"Щоб зламати цю систему, знадобляться роки": головні міфи, "страшилки" і відповіді на гострі питання про медреформу
Закриються лікарні, лікарі будуть приречені на зубожіння, абсолютно все лікування стане платним, а за найпростішу операцію доведеться заплатити як мінімум 30 тисяч гривень – це далеко не повний список "страшилок", які пов'язують з прийняттям медреформи, яку нещодавно прийняли у Верховній Раді.
Багато в чому саме через такі міфи запропоновані командою в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун зміни протягом довгих місяців піддавали жорсткій критиці. У той же час лунало безліч оптимістичних прогнозів. Мовляв, вже з 2018 року медицина буде зовсім іншою, вийшовши на новий рівень.
Втім, відбудеться реформа чи ні - багато в чому залежить як від лікаря, так і пацієнта, а не тільки від Міністерства.
"Якщо ми реально хочемо подолати корупцію в медицині, це означає, що передусім нам самим потрібно відходити від будь-яких хабарів", - підкреслюють експерти.
"Люди давно вже не чекають ніяких змін"
Катастрофічний брак грошей на медкаменти та лікування при мізерній пенсії, бідність самих медустанов і нестача надважливого обладнання - з такими проблемами давно живуть у кожному регіоні країни.
“Нам кожен рік щось обіцяють. А лікарні як були в занепаді, так і лишаються. Багато хто настільки втомився чекати якогось "покращення", що вже давно зневірилися в будь-якій владі і не вірять ніяким, нехай навіть раціональним обіцянкам. Люди давно вже не чекають ніяких змін. Просто немає сил чекати", - анонімно зізнаються пацієнти в одній з поліклінік Києва у черзі на прийом до лікаря.
І дійсно - значно легше впроваджувати зміни, коли вони мають підтримку в суспільстві.
Щоб у черговий раз розвіяти міфи навколо медреформи і тих змін, які торкнуться лікарів і пацієнтів, в Києві команда МОЗ разом з партнерами та однодумцями провели прес-конференцію, де відповіли на багато гострих і важливих питань.
Чи допоможе реформа вивести медицину в Україні на якісно новий рівень? Чи буде для незахищених верств населення доступним відвідування медичних установ? Як знайти собі сімейного лікаря? Ці та інші питання обговорили експерти.
Не важливо, де ви прописані. Головне – декларація з лікарем
Верховна Рада прийняла перший з пакету законів, які запускають процес змін у медичній системі, 19 жовтня. При укладанні даного закону Президентом, вже з початку 2018 почнеться перехід від бюджетного утримання медичних закладів до закупівлі послуг. Запрацює так званий принцип "гроші йдуть за пацієнтом". А після прийняття повного пакету законів з'явиться Національна служба здоров'я України, яка буде займатися замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом та його розподілом між медичними установами.
З 1 січня 2018 року починаються зміни в роботі фахівців первинної ланки: терапевтів, сімейних лікарів, педіатрів. З ними пацієнт повинен буде укласти декларацію, а сам лікар - ввести дані пацієнта в електронну систему eHealth. Фінансування буде йти безпосередньо до медичного закладу, куди ходитиме пацієнт. Для того, щоб запустити цей процес, у МОЗ вже зараз радять придивитися до лікаря, якому пацієнт сам довіряє.
При цьому абсолютно не важливо, де людина буде прописана. Тобто з часом принцип "ми вас не можемо, їдьте туди, де ваша прописка", повинен поступово відійти в минуле.
“Якщо ви живете у Львові, а хочете спостерігатися у вашого сімейного лікаря в Києві – будь ласка. Можете укласти з ним договір і їздити в Київ на прийом. Якщо, звичайно, вам це буде зручно", - говорить в.о. Міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
Прайс з захмарними цінами на лікування виявився фейком
Також люди боляться, що майже всі послуги лікаря можуть стати платними і при цьому захмарно дорогими.
Одразу ж після голосування за медреформу 19 жовтня голова парламентського комітету комітету ВР Ольга Богомолець "розсекретила" дані, які буквально сколихнули громадськість. За її словами, діагностика порушення ритму серця у дитини буде коштувати 65 тисяч гривень, шунтування аорти – 130 тисяч, а лікування цирозу печінки – 112 тисяч гривень.
Але, як виявилося, ці цифри абсолютно не правдиві. Більш того, сама ж Богомолець зазначила, що МОЗ досі офіційно не затвердили моделі розрахунку тієї чи іншої медичної послуги і не оголосило ціни на них.
Втім, у кожній лікарні з пацієнта зараз можуть брати абсолютно різні суми грошей за ті ж послуги. Ця розрізненість - одна з глобальних проблем нашої медицини. Практично кожен пацієнт давав лікарям "неофіційні платежі".
А ось заява Ольги Богомолець про величезні суми на лікування після прийняття медреформи спростовує заступник Міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
“Минулого тижня нашими "прихильниками" був кинутий у мережу "прейскурант" на медичні послуги за цінами", які пацієнти нібито будуть платити після реформи за послуги третинної допомоги. Це неправда. Все буде з точністю до навпаки", – написав Ковтонюк на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, по-перше, кожна послуга буде мати вартість. Ця вартість буде називатися тарифом. Наприклад, коли людина звернулася до лікарні, де йому надали послуги (наклали гіпс, видалили апендицит), то держава буде знати, у скільки це обійшлося.
“Друге: цю суму за послуги лікарня виставить до оплати. Але (увага!) не пацієнту, а державі. І саме для оплати послуг буде створено Національну службу здоров'я України. Тому третє (і головне): пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Вся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги пацієнта. Цим вона й займеться з 2020 року для третинної допомоги", - зазначає Павло Ковтонюк.
Для того, щоб розраховувати на оплату вашого лікування державою, у пацієнта має бути направлення від фахівця.
Які послуги для пацієнта будуть безкоштовними?
В програму медичних гарантій тепер будуть входити повна оплата державою медпослуг, які стосуються: екстреної, вторинної та третинної медичної допомоги. Також буде повністю безкоштовною паліативна допомога, медична реабілітація. Крім того – дітей до 16 років також будуть лікувати безкоштовно. Медична допомога у зв'язку з вагітністю і пологами також будуть безкоштовними.
“Терапевт або сімейний лікар буде зацікавлений, щоб ви були здоровими. Тобто в його інтересах буде відразу ж призначити вам ефективне лікування, яке принесе максимум результату за короткий термін. Це краще, ніж ви б навідувалися до нього дуже часто і це не давало ніякого ефекту", - пояснює Олександр Ябчанка, експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ.
Навіть якщо пацієнтові доведеться платити за деякі послуги, то це будуть не "тіньові", а офіційні гроші, які не будуть осідати в чиїхось кишенях, а будуть працювати на ту чи іншу лікарню і йти на зарплату медикам, додають експерти.
У гарантований державою пакет входять не тільки медпослуги, а й ліки. Перелік безкоштовних ліків буде кожен рік модернізуватися, обіцяють в МОЗ. Такі ліки будуть відпускатися за рецептом, що повинно мінімізувати кількість "неправильних" і "зайвих" призначень непотрібних ліків.
В перелік безкоштовних ліків будуть входити препарати з діючою речовиною, а не гомеопатія, додають в РПР. Адже сучасна наука не знає жодного доказу того, щоб гомеопатичні препарати людям реально допомагали.
За що все-таки потрібно буде платити?
“Державі давно вже потрібно визнати один факт. Те, що медицина у нас давно не безкоштовна. Це дуже непопулярне рішення, яке відразу ж викличе шквал критики. Але давайте говорити одне одному правду: пацієнти давно платять за будь-які послуги, хоча Конституцією гарантується безплатна медицина. Насправді ж вона "нібито" безкоштовна", - говорить відомий київський акушер-гінеколог Сергій Бакшеєв.
Виявилося, що до визнання такого факту не зовсім готові самі українці. У кожному регіоні України знайдеться багато незадоволених тим, що за багато послуг тепер дійсно доведеться платити. Але насправді різниця буде лише в тому, що тепер це будуть офіційні платежі, а не "чорні каси". Бо лікарям платити і платять зараз.
Масштаби нелегальних платежів за лікування іноді просто вражають. Подолати цю проблему буде складно, адже "чорні каси" вкоренилися в Україні дуже глибоко.
Але ринкові тарифи поступово ліквідують корупцію в лікарнях, впевнений Павло Ковтонюк.
Передбачається, що пацієнти самі будуть платити за косметологічну допомогу (крім тієї, яка потрібна за медичними показниками), лікування безпліддя, стоматологічні послуги. Також самостійно пацієнт буде платити за оздоровчі масажі, протезування (у тому числі слухове та очне), корекцію зору і ще за деякі послуги.
У той же час термінова стоматологічна допомога залишиться безкоштовною.
Втім, навіть такі зміни очікуються не скоро: у 2018 році реформа торкнеться тільки первинної ланки. Тобто, якщо людина піде на прийом до терапевта, а до "вузького" лікаря (скажімо, невролога або гастроентеролога) у наступному році, то побачить, що взаємодія з ними практично ніяк не зміниться.
При цьому ніхто не забороняє, щоб послуги оплачували благодійні фонди або місцеві ради за власними програмами фінансування. Але є і ризик: кожен рік список платних і безкоштовних послуг може бути різним. Що буде платним, а що ні - буде залежати від фінансування всієї сфери Міністерством фінансів (очікується, що це буде не нижче 5% від ВВП).
Чи будуть закривати лікарні?
Один з головних страхів як пацієнтів, так і лікарів – скорочення ліжкомісць. Наприклад, якщо у районній лікарні потрібно лікувати 1000 людей, а на практиці вільних місць для них – не більше тридцяти. До того ж, вже протягом декількох років ліжок стає все менше – грошей на їх фінансування не вистачає. Але насправді цей принцип якраз і збираються змінити.
Замість "вертикального" фінансування ліжкомісць в майбутньому пропонується виділяти гроші на лікування кожного конкретного пацієнта, якому потрібна допомога.
Окремі побоювання пов'язані з тим, що лікарні почнуть закривати.
“Я працюю в одній-єдиній лікарні нашого невеликого містечка. Про реформу у нас ходять просто неймовірно багато чуток. Але найголовніше, що турбує лікарів – це те, що можуть закритися безліч лікарень.І що лікарі буквально залишаться на вулиці. А щоб утримати кваліфікацію або змінити профіль, мені треба пройти піврічні курси. Але мені вже 65 років. Уявіть, яке це - в такому віці на півроку кудись виїхати, жити в гуртожитку... Напевно, піду вже на пенсію, якщо так буде", - так нам недавно сказала лікар одного з містечок Чернігівської області під час розмови про медреформе.
З одного боку, безпосередньо закривати лікарні начебто ніхто не збирається. Але медустанови будуть поставлені в умови, яких раніше не було в Україні, але які давно пройшли багато країн: з часом медзаклади пройдуть процес автономізації і стануть комунальними підприємствами. З одного боку, це дає більше свободи і прав керувати справами лікарні. Але з іншого – для багатьох лікарів це настільки радикальне рішення, що викликає відразу безліч побоювань, адже обов'язків і ризиків додасться.
Відразу почали говорити про те, що лікарні можуть зіткнутися з дефіцитом кадрів, а в багатьох селах – і з дефіцитом пацієнтів. Але у такій ситуації медичним установам радять об'єднатися з іншими, і тоді багато проблем можуть бути вирішені.
"Ви не уявляєте, яка це була проблема - умовити лікаря поїхати на курси!"
Те, що лікарі на місцях часто не сприймають такі зміни - зовсім не дивно, каже один із лікарів центральної районної поліклініки районного центру в Україні. Старі правила сильно вкорінилися в життя лікарів і пацієнтів, каже він.
"Щоб зламати стару систему, знадобляться роки. Але ж починати комусь треба! Українська глибинка – це окремий світ зі своїми правилами. Рідко хто хоче їх змінювати. Деякі медики там працюють по-старому, і це їх прекрасно влаштовує. Багато терапевтів і сімейних лікарів, особливо у віддалених глибинках, звикли сидіти на "ставці", закінчувати робочий день до обіду і при цьому не мати безлічі зобов'язань. Вони неохоче проходять курси підвищення кваліфікації. Я якось запрошував на безкоштовні курси з повною оплатою житла декількох терапевтів. Ви не уявляєте, яка це була проблема - умовити лікаря поїхати на курси! Знадобився чи не дзвінок мера міста головлікарю лікарні, щоб зрушити цей процес з місця. Думаю, таких лікарів давно повинні змінити більш прогресивні люди, які горять бажанням щось змінити", - анонімно зізнається лікар.
Тепер будть фінансувати не лікарню, а послугу, яку вона надає пацієнту, пояснює Олександр Ябчанка.
“Візьмемо два райони міста. В одну лікарню йде 1200 пацієнтів, а в іншу - всього 300. Та при цьому фінансування лікарень А і Б – однакове! Цей дисбаланс з прийняттям медреформи мають намір ліквідувати. Гроші будуть іти безпосередньо туди, куди звертається пацієнт, і при цьому державою буде оплачуватися конкретна послуга для конкретної людини. Чим більше пацієнтів, тим більше фінансування безпосередньо в лікарні. І тим більше високу зарплату отримає лікар", - додає він.
За його словами, до кого з лікарів звертатись - визначить сам пацієнт: люди зазвичай довіряють лікарям-професіоналам, тому і йти частіше саме до таких. А не до тих, хто працює менш уважно до пацієнта.
Багато питань лікарень тепер будуть вирішувати "на місцях", а не в МОЗ: визначати нагальні потреби і планувати роботу окремо взятих лікарень буде не Міністерство, а місцева влада і Госпітальні ради.
Але при цьому є великі ризики, що на місцях лікарні зіткнуться з місцевими політичними "розбірками" і популізмом. Ще більший ризик – це саботаж реформи в окремо взятому місті чи регіоні. Влада на місцях може приймати такі рішення, які явно не підуть на користь медустановам.
Через це медиків закликають стати більш активними і відстоювати інтереси своєї лікарні і своїх колег на місцевому рівні. Саме такі лікарі-активісти можуть і стати драйвером реформи в Україні.
Крім того, "розвивати місцеву медицину" - такі гасла входили до передвиборчих програм багатьох депутатів на місцях. Можливо, саме час нагадати їм про те, що обіцянки треба б виконувати.
Треба щоб до реформи були готові самі пацієнти
Щоб українська медицина почала змінюватись у кращий бік, не достатньо лише бажання команди МОЗ. Має бути грунт, на якому реформи зможуть дати добрий врожай, вважає відомий український кардіохірург, лікар клініки "Добробут" Олександр Бабляк.
На його думку, підтримати мед реформу має в першу чергу населення України. По-друге - самі лікарі. Всі вони мають вітати зміни.
"Візьмемо до прикладу пересічного киянина. Скільки киян знає свій показник холестерину у крові? Я думаю, відсотки два від усього населення міста! Якщо ми порівняємо цей показник з тим, що про атеросклероз як основну причину смертності від серцево-судинних хвороб знають у західних країнах, ці показники будуть щонайменше в 10-20 разів вищі. Свій стан здоров’я мають знати ті люди, від яких залежить, як реформа буде просуватися. Які будуть говорити свою думку – саме вони повинні бути в курсі, в темі, і самі до свого здоров’я ставитись відповідальніше. Це буде лиш одна частина передумов для того, щоб ці реформи були ефективними", - каже Олександр Бабляк.
За його словами, навіть у самих кардіологів часто знаходять серйозні вади серця. Багато в чому вони виникли через недбале ставлення до свого здоров’я.
"Самі кардіологи не знали, що хворі. І тут - друга передумова проведення реформ в Україні: як можуть реформи бути успішними, якщо у нас є лікарі, не готові ці реформи сприйняти? Якщо виходити реально з тієї ситуації, яка склалася в країні, то нам до реформ треба в першу чергу підготувати громадян, лікарів і кардіологів. Зробити так, щоб їм самим цього хотілося. Треба підготувати вузьких спеціалістів, чиї спеціалізації треба реформувати. Необхідно, щоб було хоча б 5% активних лікарів, які хочуть змінити свою галузь на краще", - каже Бабляк.