Демобілізованим захисникам України держава допомагає лише в окремих випадках, вважають громадські активісти
Днями у Києві пройшла спільна зустріч Інституту миру та порозуміння і ПРООН (програма розвитку ООН в Україні - ред.) , де обговорили "Реінтеграцію ветеранів АТО: Застосування міжнародного досвіду в українському контексті".
Під час дискусії іноземні експерти презентували практичний посібник з інтегрованих стандартів роззброєння, демобілізації і реінтеграції військових.
За словами іноземних гостей, тема повернення військових до мирного життя – для багатьох країн зовсім не нова. З Україною хочуть поділитися досвідом ті, хто вже проходив такий шлях. На зустріч запросили ветеранів АТО, волонтерів, представників громадських організацій, влади та дипломатичних місій.
Багато учасників дискусії з української сторони в черговий раз підкреслювали: пройшло вже більше трьох років з початку військових дій на Донбасі, а тим, хто повертається з війни, держава практично ніяк не допомагає. Залишається сподіватися на волонтерів, сім'ю, і лише деяких небайдужих.
Під час дискусії іноземні експерти також представили велике дослідження, яке міжнародні організації провели в Україні. Згідно з дослідженням, лише в небагатьох випадках повернулися з війни військовим допомагає держава. В основному вони сподіваються тільки на свою сім'ю. За словами активістів, така допомога міжнародних експертів Україні зараз дуже потрібна.
"Дуже добре, що проходять ось такі зустрічі Інституту миру та взаєморозуміння та ПРООН. Сподіваюся, це допоможе нашим військовим на практиці", - сказав один з учасник АТО.
Інший військовий, який досить недавно повернувся з фронту, анонімно зізнається:
“Один мій знайомий демобілізувався. Спочатку начебто все було нормально, а потім він раптом узяв і скоїв убивство. Виявилося, у нього була затяжна депресія. Ніхто йому не допомагав. У інших військових - також безліч інших проблем. А як тільки роботодавець чує, що людина, яка прийшла на співбесіду – учасник АТО, майже завжди відмовляє у працевлаштуванні. Адже вони всі знаходяться в запасі, і якщо їх відправлять на війну ще раз, ніхто не буде тримати їм місце. Про військових, які повернулися з Донбасу, думають, що вони небезпечні і агресивні. Військові замикаються в собі, адже не можуть знайти собі застосування в мирному житті. А про те, щоб отримати квартиру, навіть мови не йде."
Під час дискусії найбільш яскраво описала проблеми учасників АТО волонтер і радник командувача військово-морських сил України Вікторія Христенко.
“Коли ми звільнимо Донбас і відновиться кордон України – це одне. Але у нас забувають про ще одну категорію – про кримчан. Адже військові, які вийшли з Криму, ось вже четвертий рік не бачать матерів! В Крим вони, звісно, не в'їзні. Але там залишилися їхні батьки, їхні сім'ї. Зараз ці військові живуть в нелюдських умовах. У них масово закінчуються контракти. Вони не хочуть їх продовжувати, адже держава не виконала жодного пункту зі своїх обіцянок цим військовим! Четвертий рік хлопці живуть на кораблях. Уявіть собі, як це - жити в залізній банці в морі взимку у порту Одеси?" - сказала Вікторія Христенко.
Волонтер вважає, що держава повинна подумати про пільги для сімей та дітей кримських військових.
“Ми говоримо хоча б про елементарні пільги для їхніх дітей в освіті, в комунальних послугах. Щоб у них була хоча б мінімальна впевненість у завтрашньому дні! На сьогоднішній день таких пільг у них немає. Всі кричали, що 18 тисяч зрадників залишилися в Криму. Але при цьому дві тисячі військових вийшло, і батьківщину вони не зрадили. А тепер вони нікому не потрібні! Держава про них забула. І квартир не дають. Подумайте: що таке дві тисячі квартир за чотири роки війни з бюджетом нашої країни? Все це можна здійснити, було б бажання! Але сьогодні у державних служб його немає!" - підкреслила волонтер.
За її словами, якщо в державі не вирішать це питання зараз, то це може перерости в серйозні соціальні проблеми в майбутньому.
"Через десять років ми отримаємо такий соціальний вибух, який взагалі не можна порівняти з тим періодом, коли в Україну поверталися афганці", - сказала Вікторія.
Морські піхотинці звуть Вікторію Христенко своєю мамою і навіть назвали бойову машину на її честь. Волонтер Вікторія допомагає морській піхоті ще з того моменту, як "зелені чоловічки" почали заходити в Крим. Вона вивозила морських піхотинців на материкову Україну, допомагала розселитися на новому місці служби в Миколаєві.
Родина Вікторії Христенко – родом з Донбасу. Близько десяти років вони з чоловіком жили в Луганську. Тепер Вікторія з сім'єю живе в Києві вже близько дванадцяти років.
“Я впевнена, що Донбас звільнять. Ми вже бачимо кроки до цього. І щодо Донбасу буде розроблена реінтеграція. Але про Крим держава чомусь навіть не згадує", - каже Вікторія.
За її словами, кримських татар українська влада теж довгий час "годувала обіцянками".
“Я кримських татар знаю прекрасно. Свого часу вони не просили ніяких преференцій – тільки елементарні умови життя. Це було в той період, коли вони поверталися з різних країн жити на свою рідну землю, у Крим. Питання з виділенням для них землі не було вирішено ні при одній владі! Вони кидали прекрасні будинки і земельні ділянки, коли наш уряд багато років тому оголосив кримським татарам: "Можете повернутися на свою історичну землю". До цього вони жили в Узбекистані, в Татарстані, в Таджикистані. Це було вже було третє покоління кримських татар після депортації з Криму", - розповіла волонтер.
Кримські татари нарешті повернулися на рідну землю, але виявилося, що тут вони нікому не були потрібні, каже Вікторія Христенко.
“Вони селилися в основному в Бахчисараї та прилеглих околицях. А також – в горах Криму. Але ні Ющенко, ні Тимошенко, ні хто-небудь інший не давали їм землі. Я впевнена, що зараз не було б таких проблем, якщо б це питання вирішили багато років тому", - сказала волонтер.