Український Forbes опублікував фотопроект про 6 кращих режисерів України. В інтерв'ю журналу кожен з обраних творців нового українського кіно розповів про своїй головній роботі, про світове визнання, про долю світового та українського кінематографу, а також - про натхнення.
Олесь Санін
Знакова робота: "Поводир", 2014
Вік: 43 роки
"Мені подобається сучасне кіно, дуже люблю незалежне кіно США, Великобританії, африканських країн. Зараз багато ідей та формальних рішень, звичних для фільмів артхаусного спрямування і музичного відео, з'являється в блокбастерах. Виходить, що фільми про агента 007 - вже не про стрілялки, а про людські стосунки. Хтось засмучений, комусь це дуже подобається. Але це специфічна особливість сучасного світу, який інформаційно сильно прискорюється і змінюється".
Любомир Левицький
Знакова робота: "Тіні незабутих предків", 2013
Вік: 35 років
"Я ніколи не любив артхаусне кіно. І не стану його фанатом - до 50 років, коли мені захочеться привезти в Україну "Оскар". Зараз у мене інша динаміка всередині: я люблю швидко знімати, робити швидкий монтаж, люблю, коли є жанр.
В Україні зараз золотий час для зйомок зарубіжного кіно. У нас дуже дешева робоча сила. Фільм, який обійдеться в США в $50 млн, в Україні можна зняти за $5 млн".
Мирослав Слабошпицький
Знакова робота: "Плем'я", 2014
Вік: 41 рік
"Я зараз переживаю роман з американським кіно. За "Плем'я" я отримав десятки нагород, "Плем'я" поставило багато рекордів. Але виклик - це Голлівуд.
Звичайно, без Канн нічого б не було. Я дуже прагну потрапити туди з наступним фільмом.
Як продати український фільм в Америці? Потрібно нашуміти в Європі. А далі - все залежить від тебе".
Вікторія Трофименко
Знакова робота: "Брати. Остання сповідь", 2013
Вік: 36 років
"Робоча назва наступного фільму "Дауншифтинг". Він буде англійською мовою, буде зніматися в Лондоні та Індії. Актори - європейці і індійці. І знову за мотивами літературного твору - драма, містичний реалізм. Буде відрізнятися від "Братів" великим глядацьким потенціалом. Начебто зовсім інший, але в той же час знову притча. Я дивлюся, що з мене виходить такий собі кіноваріант Мулли Насредина, Рабі Нахмана та іже з ними".
Сергій Лозниця
Знакова робота: "Майдан", 2014
Вік: 51 рік
"Для мене не все можливо знімати. Це етичне питання - наскільки я можу бути свідком обставини життя інших людей, а тим більше, коли ці обставини носять інтимний характер. В ігровому кіно з цим набагато простіше. Ми знаємо, що це всього лише гра. З документальним - складніше, я не все можу собі дозволити. Я і не намагаюся підходити близько до людей, знімаючи документальні фільми. Все одно я нічого не зрозумію, і це не проблема моєї недалекість. Ця неможливість зрозуміти іншого носить онтологічний характер".
Єва Нейман
Знакова робота: "Пісня пісень", 2015
Вік: 41 рік
"Для мене важливий успіх моїх картин у глядачів. Глядачі - це різні люди. Буває, різним людям подобаються одні й ті ж речі. Але я знаю, що неможливо сподобатися всім. Єдине, що для мене не допустимо, - це пропонувати глядачеві те, що мені самій не прийнятно. Це означало б, що я ставлю глядача на більш низький рівень, ніж себе. Це непристойно, та й безглуздо.
Успіх і якість - це два різних поняття. Не слід їх ототожнювати. Вони, буває, зустрічаються. Але навіть такі приємні зустрічі не є приводом для узагальнень".
Читайте також нашу добірку фільмів вихідного дня.