Романи про Степана Бандеру та Соломію Крушельницьку, брак якісних рукописів і дитяче журі – чим конкурс 2016 року відрізняється від попереднього
Напередодні церемонії нагородження письменників-переможців, яка відбудеться вже сьогодні, 16 червня, засновники "Коронації слова" і експерти від літератури підвели підсумки 16-го конкурсу романів, кіносценаріїв, пісенної лірики та розповіли, як відбирали рукописи в цьому році.
За словами співзасновниці конкурсу Тетяни Логуш, в цьому році будуть традиційно вручатимуть відзнаку "Золотий письменник України". Золотими письменниками України можуть стати автори романів, які видані українською мовою або в перекладі на українську сумарним накладом понад 100 тисяч примірників. Тираж вираховує незалежний аудитор за запрошенням Оргкомітету. Отримати таку нагороду письменник може тільки один раз. На сьогодні лауреатами відзнаки є Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Симона Вілар, Люко Дашвар, Анатолій Дімаров, Сергій Жадан, Оксана Забужко та інші автори.
"Ще одна хороша новина – це те, що в цьому році в окремій номінації буде оголошено спецпремія від Фонду Василя Хмельницького. Вона оцінить роботи з економічної, освітньої або інноваційної тематиками. Переможця оголосить президент фонду Конкурс не стоїть на місці. Щоразу з'являються цікаві нововведення. Всі, хто причетний до конкурсу, проробляють титанічна праця щодня протягом усього року. І зараз можемо сказати, що нам точно є чим пишатися", - розповіла Тетяна Логуш.
Особливість рукописів цього року – великий відсоток творів, присвячених подіям на Сході України, війні, Майдану. Часто звучали теми, що описують військову життя рідних і близьких з зони АТО, їх спогади і щирі почуття. Що стосується несподіванок 16-го конкурсу, то в цьому році надсилали багато рукописів, присвячених історичним особистостям. Фігурували в творах Олекса Довбуш, Іван Миколайчук, Степан Бандера, Герої Крут, Соломія Крушельницька. Також – священик Павло Василик і письменниця Ірина Вільде.
Письменниця і керівник дитячої номінації конкурсу Лариса Ніцой розповіла про те, що в цей раз рукописи книг для дітей оцінювали саме діти, а не дорослі. Дошкільнята, діти молодшого, середнього та старшого шкільного віку оцінювали роботи паралельно з основним, "дорослим" журі. Брали участь 45 дітей з різних куточків України. Надіслані електронною поштою рукописи оцінювалися через інтернет.
"У нас в країні є дійсно багато конкурсів дитячої літератури. І майже скрізь журі конкурсу – зрілі, досвідчені експерти літератури. Я не раз запитувала в них: "А дітей запитали? Їм ця книга цікава?". Мені відповідали: "Не придумуйте, дітей треба виховувати, а не питати в них, що їм читати!". Ми запропонували "Коронації слова" ідею з дитячим журі. Тетяна Логуш зраділа і сказала – "Давайте їх скоріше до нас!". І в минулому році ввели дитяче журі паралельно дорослому. Діти вибирали кращий вірш, пісню, п'єсу, найкращу прозу", - розповіла Лариса.
На відміну від минулорічного конкурсу, коли вибрали компромісний варіант для всіх вікових категорій, номінації розширили і поділили на вікові категорії. Таким чином у кожній з категорій визначать чотири кращі твори, а не одне. За словами Лариси, тема Майдану і війни на Донбасі глибоко схвилювала не тільки доросле, а і дитяче журі.
"Діти з особливим трепетом обирали твори, в яких сім'я проводжає на фронт солдата, в якому син або донька чекають вісточки від папи, який захищає свою країну. Це нова історія, яка вже встигла закріпитися у свідомості молодого покоління", - вважає Ніцой.
Відомий український письменник висловив думку про те, що лояльні правила конкурсу дозволяють учасникам розслаблятися і надсилати ну суд журі неякісні твори.
"Є дві неправди, які просто марно спростовувати, адже скільки не спростовував, все одно будуть думати неправильно. Перша неправда – це те, що Юрій і Тетяна Логуші нібито особисто займаються видавництвом книг і особисто вмовляють видавців видати той чи інший роман, який переміг в номінації. Друга неправда – це те, що я постійно перебуваю в журі конкурсу і весь час вирішую, кого нагородити, а кого – ні. Але справа в тому, що якщо б в цьому році все вирішував я, то заявив про те, що вибрати просто нічого. І кого нагороджувати. Цю правду мені дуже неприємно говорити. І я готовий бути одночасно Бальцеровичем і Лі Куан Ю цього конкурсу, щоб провести радикальні реформи. Насамперед зміни стосувалися ставлення авторів до конкурсу і ставлення журі до авторам. У мене, приміром, за плечима 57 написаних книг. Також - 9 кінопроектів за рік. І всі видавці і продюсери ставлять мене в жорсткі рамки. Я пишу, переписую, потім переписую знову і в підсумку роблю те, що потрібно для створення комерційно успішного твори. Якщо видання книг не буде в Україні бізнесом, а автор не буде заточений на широку аудиторію, про імпортозаміщення можна забути. Тільки сіра нудна "фестивальна" авторська книга ні про що, але з понтами", - говорить Кокотюха.
У конкурсі "Коронація слова" письменник займається номінацією "Кращий гостросюжетний роман". За словами Кокотюхи, цей жанр - основа будь-якої літератури.
"Я не приховую і не соромлюся, що це все називається шоу-бізнесом. Звичайно, це створення інтелектуального продукту, але і мета у вигляді отримання вигоди повинна бути. Так ось, в цьому році за всіма номінаціями – найбільш гірші книги за весь час. Ми досягли дна. І тепер журі змушене натягувати оцінки, щоб конкурс відбувся. Авторам просто треба погодитися з тим, що багато романів треба допрацьовувати", - вважає літератор.
Фото: "Я готовий бути Бальцеровичем і Лі Куан Ю цього конкурсу, щоб провести радикальні реформи" - Андрій Кокотюха (Facebook-сторінка Alena Grintsevich)
На конкурс у цьому році подали кілька рукописів, в яких є хороша ідея, але ці твори настільки об'ємні, що просто не вистачає часу їх прочитати. Видавці кажуть, що автори часто не хочуть нічого переписувати, і доводиться брати рукопис у первісному, неякісному вигляді, а це автоматично означає економічно неконкурентний продукт. За словами Кокотюхи, таку практику треба припиняти. Якісною повинна бути не тільки обкладинка і поліграфія, але і зміст книги.
"Підхід до відбору рукописів повинен бути таким же, як у кіновиробництві. Щоб продюсер взяв в роботу твій сценарій, текст доводиться переписувати багато разів. А щоб почати зніматися в фільмі, актори проходять кастинг. Якщо ви прийшли на кастинг для зйомок бойовика, героя-коханця ви тут вже не зіграєте. Ти повинен грати те, що від тебе вимагає певний жанр і певний формат. Відповідально до своїх робіт повинні ставитися передусім самі автори. Я не даремно порівняв книги з кіновиробництвом. Адже це родинні історії: книга може стати ідеєю для фільму, і фільм може стати книгою. Якщо ж книгу неможливо перевести на мову кіно, цю книгу не варто починати писати", - резюмував Кокотюха.
За його словами, конкурсантам поставити жорсткі жанрові рамки і ввести правило, згідно з яким треба було б залишати заявку з текстом розміром сторінку, де автор розповість, про що його книга. І якщо журі це стверджує, то лише тоді рукопис приймається до розгляду.
"У цьому році я спочатку вирішив нікому не давати премію, і думайте про мене, що хочете. Але в останній момент знайшлися вагомі аргументи на користь одного автора. І з цим пов'язаний сюрприз, який ми представимо публіці вже на самій церемонії коронації", - додав письменник.
До речі, раніше активісти "Книжкової сотні" зібрали понад 1000 книг для бібліотек прифронтової зони.