16 квітня відзначається головне свято християнської віри - Світле Воскресіння Христове. Його дуже люблять і святкують з особливим розмахом протягом десятків століть. Народні традиції та прикмети на Великдень передаються з покоління в покоління. Деякі з них забулися, але багато дотримуються досі. Про найпопулярніші і цікаві звичаї, а також про правила святкування напередодні Великодня розповість Styler.
У церковних писаннях Воскресіння Христове називають "торжеством усіх торжеств", і це дійсно так. Свято символізує оновлення та очищення, адже саме заради порятунку людства від гріхів Ісус віддав своє життя.
До світлого дня готуються заздалегідь. Для того, щоб зустріти Великдень чистим духовно і фізично, віруючі дотримуються сорокаденного Посту, у який установлюються строгі обмеження в їжі і забороняються розваги.
Останній тиждень перед святом, Страсна седмиця - час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Розпал генерального прибирання у всі часи припадав на великий четвер, завдяки чому цей день отримав назву "чистого". Також у четвер господині починали готувати паски і фарбувати яйця.
У суботу ввечері всією сім'єю відправлялися на вечірню службу, взявши з собою кошик з святковими продуктами. В нього клали кулічі, сирні паски, сало, яйця, крупи і накривали найкрасивішим рушником.
Великдень у слов'янській традиції – це день, який потрібно проводити в сімейному колі. У давні часи свято починалося з урочистого сніданку. Після служби та освячення великоднього кошика, всі члени родини збиралися за столом і першим ділом з'їдали яйце, шматочок паски і запивали все це червоним вином.
Перед сніданком існувала традиція святкового вмивання. Заздалегідь господиня набирала воду в таз і клала в нього монети і корали. Спочатку вмивалися незаміжні дівчата, вірячи в те, що в цей день їм передасться вся краса корала. Потім всі вітали один одного і христосувались, цілуючись три рази зі словами: "Христос Воскрес!".
Великдень, традиції святкування якого дотримуються багатьма сім'ями досі, має кілька головних символів: крашанки, кулічі і сирні паски.
Звичай фарбувати яйця на Великдень має кілька версій походження. Згідно з першою, після того як воскрес Христос, Марія Магдалена прийшла з цією звісткою до римського імператора, який спочатку не сприйняв її розповідь всерйоз. Але коли принесене йому в дар куряче яйце забарвилося в червоний колір, Тіберіус повірив у диво і в силу Господа.
Історики пояснюють великодню традицію фарбування курячих яєць з практичної сторони. У зв'язку з тим, що під час посту яйця вживати заборонено, а кури неслися кожен день, запасливим господиням доводилося варити їх. Щоб простіше розрізняти сирі від варених, яйця фарбували цибульним лушпинням.
Ще один обов'язковий елемент свята – сирна паска. Великодні традиції на свято тісно пов'язані з історією життя і смерті Христа. Наприклад, паска готується у формі чотиригранної піраміди, що символізує гору Голгофу, де був розп'ятий Ісус.
Здобна паска символізує тіло Ісуса і його земне життя. ЇЇ прийнято прикрашати глазур'ю, сухофруктами, цукатами і різнокольоровою присипкою. У давні часи верхівку не їли одразу.
Коли починалися польові роботи її брали з собою і з'їдали під час обіду для того, щоб рік був врожайним. Крім цього, вважалося гріхом викидати шкаралупу від яєць і крихти зі святкового столу. Їх закопували або спалювали на подвір'ї чи в полі на удачу.
Прикмети завжди користувалися популярністю у народу. Дуже велике значення люди надають різним знакам і на Христове Воскресіння. У цей день звертали увагу на погоду судили про неї про майбутнє літо, прогнозували урожай пшениці, ягід і грибів.
Дівчата вірили, що всі любовні народні прикмети обов'язково збуваються на Великдень. Тому незаміжні жінки вважали пророчими такі забобони:
Головні прикмети перед Великоднем:
Прикмети та повір'я на Пасху, які віщують удачу: