ua en ru

Як 11-річний хлопчик з аутизмом допомагає іншим дітям з такими ж особливостями

Як 11-річний хлопчик з аутизмом допомагає іншим дітям з такими ж особливостями Міша Сергієнко (фото з особистого архіву сім'ї)

Юний українець своїм прикладом показує, що аутизм - це не вирок. Міша - активна дитина, яка любить гратися, веселитися і навіть виступати на сцені

У Міші з дворічного віку діагностований аутизм. Але це не засмучує і не зупиняє хлопчика – він не тільки чудово справляється зі своїми особливостями, але і починає займатися адвокацією прав дітей з аутизмом в Україні.

У цьому йому допомагає і показує приклад його мама - Інна Сергієнко, засновник Фонду допомоги дітям з синдромом аутизму "Дитина з майбутнім". Styler поспілкувався з Інною і дізнався, як Міша допомагає іншим дітям з таким же діагнозом.

"Роль Міші в плані поліпшення ситуації з аутизмом в Україні починається вже з того, що він дозволяє широкій публіці побачити справжнього аутиста і дає їм зрозуміти, що аутисти візуально не сильно відрізняються від нормотипових дітей, - каже Інна Сергієнко. - Оскільки часто люди бачать аутистів, у яких ще є супутні діагнози і проблеми, не завжди розуміють, що таке аутизм в чистому вигляді".

Як 11-річний хлопчик з аутизмом допомагає іншим дітям з такими ж особливостями

Фото: Міша Сергієнко (фото з особистого архіву сім'ї)

Вона переконана в тому, що Міша зробив аутистів публічними завдяки тому, що він сам не боїться бути на публіці, показуючи приклад іншим дітям і їхнім батькам.

Йому взагалі не страшно спілкуватися та виступати на сцені?

Ми його поступово привчали до публіки. Вперше з невеликою промовою він виступив на фестивалі аутистів в Туреччині. Ми дуже хвилювалися. Він сильно зажався, і навіть я переживала, як він зможе виступити. Але хто ж не хвилюється перед своїм першим виступом? Після виступу він погано себе почував, довелося відвести його в темне спокійне місце, щоб його емоції трохи вщухли.

Я бачу, що Міша поступово звикає до цього, адже йому подобається бути активним – часто він ніби масовик-витівник, який може затьмарити навіть ведучого. Він любить організовувати ігри та вікторини. А якщо він з таким задоволенням працює з дітьми, то скоро зовсім спокійно буде і з дорослими.

І все ж, як дитина в такому віці може вже допомагати іншим дітям?

Він мене в прямому сенсі слова консультує в питаннях, які стосуються аутизму. Він також виступає в ролі випробуваного – я його постійно запитую, що він відчуває в тій чи іншій ситуації. Це дозволяє мені краще зрозуміти, що відчувають люди з аутизмом. Коли звичайні люди придумують способи корекції особливим людям, то можуть помилитися, адже вони не завжди знають, чому аутисти роблять ті чи інші дії. Коли Міша починає нервувати, робити щось незрозуміле мені, я кожен раз його розпитую – чому він так робить, що його турбує, що з ним у цей момент відбувається і як йому можна допомогти. Іноді відразу він мені не говорить, то трохи пізніше, коли він заспокоюється, ми обговорюємо цю ситуацію.

Як 11-річний хлопчик з аутизмом допомагає іншим дітям з такими ж особливостями

Фото: Міша Сергієнко з мамою (фото з особистого архіву сім'ї)

А історії інших аутистів ви з Мішею теж обговорюєте?

Так, завжди після моїх регіональних турів з навчальними семінарами він питає мене, які аудиторія задавала питання. Крім того, мені часто пишуть питання в соцмережах. І хоча у Міші не так багато вільного часу через навчання, він завжди цікавиться. Від дуже складного питання Міша теж може почати турбуватися, тому що аутисти дуже сильно пропускають через себе всі ситуації. Він може засмутитися або запанікувати, але разом з тим він завжди радий допомогти. Він дуже добра людина.

Чи не важко буде Міші через цієї аутичної особливості допомагати іншим людям?

Він повинен навчитися не приймати все так близько до серця. Міша збирається стати лікарем – якщо він буде вмирати з кожним пацієнтом, то він довго не витримає. Йому потрібно навчитися трохи відсторонюватися.

Як 11-річний хлопчик з аутизмом допомагає іншим дітям з такими ж особливостями

Фото: Міша Сергієнко (фото з особистого архіву сім'ї)

Ви багато пишете про Мішу у Фейсбуці. Це теж допомагає іншим батькам особливих дітей?

Так, я часто сама описую наші щоденні ситуації або показую, як ми готуємо. Батьки також звертаються до мене за допомогою приватних повідомлень – і ми з моїм сином завжди відгукуємося. Батьки дякують нам за те, що ми пишемо і на прикладі нашої сім'ї даємо їм надію. Це надихає їх – завдяки Міші вони бачать, як може бути, якщо працювати з дитиною.

Читайте також про те, як у Києві пройшла особлива фотосесія для дітей з інвалідністю.