"Це був протест інтелігенції": відомий турецький хірург порівняв Майдан з подіями на площі Таксим

В інтерв'ю для Styler професор Нулі Челік розповів, чому хірурга важливо не плутати дисципліну з жорсткістю, і знайшов багато спільного між акціями протесту в Україні і в Туреччині

Минулого тижня в Києві відбулося масштабне медичне подія – у столицю приїхали провідні світові пластичні хірурги, щоб розповісти про нові методи омолодження обличчя і провести чотири складні операції в режимі онлайн.

Серед почесних гостей був Нурі Челік, віце-президент Турецької Асоціації естетичних і пластичних хірургів. Він більше десяти років працював з кращими хірургами США.

Нурі, ви вже встигли трохи подивитися Київ?

В Київ я приїхав за день до початку конгресу, і тут же захотів побачити місто. Знав, що наступні два дні графік дуже щільний, і іншої можливості просто не надасться. Я побував на вулиці, де загинули люди під час революції. Це вразило мене найбільше. Я дивився на портрети красивих молодих людей насамперед очима батька, адже у мене є син і дочка. А ще я був вражений подібністю деяких періодів в історії наших країн.

Яким схожістю, наприклад?

Ну хоча б тягою до свободи. В 2013 році, буквально за кілька місяців до того, як у вас почався Майдан, відбулося масштабне повстання у центрі Стамбула на площі Таксим. Пізніше ці протести поширилися на інші міста нашої країни. Приводом стала незгода з вирубкою дерев у парку Гези, а згодом протести переросли в незгоду з авторитарним курсом правлячих політичних сил. У Туреччині це був протест інтелігенції: на площі стояли вчені, викладачі, інженери. У вас події розвивалися схожим чином, та й люди на Майдані були такі ж розумні і розсудливі. Але, на жаль, у вас не обійшлося без жертв.

Так, ідеї свободи у нас з вами спільні.

А ще я часто багато подорожую, і завжди дивлюся на життя міста через його архітектуру. Чув, що кияни не завжди задоволені тим, як виглядає їхнє місто. Думаю, вони дуже критичні. Адже іноземцю це точно дивина: таких соборів і садиб просто не знайти ні в Туреччині, ні в інших країнах. Ще помітив, що красива архітектура Києва не збігається з нещасливою історією, яку вашим людям довелося пережити. Хотілося б бачити людей на вулицях Києва більш щасливими: ви цього точно заслуговуєте. Але зараз не тільки ви, а і весь світ переживає потрясіння. Але це в тому числі і еволюція. Люди навколо стають краще, бар'єри між країнами стираються. Я навіть своїм дітям бачу, що про свободу слова та права людини вони знають набагато більше, ніж знали в їх віці ми. Як казав старий добрий Дарвін, еволюцію, якщо вона почалася, вже не зупинити.

Фото: Професор Нурі Челік і бельгійський хірург Алекс Варпаэле на гала-вечері в столичному музеї "Духовні скарби України" (Олег Божко, Styler.rbc.ua)

Давайте трохи поговоримо про вашої професії. Як змінилася пластична хірургія за останній час? Що з'явилося нового?

Пластична хірургія – якраз та галузь медицини, яка змінюється дуже швидко. Уявіть: її основи були закладені протягом останніх сорока років. Звичайно, операції зі зміни зовнішності робили ще до нашої ери, але ось буквально за останні двадцять років у цьому виді хірургії з'явилося дуже багато нових методів. Хірурги середини минулого століття, напевно, і уявити собі такого не могли. Ну а ще раніше коригувати зовнішність взагалі вважалося чимось ганебним.

А от за останній час кількість пластичних операцій у світі дуже зріс.

За статистикою, загальна кількість пластичних операцій на початку 2000-х за десяток років зросла вдвічі, а за другий десяток їх число збільшилося аж на 450%. Думаю, найбільше пластичних операцій роблять у США. Наша сфера з усіх інших видів медицини найбільш відкрита до новинок, найбільш гнучка. Для тієї ж загальної хірургії важливо робити все строго і за стандартами, адже у природи свої закони. А ось у кожного пластичного хірурга при цьому є свій власний "почерк".

А що найважливіше у вашій професії?

Щоб навчитися оперувати, в першу чергу потрібна самодисципліна. На жаль, деякі плутають цю якість з жорстокістю, і ось тоді лікар стає просто суворим. Так бути не повинно. Як лікар, я зовсім не жорсткий. Навіть навпаки. Але з віком трохи суворості приходить, тут нічого не скажеш. Ще для лікаря важливо постійно вчитися. Я не раз бачив, як лікарі в провінції не хочуть підвищувати свою кваліфікацію. Але це не проблема лікарів, а радше проблема людства. Я з віком навіть змирився з тим, що багато хто не хочуть дізнаватися нового. Раніше мене це обурювало, а потім я зрозумів: не хочеш вчитися – ніхто не змусить. І навпаки: в тязі до знань людина ламає всі бар'єри.

Фото: Легендарних хірургів Києві нагородили цінними подарунками (Олег Божко, Styler.rbc.ua)

На конгресі ви говорили, що іноді відмовляєтеся оперувати курців. Чому?

У Туреччині курять дійсно багато людей. Якщо розглядати їх як пацієнтів, то я б однозначно віднести їх до групи ризику. В Україні мені розповіли один випадок з практики. 52-річна жінка хотіла зробити підтяжку обличчя. Її детально обстежили, все було начебто добре. Але якби не один факт: лікаря вона не зізналася, що викурює по дві пачки сигарет на день. Про це дізналися тільки після операції. І навіть через місяць після ліфтингу у неї на обличчі залишалися великі синці. А через рік після операції були видні великі рубці. Кровообіг у курців часто буває порушено, і ризик небажаних наслідків у них справді високий.

Які пацієнти зазвичай до вас приходять? Що хочуть змінити найчастіше?

Люди приходять абсолютно різні. Я спеціалізуюся на омолодження обличчя, і до мене йдуть ті, хто хоче виглядати молодше. Адже є ще операції по видаленню зайвого жиру, наприклад. А взагалі, дві третини пацієнтів естетичного хірурга – це люди, які вже робили собі як мінімум одну операцію раніше. У деяких це навіть сама справжня залежність.

І хірурга тут важливо бути ще й психологом.

Так, іноді лікаря бажано переконати людину, що операція йому може бути і не потрібна. Важливо про це говорити як можна більше. Ну а робити в підсумку операцію чи ні – вирішує сам пацієнт.

До речі, під час масштабного конгресу пластичних хірургів кілька операцій провели у прямому ефірі.