилі повідомлень від родичів у соцмережах? Цих повідомлень зараз стільки ж, скільки бувало, коли гинули 10-20 "вагнеровців".
– Чесно кажучи, трохи не до моніторингу соцмереж було, але можу припустити ось що: (у когось) немає родичів, (комусь) заплатили – часто це вирішує, (когось) залякали.
– Скільки було колон? Яке в них було співвідношення сирійці/росіяни?
– Колон було дві, плюс артилерія, плюс маневрені групи. Співвідношення сирійців до росіян – приблизно 30 на 70.
– Чи вдалося вам забрати поранених і вбитих з поля бою?
– 300-х (поранених) виносили самі. 200-х – похоронка (похоронна команда).
– Чи зустрічали ви в Сирії бійців, про загибель яких в цьому бою зараз повідомляють ЗМІ?
– З опублікованих я нікого особисто не знаю, проскакував пару раз в ефірі позивний Кадет (Олексій Шихов з Нижнього Новгорода). Типу: "– Є інфа по Кадета і Ізиді? – Вибув". Але що це за люди, чи реальні ПІБ і т. д., не знаю.
– Чи мав сам Вагнер відношення до планування операції? Чи зустрічали ви його в Сирії?
– Уткіна (справжнє прізвище Вагнера) за весь час жодного разу не бачив, але наскільки я знаю, останні рік-півтора він вкрай успішно штурмує кар'єрну драбину в столиці нашої батьківщини (Москві - ред).
– Як ви думаєте, чи зможе ПВК "Вагнера" оговтатися від понесених втрат? Чи ослабне потік бажаючих воювати в Сирії в якості найманців?
– Потік бажаючих ослабне? Спасибі, поржав. За такі бабки у нас три охочих на місце і потік не думає слабшати.
– Чи збираєтеся ви повернутися додому?
– ..... (навіщо)? Смерть – витрати професії. Від говночиста несе гівном, а ми здохнути можемо в будь-який момент. Робота ненудна і платять непогано.
– Чи вважаєте ви, що ПВК мають бути легалізовані в Росії?
– Вони і будуть (легалізовані). Донбас і Сирія – полігон.
– Чи має Міноборони визнати втрати в рядах "вагнеровців"?
– ..... (навіщо)? В цьому і є суть ПВК – що у нас, що в США, що в Уганді ... . Є веселі хлопці, яким ти платиш гроші і не звітуєш про чергове "вашипатєрі" і "витамєсть". В цьому і є суть ПВК: ти ні за що не звітуєш і нічого не визнаєш.
Нагадаємо, 7 лютого в результаті авіаудару очолюваної США міжнародної коаліції в Сирії загинули і отримали поранення близько 300 бійців пов'язаної з Кремлем приватної військової компанії "Вагнер", які взяли участь у вилазці на стороні сил президента Сирії Башара Асада.
За різними даними, кількість убитих на початку лютого найманців ПВК "Вагнера" може досягати від 200 до 600 осіб.