Маршрут вихідного дня: ДОТи Київського укріпрайону

Сьогодні "міських сталкерів" і просто любителів історії Києва привертають залізобетонні "пам'ятники" Другої світової війни – ДОТи Київського укріпрайону

Ще в 1928 році в СРСР почалося спорудження фортифікаційної лінії оборони – так звана "Лінія Сталіна". Спеціальні укріплювальні райони пролягали від Карельського перешийка до берегів Чорного моря. При цьому найбільшим вважався саме Київський укріпрайон (КиУР), що розтягнувся майже на 85 км з півночі на південь і охопив Київ півкільцем уздовж правого берега Дніпра. Глибина оборонної смуги досягала 5 км.

Київський укрперайон був створений в 1928-1937 рр. Всередині цієї оборонної лінії вирили близько 30 км протитанкових ровів, побудували 750 дотів, заклали 15 км мінних полів. Також було побудовано 217 ДОТів (довготривалі вогневі точки).

Саме південний укрперайон з липня по 19 вересня 1941 року (дата, коли німці увійшли в Київ) служив основою оборони української столиці. Однак ДОТи та мінні поля так і не змогли утримати наступ окупантів, які обійшли лінію оборони і вдарили з тилу.

Доти Київського укріпрайону: Як добратися і відшукати

Звичайно, велика частина вогневих точок зруйнована і являє собою купи бетону і іржавого металу. І все ж трохи більше 80 ДОТів перебувають у більш-менш нормальному стані.

При цьому вони розташовані навколо Києва і дістатися до них не складе праці.

Крім того, у вільному доступі можна знайти на карти Київського укріпрайону. Правда, дуже часто дослідники користуються різною нумерацією ДОТів.

Силами добровольців деякі ДОТи відреставрували і зробили з них міні-музеї. Приміром, реконструкцією вогневих точок за свій рахунок займається київський історико-патріотичний клуб "Пошук". Однак залишилися спорудження лінії оборони Києва не прикрашають собою путівники. Та й багато киян не знають про їх існування.

Бувалі "ходоки" по цікавим місцям Києва радять користуватися картою, складеною у 2004 році все тією ж командою "Пошук" - вона вважається найбільш детальною.

Фото: Карта Київського укріпрайону з вказаними на ній ДОТами (poshyk.com.ua). Щоб збільшити, клікніть по картинці

Також слід зазначити, що деякі ДОТи відшукати буде складно – біля них немає ніяких покажчиків. Тому дослідники радять скористатися картою з координатами кожної окремої вогневої точки. Так, є досить докладна карта з координатами, переглянути яку можна тут (ДОТи відзначені як Pillbox).

Один з найбільш популярних маршрутів (на його шляху можна розглянути багато добре збережених ДОТів) – від села Віта-Поштова до Ходосівки.

Відкриває пізнавальну прогулянку кулеметний ДОТ №181 (координати), побудований в 1929-1930 роках. Він має статус меморіалу. Проте сильно зруйнований і, якщо чесно, не вражає. Тому краще тут не зупинятися, а їхати відразу в Віту-Поштову до ДОТу №180 (координати).

Сьогодні в колишній вогневої точки №180 розташований музей. А коли один з місцевих жителів облаштував тут погріб.

За музеєм доглядає Ветеран збройних сил Токар Анатолій Олександрович, який проживає у Віті-Поштовій, та з 10:00 до 19:00 може провести невелику екскурсію по вогневій точці. Номер телефону Анатолія вказано на двері ДОТа.

Фото: ДОТ №180 – сьогодні тут облаштували музей (РБК-Україна)

Фото: Вхід у 180-й ДОТ (РБК-Україна)

Фото: Всередині музею – невелика експозиція боєприпасів і знарядь (wikimapia.org ©Igor Chernoknizhniy)

Товщина стін залізобетонних ДОТів досягала 150 сантиметрів. Найбільш поширеними були одноповерхові трехамбразурные ДОТи типу "М" (малі), призначені для ведення фронтального вогню. З-за невеликого розміру такого гарнізон ДОТу (становив 5-16 чоловік на чолі з лейтенантом) міг знаходиться в ньому тільки під час бою: тут не було житлового приміщення, так і великих запасів боєприпасів теж.

Ще один тип ДОТів – тип "Б" (великі). Тут вже могло розмістити кілька бойових казематів, а на нижньому підземному поверсі розміщувалися склади зброї, харчів.

Для ведення бічного вогню будувалися 1-2 кулеметні ДОТи, по своїй конструкції – капоніри і напівкапоніри.

У більшості ДОТів була своя автономна система водопостачання (артезіанські свердловини). Гарнізони в таких бойових точках повинні були утримувати свій кордон протягом 7-10 днів. Очікувалося, що за цей час до бійцям встигне підійти резерв, посилити оборону і почати наступ.

ДОТ №211 – "Тут у 1941 році стояли на смерть воїни-артилеристи молодшого лейтенанта А. М. Федорака"

Фото: Один з входів ДОТу №211 (РБК-Україна)

Фото: "Командир артилерійського взводу 737-го стрілецького полку 206-ї дивізії молодший лейтенант Онуфрій Михайлович Федорак, виставивши свої знаряддя на пряму наводку, в упор розстрілював наступаючих фашистів. Коли розрахунок одного з гармат вибув з ладу, командир взводу сам став до гармати і вів вогонь, поки не був убитий осколком ворожої міни" - уривок з книги "Так починалася війна", В. Баграмян (РБК-Україна)

Знаходиться в пішій доступності від 180-го ДОТу.

Тут слід зазначити, що на деяких картах 211-й ДОТ (координати) відзначають під номером 179 або 100. Хоча насправді 179-ї розташований по іншу сторону від траси. Чому виникла така плутанина? Швидше за все, причина банальна – деякі дослідники переплутали ліворуч з правого.

211-ї побудований за індивідуальним проектом в 1930 році. До речі, за індивідуальними проектами було побудовано чотири ДОТу типу "Міна", які представляли собою групу дотів, з'єднаних між собою підземними галереями.

Фото: З нумерацією виникла справжня плутанина. 211-й та 179-й ДОТи часто плутають, але вони розташовані по різні сторони від траси Київ-Одеса (РБК-Україна)

Фото: І вже точно це не ДОТ під №100 (РБК-Україна)

Фото: "Головний" вхід в ДОТ №211 (РБК-Україна)

ДОТ №211 має три входи і багато "любителі пригод", озброївшись ліхтариками, можуть спокійно лазити по цим проходами.

Один з входів знаходиться в ста метрах від моста через трасу і повороту на село Круглик. Орієнтир – скульптура з артилерійських снарядів.

Фото: Монумент із снарядів – один з орієнтирів 211 ДОТу (РБК-Україна)

ДОТ має розгалужену систему тунелів і лазів протяжністю 227 м, глибиною залягання - 7 м.

Вогнева точка була розрахована на 11 осіб гарнізону ДВС та 35 чоловік особового складу спостережної пункту. У 1941 році під час наступу німецьких військ на Київ ДОТ утримував цей рубіж 73 дні.

Фото: Спускаючись в тунелі ДОТу, обов'язково візьміть з собою ліхтарик (РБК-Україна)

Фото: Тунелі ДОТу №211 (РБК-Україна)

Фото: Дороговкази в ДОТі №211 (РБК-Україна)

Фото: Силами любителів історії ДОТ розчистили і зробили безпечніше (РБК-Україна)

Багатьом ДОТам був властивий ряд істотних недоліків. Так, амбразури ДОТів мали досить примітивний пристрій і не могли захистити гарнізони при обстріл з автоматичної зброї або вогнеметів. Товщина бронезаслонок виявилася недостатньою, щоб витримати влучення 37-мм бронебійного снаряда. Заслінки бронеколпаков мали слабке кріплення. Товщина виступу напрямного становила всього 30 мм, тому при прямому попаданні бронезаслонками вибивало разом з направляючою.

Фото: Один з оглядових пунктів 211-го ДОТу (РБК-Україна)

Крім того, більшість ДОТів були позбавлені можливості кругового обстрілу, в зв'язку з чим підтримати контратаку при захопленні противником ділянки оборони було складно, останній міг обійти ДОТ з флангу.

Ефективність вогню на близьких дистанціях значно падала через відсутність належного огляду. Як результат, сапери противника практично без проблем могли впритул підійти до вогневої точки.

На жаль, багато ДОТи стали братніми могилами, а не надійними місцями захисту.

ДОТ №179/178

Фото: ДОТ №179/178 (РБК-Україна)

Фото: А ось над входом в ДОТ вказано №179 (РБК-Україна)

Подивившись 211 ДОТ, переходимо міст і йдемо в сторону Круглика. У пішої доступності (буквально 10 хвилин) знаходиться 179-й ДОТ (координати).

І знову неточності нумерації. На табличці поряд зазначено, що це ДОТ №178. При цьому на багатьох картах Київського укріпрайону бачимо, що 178 дот повністю зруйнований, а ось 179 – цілий.

Фото: На табличці зазначено, що ДОТ – двоповерховий типу "Б". Товщина стін – 150 см, покриття – 110 див. Витримував пряме попадання снаряда калібром 203 мм. Основне озброєння – 4 кулемети "Максим" калібру 7,62 мм. Гарнізон – 15-18 бійців.

Фото: Така от радянська символіка прикрашає кожен ДОТ (РБК-Україна)

Фото: Сьогодні ДОТ затоплений (РБК-Україна)

Фото: ДОТ №179/178 (РБК-Україна)

Фото: Спуститися в ДОТ може кожен (РБК-Україна)

Переглянувши ці ДОТи, повертайтеся до траси і сідайте на маршрутку в бік Круглика або Кременища. Якщо у вас є вільний час і сильне бажання прогулятися, можна відправитися в шлях пішки і подивитися по дорозі ще кілька ДОТів. Проте слід попередити, що особливо цікавих вогневих точок на цьому відрізку шляху не буде – багато з них розбомблені, порослі бур'яном або перетворилися на несанкціоновані сміттєзвалища.

Фото: ДОТ №176 повністю зруйнований, координати (РБК-Україна)

Фото: ДОТ №154 типу "Б", координати (РБК-Україна)

Кулеметний 3-амбразурный ДОТ №151 (тип "М1") - вбудований в Змиевый вал

Фото: Вхід в 151-й ДОТ (РБК-Україна)

Фото: ДОТ №151 з іншого боку (РБК-Україна)

А ось в Круглику поруч зі Скіфським городищем розташований ще один добре зберігся ДОТ №151 (координати). Тип "М1" - маленький, захист 1 - витримує пряме попадання 203 мм гаубиці або 152 мм гармати.

До речі, Змієві вали - народна назва стародавніх (приблизно з II ст до н.е. по VII ст. н. е..) оборонних валів по берегах приток Дніпра південніше Києва.

Віадук, недобудований залізничний міст

Рухаючись в бік Кременища (знаходиться поруч з Кругликом), можна побачити опори старого кам'яного віадука (координати).

Фото: Опори недобудованого мосту (РБК-Україна)

Фото: Вид з нього відкривається приголомшливий (РБК-Україна)

Тут повинні були перетинатися дві залізні дороги. Одна, що йшла вздовж Киуру, інша – від урочища Сєряков від тунелю "сталінського метро" біля південного Пирогова. У 1939 році КиУР "законсервували". А залишки віадука залишилися, під ним повинна була проходити гілка залізниці "сталінського метро" в південному напрямку.

Єдиний збережений суцільнометалевий ДОТ №131

Фото: ДОТ №131 (РБК-Україна)

Багато ДОТів уявляю собою стандартні залізобетонні споруди. Правда, система галерей всюди різна.

Найбільш цікавий ДОТ знаходиться саме в селі Кременище під №131 (координати). Вважається єдиним збереженим суцільнометалевим ДОТом. Він добре зберігся і сьогодні розчищено.

Фото: Розрив снаряда в ДОТі (РБК-Україна)

Фото: Заслінка всередині ДОТу (РБК-Україна)

Фото: По глибоких борознах в металі можна тільки здогадатися, наскільки активно відстрілювалися бійці (РБК-Україна)

Фото: Сліди від кулі на ДОТі №131 (РБК-Україна)

Поруч з ДОТом встановлено меморіальний знак, де зазначено, що всі 11 бійців, які захищали тут межі Києва в 1941 році, загинули.

Дістатися до Кременища можна двома шляхами: від метро "Либідська" до Круглика і пройти пішки, або відправитися прямо на маршрутці до Кременища.

ДОТ №127 – наймальовничіша вогнева точка

Фото: ДОТ №127 (РБК-Україна)

"Маршрут ДОТів" Віта-Поштова – Ходосівка завершується найбільш мальовничої вогневої точкою №127 (координати.

Двоповерховий ДОТ типу "Б" розташований прямо посеред ставу і він також більш-менш непогано зберігся. Був побудований в 1930-1931 рр ..

До речі, недалеко від ставка в Ходосівці розташовані ще два ДОТи типу "М"- №128 (координати) і №129 (координати).

Фото: ДОТ №128 (РБК-Україна)

Фото: ДОТ №129, побудований в 1931-1933 рр. (РБК-Україна)

ДОТи Київського укріпрайону: як дістатися

Звичайно ж, кожен може самостійно прокласти свій маршрут вивчення ДОТів Київського укрперайона. Радить скористатися цими дослідження.

Дістатися до основних вогневим точкам південного ділянки праці не складе. До Віти-Поштової можна дістатися від метро "Либідська" або "Дружби Народів" (наприклад, маршрутка №801). Біля траси "зловити" маршрутку в бік Круглика або Кременища. Також можна почати досліджувати Доти від Ходосівки. Сюди їдуть маршрутки від метро "Видубичі".