З ХІХ ст. до 70-х років ХХ століття це місце облюбувала творча, а пізніше партійна еліта. Облаштувати собі тут особняк було не так і просто. Сьогодні "ласий шматочок" перетворився в руїни
Невеликий парк із симпатичним особнячком знаходиться на Лук'янівці в історичній місцевості Кмитів яр.
З ХІХ ст. до 70-х років ХХ століття більшу частину цього яру займали приватні садиби з садами. Особливо цю місцевість в середині ХІХ століття облюбувала інтелігенція (в той час Лук'янівка вважалася околицею Києва). Тут будували особняки в стилі модерн, навколо яких розбивали затишні прогулянкові парки з фруктовими деревами і ставками. Цю частину передмістя навіть прозвали "Київською Швейцарією". До речі, на початку ХХ століття в Києві існував однойменний трамвайний маршрут, що з'єднував тодішню Кирилівську площу (сьогодні тут розташований стадіон "Спартак") і район Лук'янівки.
Фото: Першим у 1893 році Бєльський побудував невеликий особнячок, в якому зараз розміщується 5-й діагностичний корпус ПАГа (РБК-Україна)
Помічник київського аптекаря Октавіан Бєльський в 1889 році також придбав у Кмітовому яру по вулиці Герцена земельну ділянку. Фармацевти в той час дуже цінувалися і непогано заробляли.
У 1893 році тут почалося будівництво садиби, яку спроектував досить плідний київський архітектор Микола Казанський. Невелика будівля з дев'ятьма вікнами по фасаду була виконана в стилі неоренесанс. Споруда виділялася своїми виступаючими частинами (ризолытами), увінчаними банями зі шпилем. До речі, цей будинок зберігся до наших днів без змін.
Фото: Новий розкішний особняк Бєльський побудував пізніше, ставши аптекарем і розжившись капіталом. Саме цю будівля донині називають дачею Хрущова (РБК-Україна)
Пізніше, ставши власником аптеки, яка знаходилася на Подолі, і розжившись непоганим капіталом, Бєльський купив ще одну ділянку по сусідству з вже побудованою садибою.
Новий двоповерховий особняк значно перевершував перший за розміром. У ньому розмістилися дві п'ятикімнатні квартири, які фармацевт здавав в оренду.
Фото: Дача Хрущова в Києві. Ходять легенди, що під будівлею колись був побудований секретний зал для переговорів (РБК-Україна)
У 1920-х роках парк націоналізували, віддавши його в користування мешканцям Києва. Міські садиби Бєльського також перейшли в "громадські руки". А от як склалася доля самого фармацевта, не відомо. Напевно подібне розпорядження його майном ділкові не сподобалося.
Однак і прості громадяни новим місцем відпочинку користувалися недовго. Вже на початку 1930-х років місцевість навколо двоповерхової садиби обнесли парканом – тут облаштували урядову резиденцію. У зв'язку з чим також обмежили рух громадського транспорту у цій місцевості.
Так, були "урізані" майже всі трамваї. Залишився тільки "четвертий" маршрут, який в той час ходив з центру до Державного кабельного заводу їм. Л. Красіна на вул. Багговутівській, 29 (сьогодні – Багговутівська, 10). І все ж кінцеву зупинку довелося перенести подалі від урядової дачі.
Фото: Подейкують, що за Хрущова на території парку діяв невеликий зоопарк, а у великій клітці жив ведмідь (РБК-Україна)
З 1934 по 1937 рік в колишній садибі Бєльського жив нарком внутрішніх справ УСРР Всеволод Балицький, який славився своєю жорстокістю. Був одним з організаторів так званого "Великого терору" (масові сталінські репресії та політичні переслідування) на Далекому Сході. За свою діяльність Балицький, як кажуть, поплатився тією ж монетою. У 1937 році він був заарештований і звільнений з НКВС. 27 листопада його засудили до смертної кари за звинуваченням у нібито опозиційній діяльності. Розстріляний в той же день.
Цікаво, що саме при Балицкому парк біля колишньої садиби фармацевта "засяяв новими фарбами". На його території збудували цілий комплекс різних паркових скульптур, альтанок, містків, штучних озер, фонтанів і т. д. Подейкують, що НКВДист вклав у цю ідею чимало коштів.
Крім того, саме при Балицкому ліве крило двоповерхового особняка розширили.
Фото: Десь у верхів'ях Кмітова яру бере початок річка Глибочиця, взята сьогодні в колектор (РБК-Україна)
Після смерті наркома парк і деякі особняки певний час використовувалися як піонерський табір для дітей співробітників НКВС.
В кінці 1943 року, після визволення Києва від фашистської окупації, тут оселився Перший секретар ЦК КП України Микита Хрущов (з 1953 року - Перший секретар ЦК КПРС), на честь якого неофіційно називають парк і маєток ще й сьогодні.
Хрущов разом зі своєю третьою дружиною жили у другому великому особняку, де в 1948 році з боків надбудували простори для спалень – в домі з'явилися ще дві кімнати.
Фото: На щастя, багатий декор садиб зберігся, однак не в найкращому вигляді (РБК-Україна)
Одна з легенд свідчить, що при Хрущові в парку облаштували міні-зоопарк з павичами і навіть ведмедем, що мешкав у великій клітці над урвищем.
А столичні любителі таємниць подейкують, що під дачею навіть був створений підземний зал для секретних засідань. Крім того, навіть нібито збереглися підземні ходи, що сполучали садибу з розташованими неподалік будівлями колишньої партійної школи.
У 1949 році Микита Хрущов переїхав жити до Москви. Однак і після "ери Хрущова" садиба вважалася резиденцією перших секретарів ЦК КПУ.
Останнім радянським партійним діячем, який проживав у садибі, був Член Політбюро ЦК КПРС Петро Шелест.
Його приймач Володимир Щербицький відмовився від київської дачі. Територію парку і садиби в кінці 1980-х він передав у розпорядження Науково-дослідному інституту педіатрії, акушерства і гінекології, а сам переїхав у район Межигір'я.
Фото: Від колишньої розкоші парку і дачі Хрущова залишилися одні руїни (РБК-Україна)
На жаль, з моменту передачі цієї місцевості ПАГу парк з садибами ХІХ століття стали приходити в занепад.
У адміністрації інституту немає коштів, щоб доглядати за територією і підтримувати в порядку паркові скульптури і старі особняки. Та й було б що підтримувати?! Якщо старі будівлі, в одній з яких розмістився діагностичний центр (5-й корпус), знаходяться ще в більш-менш стерпному стані, то "благоустрій" парку являє собою жалюгідне видовище. Містки проржавіли, скульптури зруйновані, ставок вже давно обмілів і погано пахне – сьогодні складно повірити, що колись це був "райський куточок" для партійної еліти. Ще якихось 5-10 років і від парку не залишиться й сліду.
При цьому в 1994 році парк з садибами був внесений до списку пам'яток Шевченківського району Києва.
Парк з садибами розташований на території Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, вул. Платона Майбороди, 8 (станція метро "Лук'янівська").
Вхід вільний – через центральну прохідну.