ua en ru

Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"

Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії" Фото: Фільм "По той бік надії" (Даша Дейнеко-Казьмирук)

12 грудня у кінотеатрі "Київ" відбувся допрем'єрний показ фільму фінського режисера Акі Каурісмякі

Ця стрічка була удостоєна премії "Срібний ведмідь" Берлінського кінофестивалю і стане останньою у фільмографії фінської метра.

Прем'єра пройшла за підтримки Посольства Фінляндії в Україні. У Києві картину представив посол Фінляндії в Україні Юха Віртанен. Перед сеансом він трохи розповів кіноглядачам про режисера фільму і про саму картину.

Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Фото: Відбувся допрем'єрний показ фільму "По той бік надії" (Даша Дейнеко-Казьмирук)

На прем'єрі були присутні Ганна Санден, Антон Слєпаков, Ірина Горбань, Ніна Гаренецька (ДахаБраха), Володимир Тихий, Влад Фісун та інші гості.

Доля сирійського біженця у Скандинавії

Головний герой фільму – сирійський біженець Халед, який знаходить притулок у Фінляндії. Власник місцевої забігайлівки і його команда ексцентричних працівників беруться опікати нового сусіда.

Фільм починається зі сцени в порту. Там, із тонн вугілля на борту одного з вантажних суден несподівано з'явився чоловік. Він прямує до поліцейського відділку, де ми дізнаємося його ім'я і історію. Його звуть Халлед, і він просить притулку у Фінляндії.

Відео: Новий фільм "По той бік надії" (Youtube-канал Arthouse Traffic)

Йому довелося покинути Сирію після того, як будинок його родини було розбомблено. У нього не залишилося нікого, крім сестри, загубленої під час перетину кордону з Анкарою. У поліції йому ставлять багато питань, і через деякий час виносять рішення: згідно із законодавством Фінляндії, Халлед не може вважатися біженцем, оскільки ситуація в його країні не на стільки серйозна. Це означає, що вже незабаром його відправлять назад.

Халлед втікає перед приходом поліцейських, які мали забрати його в аеропорт. Після деяких пригод втома і сон наздоганяють героя біля сміттєвих баків закладу "Золота пінта".

Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"

Фото: Допрем'єрний показ фільму "По той бік надії" (Даша Дейнеко-Казьмирук)

Там його і знаходить новий господар закладу Вікстрем. Як і у Халледа, у нього теж відбуваються великі зміни. Будучи вже немолодим продавцем краваток і сорочок, він раптово кидає роботу, дружину, що випиває. Він виграє гроші у підпільному казино, на які і набуває збиткову пивну "Золота Пінта", а з ним - і команду співробітників.

Після короткої сутички Вікстрем і його підлеглі приймають Халледа під свою опіку.

А потім.... Що було далі, ви зможете дізнатися після перегляду цього чудового фільму в одному з кінотеатрів України.

Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"Непроста доля біженця: у Києві презентували фільм "По той бік надії"

Фото: Допрем'єрний показ фільму "По той бік надії" (Даша Дейнеко-Казьмирук)

Ми лише додамо: у фільмі - багато хорошого і "не затертого" гумору. Окремої уваги варта гра акторів: при досить стриманій міміці вони передають багатий і складний набір почуттів.

Також у фільмі є місце і для добрих вчинків. При цьому особливої уваги на них не акцентується, з них не роздуваються подвиги. Можливо, саме тому такі вчинки сприймаються як щось природне і саме собою зрозуміле. Так, напевно, і має бути у реальному житті.