Пригода на вікенд: "Безвізовий" Перемишль, затишний Львів і унікальний замок у місті Жовква
Після того як запустили прямий поїзд Київ-Перемишль і відкрили безвізовий режим, поїздки до Польщі на вихідні стали все більш популярними серед українців.
Маршрут вихідного дня: Київ-Перемишль-Львів-Жовква-Київ
Пропонуємо вам відправитися в невеликий тур вихідного дня: відвідати польське місто Перемишль, повернутися в Україну і поєднати поїздку з відвідинами Львова і невеликого, але дуже цікавого містечка Жовква. Все, що потрібно для такої поїздки - це біометричний паспорт і 2-3 дні вільного часу.
В Перемишлі дійдемо пішки від вокзалу до старої частини міста, яка знаходиться зовсім недалеко. Також побачимо цікавий краєзнавчий музей і помилуємося видами на річку Сян з набережної. У Львові вип'ємо кави у затишній кав'ярні і пройдемося по вузьких вуличках, а в місті Жовква побачимо замок, старовинну синагогу і унікальний собор.
Перемишль – затишне польське містечко, що знаходиться поблизу з кордоном України. Найшвидше дістатися туди можна, купивши квиток на ранковий поїзд Київ-Перемишль. Перший поїзд відправляється з центрального київського залізничного вокзалу о 6.00 ранку і прибуває до місця призначення о 12.37, а другий – о 6.52 і відповідно 15.05. Квиток за місце у другому класі коштує 499 грн, у першому – близько 700 грн. До речі, комфорт під час поїздки в першому і другому класі не особливо відрізняється, і тому в першу чергу люди скуповують квитки дешевші.
Чому б не вибрати для поїздки автобус? Це теж варіант. Але йде він набагато довше (ніч і ще півдня в дорозі), і вартість проїзду в ньому вище, ніж в поїзді.
Перемишль - затишний польське містечко на кордоні з Україною
Місто Перемишль з населенням близько шістдесяти тисяч людей знаходиться в 12 кілометрах від кордону. Це важлива митна станція залізничної магістралі Львів-Краків.
Протягом 20 століття місто три рази ставав українським. Зокрема, у 1939-1940 роках Перемишль з околицями входив до складу Української РСР. Ця земля приблизно до середини 20 століття була частиною цілої етнічної території "від Сяну до Дону". Саме такі слова містила одна з версій гімну України, який склав український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський. Після декількох редакцій рядка "від Сяну до Дону" вирішили прибрати, адже Сян тепер знаходиться на території Польщі, а Дон – на території Росії.
У першій половині 20 століття українці становили як мінімум третину населення Перемишля. Та й зараз, під час прогулянок по місту, стає ясно: з Україною тут багато спільного. Принаймні, те, що тут живе багато українців. Також Перемишль – це пункт пересадки українців на потяги в різних напрямках Польщі, куди наші громадяни їдуть працювати.
Але сьогодні поговоримо про Перемишль туристичний. Хоча центр міста можна обійти за неповний день, тут є що подивитися. Про історичні часи міста нагадують типові для Європи вузькі вулички, вимощені бруківкою.
В місті поруч один з одним існують православні та католицькі храми, а також синагоги. Є готичний кафедральний собор 15 століття. У 18 столітті його реконструювали. Недалеко від нього також можна знайти давні костьоли кармеліток реформаторів і францисканців.
Особливо красиві кам'яні будинки 15-16 століть навколо Ринкової площі.
Ціни на їжу в кафе Перемишля – не дуже високі. За відгуками багатьох туристів, тут вони навіть нижчі, ніж у Львові! Тим, хто приїжджає в Перемишль зі Львова, різниця в цінах відразу помітна: перекусити в центральному кафе Перемишля відсотків на 20 дешевше, ніж у схожому кафе в центрі Львова. Також не дуже дорогі продукти і в супермаркетах.
Серед українців, особливо що живуть на Заході України, популярні шопінг-тури в Перемишль. Сюди їдуть на один день, купують брендовий одяг в магазинах і їдуть назад.
В Перемишлі можна залишитися на нічліг в одному з готелів. Або – в хостелі. Але ось хостелів тут не дуже багато. Один з них знаходиться на протилежному від історичного центру березі річки. Ночівля в ньому коштує всього близько 200-300 гривень.
Фото: Затишне польське місто – відмінний варіант для туру вихідного дня (Олег Божко)
Ще один мальовничий пам'ятник архітектури Перемишля, який варто відвідати – замок Казимира Великого, зведений в далекому 14-му столітті і перебудований в 17-му. Піднявшись на вежу замку, можна побачити мальовничу панораму, яка відкривається на місто.
Є в Перемишлі і досить незвичайний музей - Музей дзвонів та люльок. Він розташований у мальовничій Годинникової вежі XVII століття. Експозиція включає виставку дзвонів, сучасних колисок. Тут можуть розповісти про те, як створювалися дзвони.
За словами гідів, з середньовіччя технологія їх виготовлення практично не змінилася. Є тут і експозиція про дзвонів, які колись використовували на суднах. Зокрема, є десяток дзвонів з військових і вантажних кораблів, що належали польському флоту.
Фото: Раніше багато українців їздили до Перемишлю, щоб "обкатати візу". (Олег Божко)
Але чому це місце називається ще й музеєм трубок? Відповідь проста: Перемишль увійшов в історію, крім усього, і як центр по створенню дерев'яних трубок з середини XIX століття.
Зараз українців серед жителів Перемишля налічується близько 4 тисяч. У місті є кілька церковних парафій, українська школа імені Маркіяна Шашкевича та Народний дім. Також у Перемишлі кожен рік проводять Фестиваль української культури та інші заходи.
Швидкісний поїзд Перемишль-Київ, який йде через Львів, відправляється з вокзалу близько 14.00. Але якщо ви залишилися в цьому місті ще на день і не встигаєте на поїзд до Львова – не біда. Тут же, біля вокзалу, є автобусна станція. Звідти регулярно відправляються автобуси українських перевізників. Проїзд до Львова коштує близько 150 грн, а сам автобус йде трохи більше години.
На каву до Львова
Наступний пункт призначення – Львів. Напевно, мало знайдеться українців, які там не бували або, принаймні, не хотіли побувати в цьому місті. Здається, про Львів написано таку кількість публікацій з описами цікавих для відвідування місць, що згадувати про них ще раз не варто.
Так як ми хочемо ще відвідати містечко Жовква, цього разу на Львів багато часу витрачати не будемо. Лише розповімо про одне з найголовніших місць в центрі Львова – площі Ринок.
Ця площа в її сучасному вигляді – унікальне нашарування архітектурних ідей багатьох творців та багатьох століть, які мають особливість – гармонію і цілісність. Ви самі переконаєтеся: від всіх будівель головній площі цього міста віє спокоєм, упевненістю, оптимізмом і людяністю доби європейського Ренесансу.
Багатьом площа Ринок нагадує такі ж площі, розташовані в старих містах Європи. І не дарма. Адже Площа Ринок була сконструйована за європейськими зразками, коли будинки будували квадратами навколо одного просторого місця, призначеного для торгівлі, прогулянок і відпочинку городян.
Львівська Площа Ринок зберегла свою назву ще з далекого 14 століття. Вона походить від німецького "der Ring" (коло, кільце). Саме за таким же принципом будувалися центральні площі німецьких середньовічних міст.
Фото: Не обов'язково виїжджати в ЄС, щоб побачити старовинне європейське місто (Олег Божко)
Саме тут в середині 14 століття німецькі колоністи за дорученням короля Казимира почали будувати класичне європейське місто з класичною ринковою площею. Польський король зводив місто за тодішніми будівельними технологіями, він запросив для цієї мети ремісників і будівельників із Німеччини. У наступні століття архітектурна досконалість ринку доповнювали італійські та австрійські архітектори.
На площі Ринок або поруч з нею знаходиться просто неймовірна кількість кафе і ресторанів на будь-який смак. Тут можна насолодитися ранковою кавою і поїхати далі.
Жовква - "ідеальне місто" епохи Ренесансу
Від автобусної станції Львова до Жовкви можна виїхати досить швидко і легко. Невеликі автобуси в це місто відправляються буквально один за одним. Та й часу на поїздку багато не піде: місто знаходиться всього в 25 кілометрах на північ від Львова.
Жовква – місто місцевого значення Львівської області. Заснований він був у далекому 1368 році. Жовква була резиденцією короля Речі Посполитої Яна III Собеського.
Також ще три століття тому місто славилося художньою школою і школою різьби по дереву.
Екскурсоводи розповідають: Жовкву планували за концепцією "ідеальних міст" доби Ренесансу. Одна з головних ролей міста, згідно проекту, належить ринкової площі: в Жовкві її зробили великою і просторою, щоб там могли розміститися багато торгівців.
У 1994 році центральна частина міста, основу якого становить ансамбль Вічевого майдану, отримала статус історико-архітектурного заповідника.
В місті можна побачити монастирі, стародавні унікальні будівлі, торгові кам'яниці і дерев'яні церкви: ідеальний варіант для прогулянки. До речі, вам допоможуть покажчики: на гроші фондів Євросоюзу в місті встановили пам'ятні знаки, карту і зручні до прочитання покажчики, які показують дорогу до основних визначних пам'яток і розповідають головні факти про них.
Що подивитися в Жовкві:
Замок 1594 року. Був перебудований в резиденцію короля Яна Собеського
Костел святого Лаврентія 1606 року
Оборонна синагога
Центральна площа
Древній унікальний парк з особняками
Церква Петра і Павла. Церква Святого Лазаря
Дерев'яний храм Пресвятої Трійці
Центр міста, побудований ще в початку 17 століття, досить добре зберігся і був реконструйований. Ринкова площа Жовкви на перший погляд здається просто величезною! Особливо – для такого невеликого міста.
Прямо навпроти площі знаходиться, мабуть, головна визначна пам'ятка міста: замок. Він є унікальною пам'яткою епохи Ренесансу. Зараз замок, на жаль, перебуває в жалюгідному стані. Хоча і фасадна частина приведена в порядок, але досить зайти в головні ворота, щоб виявити: багато його частини дуже і дуже сильно зруйновані часом і через недбале відношения до унікального пам'ятника.
Але є і хороші новини: останнім часом замок досить активно реставрують. І є надія, що його вдасться зберегти, а це привабить в місто ще більше туристів.
Фото: Унікальний і живописний замок Жовкви був резиденцією польського короля (Олег Божко)
Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. На жаль, сучасного вигляду замок набув у результаті багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом 19-20 століть. У 19 столітті в ньому розташовувався муніципалітет. А з приходом СРСР там розмістили школу, відділення НКВС і навіть житлові приміщення.
Зараз замок - це частина історико-архітектурного заповідника. Тут проводять захоплюючі екскурсії, які варто обов'язково відвідати.
Активний етап реставрації замку почали в 2015 році. Тоді нарешті замок покрили дахом, а ще - підняли з руїн західну вежу. Інтер'єри східної вежі відремонтували, а в них влаштували цікаві експозиції. Поки що туристам для огляду доступно три нових зали: на першому поверсі знаходиться музей-кузня, з сурмою і ковальськими інструментами, на другому - гетьманський зал, присвячений пов'язаним з замком фігурам, а на третьому - музей "ідеальне місто".
Фото: Якщо зайти в ворота замку, стане помітно, що там все "не ідеально" (Олег Божко)
Відновлення замку і розширення експозицій тривають. Але багато приміщень поки що залишаються порожніми і покинутими.
Ще одна важлива пам'ятка Жовкви – синагога. Як і багато міст західної України, Жовква була відома великою єврейською громадою. Історичні відомості стверджують, що єврейська громада була тут ще в 1625 році. І, природно, тут розмістилася і синагога. Крім того, в місті діяли три єврейські друкарні.
Фото: Синагога теж перебуває в жалюгідному стані (Олег Божко)
Унікальна синагога була побудована тут в кінці 17 століття. Це будівля поєднує в собі як елементи Ренесансу, так і стилю Бароко.
Місцеві гіди розповідають: тутешня синагога - типовий храм-фортеця, адже на даху є навіть сторожові вежі. Саме оборонними функціями і обумовлена її незвичайна форма. Цю синагогу вважають найціннішою з усіх синагог Галичини. Втім, на реставраційні роботи потребують і інші синагоги, які є в Україні. Деякі з них можуть зруйнуватися у будь-який момент, якщо не почати відновлювальні роботи вже зараз.
Після відвідування основних визначних місць в Жовкві можна прогулятися до автостанції і поїхати до Львова на найближчому автобусі, і звідти – назад до Києва.
А під час наступного туру вихідного дня з Києва рекомендуємо вам відвідати унікальний собор у Козельці та Батуринську фортецю.