“Франшиза – хороший тест-драйв для першого бізнесу”: поради відомого маркетолога про те, як розпочати власну справу
Головні помилки бізнесменів-початківців, корисні поради про відкриття першого бізнесу і про те, чому багато українців досі не навчилися бути підприємцями - у інтерв'ю експерта для Styler
Надія Перевізник – незалежний спеціаліст сфери, яку традиційно називають “реклама-маркетинг-піар”. Із 2006 року Надя пройшла весь можливий досвід в українському маркетингу: працювала у топових рекламних агенціях і бізнесах. Також має кількарічний досвід роботи у ресторанній сфері, зокрема, є співзасновником закладу “PR Bar” на столичному Подолі.
Зараз Надя Перевізник консультує тих, хто вирішив розпочати власний бізнес. За її словами, останнім часом інтерес до експертної думки в Україні високий, і це - хороша тенденція.
На форумі ресторанного франчайзингу Franchithink, який відбувся в Києві днями, Надія Перевізник розповідала про роль бренду для франшизи. На одному майданчику під час Franchithink зустрілися представники ресторанних франчайзингових мереж України і світу, а також інвестори (власники закладів) франчайзі, постачальники та інші експерти ресторанного ринку.
Під час форуму ми поспілкувались із Надєю про те, у якому становищі зараз перебуває український бізнес і чому франшиза - це кращий варіант для бізнесменів-початківців. Також експерт перерахувала дня нас найбільш поширені помилки при відкритті власної справи й поділилася власними рецептами-порадами для тих, хто починає бізнес вперше в житті.
"Коли дивишся на вивіску загальновідомого у світі бренду, твої рецептори відразу "відчувають", як пахне й смакує бургер або кава"
За словами надії Перевізник, франшиза - це саме той вид бізнесу, де брендування - вкрай важливе.
“Роль бренду у франшизі - надзвичайна. Бренди вже стали символами нового світу. Напис “Пепсі” на пластиковій пляшці розуміють і в Буенос-Айресі, і в Жмеринці. Це вже не просто назви, а й символічні елементи глобального світу. Бренд має багато визначень, але у франчайзингу мені найбільше подобається, що бренд – це обіцянка якості.
Бо коли ти в Азії і не знаєш, чи можна їсти сендвічі на вулиці, то в перший день підеш у загальновідомий заклад. У мене колись було саме так. Я вперше була в Бомбеї, побачила Subway і одразу побігла туди. Звісно, потім і місцеві самоси на вулиці я їла. Але все одно: коли ти дивишся ни вивіску загальновідомого у світі бренду, то твої відразу рецептори "відчувають", як пахне й смакує бургер або кава”, - пояснила Перевізник.
Фото: На форумі Franchitnink експерти обговорили найновіші тренди галузі (facebook.com/franchithink)
Власнику франшизи у будь-якому випадку треба розумітись на брендингу, впевнена експерт. Це - обов'язковий пункт, від якого залежить майбутнє бренду.
“Оглядаючись на свій перший досвід бізнесу, розумію: купівля франшизи для “першого разу” – це дуже вдалий варіант. Якщо ви не знаєте, підприємець ви чи ні в принципі, то франшиза – саме те, що вам треба. Вона мінімізує дуже багато ризиків. Але, звісно, не гарантує успіху. Бо якщо ви не вмієте становити і контролювати бізнес-процеси, не вмієте домовлятись з людьми, не розумієтесь на фінансах, то буде дуже складно. І франшиза – це хороший тест-драйв, який це вам покаже. Бо, може, насправді замість підприємництва вам треба викладати або займатись чимось творчим. Власна справа – це окремий вид людської діяльності”, - підкреслює вона.
Але, за її словами, франшиза – це не магія, і не треба розраховувати, що успіх із нею буде обов’язковим, блискавичним. Франшиза - це бізнес, яким також треба займатися, просто ризиків прогоріти трохи менше, каже Перевізник.
“Дивлюся на підприємство і розумію: через шість-дев’ять місяців, ймовірно, закриється”
Часто у бізнесменів-початківців бувають завищені очікування щодо їх нової справи, помічає експерт. Особливо це стосується людей, які жодного дня не працювали у тій сфері, в якій збираються заробляти.
“Наприклад, приходить людина з фінансів. Скажімо, аналітик середньої ланки. Хоче кав’ярню-книгарню. Але він ніколи в житті не керував навіть двома-трьома людьми, зовсім не знає гастрономічної сфери. Він просто працював у компанії, де йому добре платили, і це дозволило йому відкласти пару тисяч доларів, і зараз хоче кав’ярню-книгарню. Коли я питаю, а навіщо у вашій кав'ярні будуть додатково саме книги, відповіді немає. Кажу йому: "схоже, ви через шість-дев’ять місяців закриєтеся, витративши накопичені 10 тисяч доларів”, - розповідає Надя Перевізник.
Фото: "Часто у бізнесменів-початківців бувають завищені очікування щодо їх нової справи" - Надія Перевізник (із особистого архіву)
Експерт радить: треба постійно слідкувати за тенденціями у бізнесі.
Приміром, якщо не відслідковувати, як часто в Україні змінюється регуляторна політика й не оптимізовувати податки, можна на прибуток взагалі не вийти.
“Сучасний світ живе в хаосі, в турбулентності - це єдине стабільне твердження”
Також варто слухати практичних бізнесменів, каже Надія. Якщо вони говорять, що рентабельність того чи іншого бізнесу - рік-півтора, то це значить, що дуже малоймовірно, що він окупиться раніше цього терміну.
"І не варто думати, що в усіх бідах невдалого бізнесу винна економічна і політична ситуація саме в Україні", - підкреслює експерт.
“Свіжі статистичні дані: не дивлячись на безвіз, 69% українців не були за кордоном. Більшість думає, що у західному світі – все мало не ідеально. Але там є свої проблеми. У цьому “ідеальному світі” Apple тягають по судах Євросоюзу за приховування податків у Єврозоні на мільйони доларів. Ідеального світу немає, і в кожній країні - своя специфіка. Звісно, у північній і центральній Європі є більше підґрунтя для стабільного бізнесу, але і це - не панацея”, - пояснює вона.
“В Україні “совок” відбив поняття приватної власності і відповідальності”
“Українці зараз знову вчаться робити бізнес, бо у нас все “відбила” радянська влада. Ми таки доволі працьовита нація, яка в силу історичного процесу постраждала. В Україні “совок” відбив поняття приватної власності і відповідальності за неї. Зараз ми повертаємо собі цей ген, коли поступово відроджується повага і розуміння до майна. Нашу ситуацію можна порівняти з тим, які процеси відбувалися в Європі і в Америці після Другої Світової. Ми зараз – це 1960-ті, 70-ті, максимально - 80-ті капіталістичного світу. Але точно не 90-ті”, - ділиться думкою Надія Перевізник.
Попри те, що українці досі не дуже вміють вести бізнес, перейматися через це не варто: за останні роки парадигма бізнесу не змінилася: те, як він робився до 90х - до глобалізації, до інтернету, розпаду СРСР і – ця епоха вже відійшла.
Фото: “Перед тим, як робити бізнес, треба зробити достатньо “домашньої роботи”, поговорити з діючими бізнесменами у цій сфері, з юристами, з бухгалтерами" - Надія Перевізник (facebook.com/nadya.pereviznyk)
“Тому наше незнання, в принципі, не є таким критичним. Нам зараз треба дуже швидко вчитись робити бізнес в новому світі – у світі четвертої науково-технічної революції, у світі цінностей. І це плюс. Але поки багато українців не вміють робити бізнес, і не хочуть вчитись. Це те, що мене турбує”, - каже вона.
“Перед тим, як відкрити заклад, ви кілька місяців маєте працювати над ним, як каторжники”
Українці часто вважають за потрібне не пропрацьовувати базу для нового бізнесу перед тим, як запустити його, каже Надія Перевізник.
Натомість в Україні частіше діє правило: “давайте почнемо, потім розберемося“.
“Перед тим, як робити бізнес, треба зробити достатньо “домашньої роботи”, поговорити з діючими бізнесменами у цій сфері, з юристами, з бухгалтерами. Прочитати від трьох і більше книжок по темі. Випитувати цифри, цікавитися новими даними. Всі ці кроки при відкритті бізнесу здійснюють далеко не завжди. Перед тим, як відкрити заклад, ви маєте 3-9 місяців готуватися, як каторжники! А потім вже казати, що кав’ярня-книгарня відкриває свої двері”, - підкреслює вона.
З іншого боку, зараз в Україні є великий запит на експертну думку, бізнес-консалтинг. І це - хороша тенденція, каже Надія.
Часто навіть тим, хто не залучений у бізнес детально, може помітити: ведення власної справи у великих містах і районних центрах України багато в чому відрізняється. Помітно, що у менших містах підприємці проявляють мало активності, каже вона.
Фото: Franchithink - платформа для спілкування бізнесменів з досвідом та підприємців-початківців (facebook.com/franchithink)
“Я не розумію, чому саме так у маленьких містах все відбувається. Адже інтернет в усіх всюди один: можна пройти онлайн-курси нових бізнес-шкіл, не виходячи з дому. Ти приїздиш у Київ на семінар, повертаєшся у своє місто, і… нічого не робиш! Запроваджувати щось нове і корисне можна, живучи у невеликому місті. Он у моєму рідному Стрию, Львівської області, знайомий підприємець відкрив кав’ярню з трендовою свіжообсмаженою кавою. Все це реально. Але багато чого залежить від людини. Є страх, є побоювання. Це нормально, але це - в голові. Тому Підприємці – це окремий штиб людей, які їх, страхи, долають. Це зазвичай проактивні люди, відповідальні й безстрашні”, - каже експерт.
“Головне – не боятися починати. Треба достатньо працювати, пробувати. Не боятися поразок: падати, вставати, падати і знову вставати. Можна починати з малого і потім, оглядаючись на себе, побачити: ви досягли багато! Мислити глобально, діяти локально”, - підкреслює вона.