Переплетення містики і релігії, глибокий символізм, якісний сценарій і геніальна акторська гра – "Тіні забутих предків" Параджанова досі привертають увагу глядачів, викликаючи трепет і захоплення
Весна подарувала шанувальникам відомої кінострічки і творчості Параджанова унікальну можливість перейнятися насиченою міфологією фільму з гуцульським "присмаком". 23 березня у стінах "Мистецького Арсеналу" стартував унікальний проект – масштабна виставка "Тіні забутих предків", присвячена 50-річчю прем'єри найвідомішою у світі української стрічки в прокат фільм вступив у 1965 році).
Фото: До речі, нещодавно стрічка була внесена в список обов'язкового перегляду претендентам на кандидатську ступінь в киноведении Гарвардського університету (Styler.rbc.ua)
Styler особисто відвідав виставку, ставши частиною захоплюючого дослідження "Тіней". Сказати, що експозиція нам сподобалася – нічого не сказати. Емоції від занурення в паралельний, полумистический і напівреальний світ складно передати навіть фотографіями. Тому "10 емоцій" – це швидше віртуальна дегустація, ніж повноцінне насолоду від побаченого.
Фото: Криваво-вогняна інсталяція "Червоне" викликає смутні почуття (Styler.rbc.ua)
Переступаючи поріг першого залу виставки, ви миттєво стаєте героєм стрічки Параджанова. Згадайте початок фільму. Червоні титри на чорному тлі викликають почуття тривоги, підводять нас до того, що зараз станеться щось неприємне. Сюжет починається зі смерті брата головного героя. Нам показують, як Олексу придушило деревом у лісі, коли він намагався врятувати ще маленького Івана Палійчука. Стає очевидним, що "Тіні забутих предків" – серйозна історія без щасливого кінця.
Перший виставковий зал – це запрошення без зайвих роздумів. Різке і рухливе червоне – своєрідний символ смертельних подій. Це і бурхливі потоки ріки, забрали з собою Марічку, і небезпечні обриви в горах, і удари сокир.
Фото: Костюм для проекту "Бетлегем" (художник Андрій Хір) – так угорцы називають вертеп. Слово також популярно в деяких районах Західної України (Styler.rbc.ua)
Кінострічка "Тіні забутих предків" балансує на тонкій межі між реальним і фантастичним. Сюжетні лінії фільму тісно переплітаються з містичними віруваннями гуцулів – це дивне поєднання християнського і язичницького почав. Відьми, мольфари, мавки, ворожки, нечиста сила – персонажі якогось паралельного світу дивовижно гармонійно вплетені в хід розповіді. Однойменна виставка також знайомить відвідувачів з настільки важливою частиною фільму.
Фото: "Тіні" – це душі наших предків (Styler.rbc.ua)
Містичне таїнство фільму приховано в його назві. Слово "Тіні" вжито в контексті позначення душ або навіть духів, які з'являються серед живих на тризну (язичницьких поховальний обряд) у вигляді тіней на стінах.
Фото: Дерев'яний ангелок – найбільш шанований персонаж гуцульських майстрів по дереву (Styler.rbc.ua)
Певна частина виставки знайомить нас з гуцульської дерев'яної пластикою – унікальний вид творчості, який показує майстерність українських різьбярів-самоучок. Дерев'яна скульптура Галичини (укр. Галичина є невід'ємною частиною українського сакрального мистецтва, яке тісно пов'язане з християнським світоглядом народу і релігійною обрядовістю. Значна група таких скульптур – це ангельська ієрархія (ангели, архангели, херувими, серафими).
Представлені на виставці скульптури ангелів були привезені з різних регіонів Західної України. Також Сергій Параджанов активно використовував подібних ангелів для декорування приміщень, в яких проходили зйомки.
Фото: Дерев'яних янголят робили в різних областях Західної України (Styler.rbc.ua)
Фото: Кожен ангел на виставці "Тіні забутих предків" зі своєю емоцією. Показаний ангелок був створений на початку 19 століття в Івано-Франківській області (Styler.rbc.ua)
Фото: Зелених ангелів зробили в 19 столітті на території Тернопільської області (Styler.rbc.ua)
Фото: Експозиція традиційних гуцульських топірців (Styler.rbc.ua)
Фільм "Тіні забутих предків" – відмінна екранізація побуту і звичаїв жителів Західної України. Багаті костюми, предмети побуту, речі релігійного характеру. Особливої уваги заслуговує бартка - узконосый сокира з маленьким тупим обухом (молоточком) , обладнаний довгим держаком. На виставці представлено досить велику різноманітність таких сокирок. Бартка вважалася не просто функціональним сокиркою. Це був важливий чоловічий атрибут, який застосовували для захисту, використовували під час обрядових весільних танців. Таким сокиркою присвячували на війну, коли хлопчик ставав чоловіком.
Фото: Бартка, 1980 рік. Автор – Петро Харінчук, с. Красноїлля Верховинського району (Styler.rbc.ua)
До речі, обриси бартки можна зустріти на постері фільму "Тіні забутих предків" 1964 року. Саме таким небезпечним зброєю в кінці фільму Івана, головного героя, вдарив по голові "любчик" його дружини Палагни.
Фото: Розкадровка фільму "Тіні забутих предків". Епізод "Похорон" (Styler.rbc.ua)
9 залів виставки містять понад 100 артефактів, 20 ексклюзивних інтерв'ю, унікальних фото - і відеоматеріалів з архівів зйомок. Великим надбанням виставки стала папка з розкадровкою фільму, яку своїми руками становили Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко та Володимир Луговський (другий режисер фільму).
Особливо цікаво роздивлятися ці рукописні бланки і представляти, як Сергій Параджанов червоними і синимы ручками схематично виводив сюжет кожного кадру.
Фото: Розкадровка фільму "Тіні забутих предків". Епізод "Похорон" (Styler.rbc.ua)
Фото: Розкадровка фільму "Тіні забутих предків". Епізод "Полонина" (Styler.rbc.ua)
Фото: Всі костюми для зйомки фільму "Тіні забутих предків" автентичні і унікальні (Styler.rbc.ua)
Повертаючись до візуалізації побуту гуцулів у фільмі "Тіні забутих предків" не можна не помітити багатство нарядів головних героїв. На жаль, після зйомок велика частина костюмів назавжди загубилася. Незначні артефакти тепер зберігаються в музеях по всьому світу. Наприклад, наряди Палагни сьогодні можна знайти в музеї Сергія Праджанова в Європі. Також багато костюмів знаходяться в київській кіностудії Довженка. Навіть існує легенда, що певна частина костюмів була вкрадена і вивезена в Канаду.
Фото: Кажуть, що багато костюмів після зйомки фільму "Тіні забутих предків" вкрали і вивезли в Канаду (Styler.rbc.ua)
Опрацюванням нарядів займалася художник по костюмах Лідія Байкова (1905 – 1993). Вона особисто проводила дослідження в цьому напрямку, об'їздила і зібрала костюми з усієї Галичини.
Фото: Виставка "Тіні забутих предків" показує хронологію світових подій, які відбувалися під час зйомки (Styler.rbc.ua)
Певна частина виставки показує абсурдність радянської влади по відношенню до фільму "Тіні забутих предків". В СРСР стрічку погрожували заборонити, а її творці були покарані. За кордоном картина мала колосальний успіх. Нею захоплювалися, обговорювали, вона отримувала різні нагороди.
4 вересня 1965 року у кінотеатрі "Україна" відбувся публічний показ фільму "Тіні забутих предків". Тоді український публіцист і дисидент Іван Дзюба вийшов на сцену кінотеатру і оголосив про хвилі арештів української інтелігенції. Протест підтримали поет Василь Стус і націоналіст В'ячеслав Чорновіл.
Фото: Іронія Параджанова у відповідь на утиски з боку радянської влади (Styler.rbc.ua)
Фото: Висновок сценарно-редакційної комісії про фільм "Тіні забутих предків" від 17.06.1964.
Василь Земляк, головний редактор кіностудії Довженко, Олександр Сизоненко, редактор кінофільму, в цілому позитивно оцінили стрічку. Проте нарікали на незначні упущення сюжетної лінії: не розкрито стосунки Івана і Палагни, не вказана явна причина, по якій герої фільму відчувають себе нещасними. Навіть этнографичность фільму порахували надмірною.
Зараз такі відгуки здаються абсолютно "дріб'язковими причіпками". Фільм "Тіні забутих предків" залишається шедевром української та світової кінокласики.
Виставка "Тіні забутих предків" триватиме до 10 квітня на території арт-простору "Мистецький Арсенал" (вул. Лаврська, 12). Режим роботи: 11:00 – 20:00. Вартість вхідного квитка – 50 грн.
Ви повинні це побачити!