Подорож до Болівії: несподівані факти про найколоритнішу країну Південної Америки

Болівія – найбідніша країна Південної Америки і в той же час найнезвичайніша. Вона зуміла зберегти свої унікальні традиції і релігію і найменше піддалася впливу іспанської корони.

Територія Болівії майже в два рази більше території України, але проживають на ній всього 11 мільйонів чоловік. Більшість території країни займає пустеля, гори і самий великий в світі солончак. Болівія поряд з Парагваєм не має виходу до океану, що суттєво обмежує її експортні можливості та впливає на економіку держави.

Болівійці чекають порома через озеро Тітікака (фото: Оксана Черновол)

Історично на території Болівії проживали різні племена, представники яких досі тут живуть і ведуть сільське господарство. Зараз проживають в Болівії 36 племен, найбільші поселення кечуа, аймара, тупі, гуарані, креолі, чоло, самбо, тіуонако, убіна, чарка, аравакі, мовіма, каювава, чимале, ітанама. У кожного з них є своя мова, своя релігія і свої звичаї. Це і робить Болівію такою особливою, не схожою ні на одну країну світу.

Великі міста Болівії:

Ла-Пас і Ель-Альто

Столицею Болівії офіційно вважається місто Сукра, але фактичною столицею держави є місто Ла-Пас. Саме тут знаходиться адміністрація президента і конгрес. Ла-Пас є найбільш високогірною столицею в світі. Місто знаходиться на висоті 3600 метрів над рівнем моря. Чисельність населення перевищила цифру в 1,5 млн жителів, у зв'язку з чим було прийнято рішення поділити місто на дві частини, нижня частина міста залишилася під назвою Ла-Пас, а частину міста на пагорбах тепер називається Ель-Альто (високий з іспанської). Знаходиться на висоті 4100 м над рівнем моря.

Архітектура міста однотипна і більше нагадує фавели. Практично всі будинки не добудовані, це пояснюється тим, що коли ти добудовуєш будинок тобі треба платити податок на нерухомість, а поки будинок не добудований, податок платити потрібно, але істотно нижче.

Сукре

Це місто називають "Білим містом" через те, що всі будинки в центрі пофарбовані в білий колір, що надає місту якусь витонченість і вишуканість. Історичний центр входить до складу спадщини ЮНЕСКО, як раз через ці білі затишні будинки.

Вид на головну площу Сукре (фото: Оксана Черновол)

Сукре, окрім своїх білих будинків, відомий як столиця Болівії. Назване місто у честь революціонера Хосе Антоніо Сукре, який приніс незалежність Болівії від іспанських колонізаторів. Зараз у Сукре знаходиться тільки одна з гілок влади - судова.

Санта-Крус-де-ла-Сьєрра

Вид на місто Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (фото: laregion.es)

Санта Крус-де-ла-Сьєрра - економічний центр Болівії. Тут зосереджений бізнес і торгівля. За рахунок чого рівень життя в цьому місті вище всіх інших по країні. Це найбільший за чисельністю населення місто в Болівії. Тут проживають 1,8 млн осіб.

Освіта

Відсоток освіченості Болівії значно нижче, ніж в країнах Південної Америки. Тільки в 2009 році була прийнята Конституція Болівії, яка надала право національним меншинам у вигляді племен вчитися в державних школах їхньою рідною мовою. До цього навчання проходило тільки на іспанській мові, яку більшість не знали і не розуміли, тому в школи практично ніхто не ходив.

Рівень неосвіченості можна легко відстежити в поведінці і житті болівійців. На вулицях валяється сміття, дорожній рух хаотичний і неконтрольований. Водії ніколи не показують поворот і не зупиняються на червоне світло. Щоб привчити водіїв до безпечної їзди, була в цьому році введена державна програма "Зебра". Активісти в костюмах зебри виходять на дорогу під час червоного сигналу світлофора, танцюють перед водіями і лягають на дорогу. Таким чином, даючи зрозуміти, що не можна переїжджати зебру на червоне світло.

Ще болівійців намагаються привчити мити руки, особливо після походу в туалет. У всіх громадських місцях і туалетах закладів висять величезні плакати із закликом мити руки - інакше можна підхопити якусь хворобу.

Релігія і свята

Ринок Відьом в Ла-Пасі (фото: Оксана Черновол)

У Болівії офіційною релігією вважається каталицизм. Все-таки вплив Іспанії не пройшов повз. Але є величезний відсоток жителів, які дотримуються традиції індіанців. Головний бог у них – Мати Земля. На честь неї вони палять багаття, а в ці вогнища вони кидають різні предмети. Наприклад, якщо кинути гроші у вогнище, вважається, що прийде багатство, якщо кинути банан – буде урожай. Вогнища можуть палити не всі, а тільки спеціальні мудреці-шамани, які поважаються громадою.

До того ж є спеціальні ринки, де можна купити різні трави, які допомагають від хвороб, ніжки жаб і засушених дитинчат лам. Скажу я вам, видовище не для слабкодухих. Дитинчат лам болівійці не вбивають, вони знаходять їх у горах вже мертвими. На жаль, в природі не всі тварини виживають, хтось слабенький і відстав від стада, хтось від народження з пороком або хворими лапками. Таких дитинчат болівійці знаходять і засушують. Потім вони їх закопують в землю під певний ритуал, який проводить шаман, в данину поваги Матері Землі. Таким чином вони намагаються повернути те, що належить їй, тоді вона пошле болівійцям добру погоду для вирощування врожаю.

Традиційна одяг

Жінки в Болівії одягаються дуже яскраво. Вони носять теплі колготи, кілька спідниць, які одягають одна на одну, й кілька водолазок. Волосся вони заплітають у коси, а на кінцях прив'язують китички з ниток.

Але головним і невід'ємним аксесуаром болівійок є капелюшок. Любов до капелюшків їм прищепив англійська кравець чоловічих капелюхів, який приплив на нові землі з метою розширити свої продажі і примножити свої капітали. Але болівійським чоловікам його англійські казанки не сподобалися. Тоді він не розгубився і почав рекламувати свої чоловічі капелюшки, як жіночі.

Болівійки ж не змогли встояти перед англійською модою і стали купувати їх як ознаку статусу і смаку. З капелюшками вони не розлучаються і донині. По капелюшку можна визначити: чи заміжня жінка і її матеріальне становище. Якщо капелюшок зрушений на бік, значить жінка вільна, якщо сидить по центру, то вона перебуває у шлюбі. Забезпечені дами носять традиційні англійські казанки, жінки, чиє матеріальне становище гірше, носять панамки, шапки або капелюшки з тканини, а бідні жінки і зовсім не носять головного убору.

Традиційна одяг болівійців (фото: Оксана Черновол)

Звичайно ж, не всі жінки Болівії так одягнені. З розвитком туризму та інтернету молоде покоління хоче бути схожим на європейців і одягатися так само: джинси, кросівки і светри. Але жінки у віці шанують свої традиції і не хочуть їх порушувати.

Чоловіки одягаються просто: штани, светри і черевики. Їх вбрання звичне для нас і не так кидається в очі.

Також жінки Болівії цікавим способом носять своїх дітей. Вони прив'язують покривало на спині, зав'язавши його на грудях і кладуть туди свою дитину. Коли жінка робить крок, дитина гойдається, як у колисці і спокійно засинає.

Традиційні страви та напої

Кухня Болівії дуже схожа на кухню Перу і бере свій початок від інків та індійців гуарані. Звичайно ж, з приходом іспанських колонізаторів вона значно зазнала зміни і прийшла до нас не у своєму первозданному вигляді.

Але все ж спробувати традиційну їжу індіанців в Болівії можна. З нетипової для нас їжі – це страва під назвою куй або просто запечена морська свинка. Це не зовсім та морська свинка, яка живе у нас вдома в клітинах і акваріумах, вона набагато більша, за розміром нагадує кролика. За смаком не схожа ні на що - солоне з гірчинкою м'ясо.

Куй – запечена морська свинка (фото: globustour.com)

Температура кипіння води високо в горах Болівії починається з 85 градусів, через це щось зварити досить важко. Тому основним способом приготування їжі є гриль. М'ясо альпаки, лами, свинину або курку тут виключно смажать. Крім м'яса основним інгредієнтом болівійської кухні є кукурудза. З неї готують практично все - від каш до супів, навіть додають в компот.

Традиційним напоєм є чай з листя коки. З алкогольних напоїв славиться Чіча, настояна на зернах кукурудзи та винограді.

Валюта і ціни

Офіційною валютою Болівії є болівіано. При чому так само називаються жителі Болівії. Один болівіано коштує 4 гривні. Громадський міський транспорт коштує в середньому 1 або 2 болівіано, в залежності від відстані. Поїсти в хорошому ресторані одній людині обійдеться приблизно в 45 болівіано.

Економіка Болівії

Болівія країна з багатющими природними покладами корисних копалин. У надрах землі цієї території міститься свинець, цинк, мідь, вольфрам, срібло, золото, нафта і газ. При цьому економіка держави знаходиться в занедбаному стані. Болівія дозволила видобуток і вивезення своїх копалин американським компаніям. Дозволено видобуток природних ресурсів у багатьох національних парках і заповідниках. Взамін на це американські компанії будують дороги, школи і церкви для місцевого населення.

Видобуток природних мінералів Болівії (фото: Оксана Черновол)

Ще одним джерелом доходу є сільське господарство. Жителі самостійно обробляють свої ділянки землі і вирощують там кукурудзу, картоплю та інші овочі. Але недолік фінансів в сільськогосподарських регіонах позначається на відсутності техніки для посіву або обробки землі. Все здійснюється в ручну, через що сім'я може виростити врожай виключно для себе.

Що варто відвідати в Болівії:

Озеро Тітікака

Озеро Тітікака на під'їзді до міста Капакабана (фото: Оксана Черновол)

Однією з головних природних визначних пам'яток Болівії вважається таємниче озеро Тітікака. Воно стало колискою зародження інковської цивілізації. За віруванням болівійців, саме з води Тітікаки вийшли перші чоловік і жінка, які заселили планету.

Географічно озеро знаходиться між двома гірськими хребтами Анд на кордоні Перу і Болівії. Глибина складає до 120 метрів. Назва Тітікака складається з двох слів на мові індіанців кечуа: тіті (в перекладі "пума") і кака (в перекладі "скеля"). На землях біля озера не сильно різноманітна флора і фауна. Тут водяться дика морська свинка, андський вовк, лами, альпаки, андський скунс і андська лисиця. Місцеві жителі вирощують кукурудзу і картоплю. У водах озера водиться штучно розведена форель.

Риболовне судно болівійців. Озеро Тітікака (фото: Оксана Черновол)

Але найголовніше це, звичайно ж, пейзажі, які відкриваються на озеро. Стоячи на одному березі, неможливо побачити протилежний берег і все це на висоті 4000 метрів над рівнем моря.

Альтіплано

Найбільший в світі солончак Уюні (фото: Оксана Черновол)

Болівію часто називають другим Тибетом, тому що вона знаходиться високо в горах і на її території знаходиться друге за величиною плато серед гір під назвою Альтіплано. Цей регіон воістину унікальний і неповторний.

Пейзажі змінюються один за одним. Спочатку ти потрапляєш на найбільший у світі солончак Уюні, де дзеркальна гладь поверхні солі нагадує величезну безкраю хмару. Потім починається пустеля, оточена вулканами. Трохи заглибившись вдалину на шляху з'являються лагуни різних кольорів (зелена, червона, блакитна) серед лагун мимоволі і вільно гуляють зграї фламінго, а навколо бігають дикі лами і антилопи. Ще в пустелі можна зустріти страусів і рідкісних болівійських лисиць, які зростом з людину і більше нагадують вовка.

Лагуна Колорадо. Альтіплано (фото: Оксана Чорновол)

Альтіплано відкрилося для туризму тільки 20 років тому і через бідність даного регіону туризм тут не особливо розвинений в звичному нам вигляді. Тут всього кілька готелів, побудованих пару років тому, з туалетом на вулиці і електрикою по пару годин в добу. Зате тут дика незаймана природа, яку ще не встигла зіпсувати людина, і тварини, які не бояться людей, тому що їх не встигли ще образити.

Мадіді

Парк Мадіді (фото: andesdiscovery.com)

Ще однією природного родзинкою Болівії є величезний національний парк Мадіді. З індіанського Мадіді перекладається як чорний мураха.

І дійсно мурах в парку можна зустріти всюди. Площа парку 1,89 млн гектарів. Ця територія вважається однією з найнебезпечніших у світі і однією з найбагатших біологічно різноманітних у світі.

Парк бере свій початок високо в Андах і спускається в тропіки басейну Амазонки. На його території 160 видів тварин і 930 видів птахів. Небезпечний парк через комах, отруйні рослини та тубільні племена, які не залишили традиції канібалізму. Але найстрашнішим у парку є мухи та оводи. Вони відкладають личинки прямо під шкірою людини. Правда, в сучасному світі з цією проблемою стало набагато простіше справлятися з допомогою крему від комарів. Але щеплення від лихоманки перед відвідуванням парку варто зробити, без нього не пустять в парк.

Особливості туризму в Болівії

Перед тим, як відправитися в Болівію, потрібно отримати візу. Самий легкий і простий спосіб отримати візу - на місці в аеропорту, але тоді вам віза обійдеться в 160 доларів з людини. Тому краще про це подбати за кілька днів і оформити візу абсолютно безкоштовно. Для цього потрібно підготувати маршрут вашої поїздки, довідку з банку про наявність коштів та копію паспорта. Наявність відмітки про вакцини проти жовтої лихоманки не обов'язково, якщо ви не маєте наміру відвідувати парк Мадіді.

Також потрібно враховувати, що Болівія знаходиться високо в горах і наш організм не підготовлений до таких перепадів тиску і рівня кисню. Тому краще заздалегідь придбати таблетки від гірської хвороби в будь-якій аптеці.