10 квітня своє 80-ти річчя могла б відзначити б Белла Ахмадуліна. Вірші про кохання і біографія однієї з найталановитіших поетес XX століття в ювілейну дату пам'яті у нас на Styler.
Творчість Белли Ахмадуліної відноситься до покоління поетів-шістдесятників минулого століття. Послухати вірші Ахмадуліної, Євтушенко, Рождественського, Вознесенського збиралися стадіони, поети з аншлагами виступали на творчих вечорах по всьому Радянському Союзу.
Ахмадуліна виконувала свої твори з властивою тільки їй вишуканістю і піднесеністю, чим і запам'яталася шанувальникам російської поезії. В її бібліографії безліч збірників і есе, а особливе місце у творчості поетеси займають ліричні вірші.
У рядках віршів Белли Ахмадуліної про дружбу і кохання - вся глибина таланту і многоранность почуттів поетеси. Багато з її творів звучали в радянських фільмах і в піснях. Вірш "Прощання", написаний в 1960 році, прозвучав в картині "Жорстокий романс".
А напоследок я скажу:
прощай, любить не обязуйся.
С ума схожу. Иль восхожу
к высокой степени безумства.
Как ты любил? - ты пригубил
погибели. Не в этом дело.
Как ты любил? - ты погубил,
но погубил так неумело.
Жестокость промаха... О, нет
тебе прощенья. Живо тело
и бродит, видит белый свет,
но тело мое опустело.
Работу малую висок
еще вершит. Но пали руки,
и стайкою, наискосок,
уходят запахи и звуки.
Рядки твору Ахмадуліної "Озноб" звучали у фільмі "Службовий роман":
О, мой застенчивый герой,
ты ловко избежал позора.
Как долго я играла роль,
не опираясь на партнера!
К проклятой помощи твоей
я не прибегнула ни разу.
Среди кулис, среди теней
ты спасся, незаметный глазу.
Но в этом сраме и бреду
я шла пред публикой жестокой -
все на беду, все на виду,
все в этой роли одинокой...
Один із своїх найзнаменитіших віршів "по улице моей который год..." поетеса написала в 22 роки. Пізніше романс на ці вірші прозвучав в картині "Іронія долі або з легким паром" у виконанні Алли Пугачової.
Видео: Белла Ахмадуліна читає вірш "По улице моей который год..." (YouТube-канал godwomen)
Серед знаменитих віршів поетеси про високі почуття: "Ни слова о любви", "Из глубины моих невзгод", "В тот месяц май", "Дождь в лицо и ключицы", "Не уделяй мне много времени", "Сказка о дожде" і ін.
Ни слова о любви! Но я о ней ни слова,
не водятся давно в гортани соловьи.
Там пламя посреди пустого небосклона,
но даже в ночь луны ни слова о любви...
***
Из глубины моих невзгод
молюсь о милом человеке.
Пусть будет счастлив в этот год,
и в следующий, и вовеки.
Я, не сумевшая постичь
простого таинства удачи,
беду к нему не допустить
стараюсь так или иначе...
***
В тот месяц май, в тот месяц мой
во мне была такая легкость,
и, расстилаясь над землей,
влекла меня погоды летность.
Я так щедра была, щедра
в счастливом предвкушенье пенья,
и с легкомыслием щегла
я окунала в воздух перья...
***
Дождь в лицо и ключицы,
и над мачтами гром.
Ты со мной приключился,
словно шторм с кораблем.
То ли будет, другое…
Я и знать не хочу —
разобьюсь ли о горе,
или в счастье влечу.
Мне и страшно, и весело,
как тому кораблю…
Не жалею, что встретила.
Не боюсь, что люблю.
***
Не уделяй мне много времени,
вопросов мне не задавай.
Глазами добрыми и верными
руки моей не задевай.
Не проходи весной по лужицам,
по следу следа моего.
Я знаю — снова не получится
из этой встречи ничего.
Ты думаешь, что я из гордости
хожу, с тобою не дружу?
Я не из гордости — из горести
так прямо голову держу.
Видео: Белла Ахмадуліна читає вірш "Сказка о дожде" (YouТube-канал Sven Luelsdorff)
Ізабелла Ахатівна Ахмадуліна народилася в заможній родині в Москві 10 квітня 1937 року. Інтерес до літератури їй прищепила бабуся, а свої перші вірші Белла Ахмадуліна почала писати в школі. У 1955 році твори школярки опублікували в журналі "Жовтень". Ахмадуліна здобула освіту в московському Літературному інституті. За підтримку Бориса Пастернака була виключена з ВНЗ, проте пізніше відновилася і закінчила його з відзнакою. У творчому доробку поетеси не один десяток збірок віршів, поем, перекладів, есе. Ахмадуліна також знімалася в кіно. У 1964 році виконала роль журналістки в картині "Живе такий хлопець", а в 1970-му знялася у фільмі "Спорт, спорт, спорт".
Белла Ахмадуліна була заміжня тричі. Її перший чоловік - поет Євген Євтушенко. Вдруге поетеса вийшла заміж за письменника Юрія Нагібіна. Від третього чоловіка, Ельдара Кулієва, народила доньку Єлизавету. Четвертим чоловіком Ахмадуліної став театральний художник Борис Мессерер.
Белла Ахатівна померла 29 листопада 2010 року в машині швидкої допомоги. Причиною смерті став серцево-судинний криз. Поетесу поховали в Москві на Новодівочому кладовищі.