Повідомляється, що головна причина кризи одна – демографічний спад
C 2019 року, окрім соціально-політичних проблем в Україні може початися криза на ринку праці. Молоде покоління активно виїжджає за кордон, а роботодавці неохоче пропонують роботу співробітникам старше 45 років. Паралельно змінюється і глобальний ринок все більше компаній відмовляються від повного робочого тижня, а працівникам доводиться конкурувати з роботами і програмами. Про те, як це вплине на ринок праці в Україні в 2019 році пише OBOZREVATEL.
Менше працювати і більше заробляти
Більше ста років тому в період європейської індустріалізації людина була змушена працювати по 13-15 годин на добу, при цьому заробляючи копійки за низьку кваліфікацію. Зараз аналогічний обсяг робіт виконувався би при п'ятиденному графіку за 13 годин. Через понад сто років у більшості розвинених країн "нормальним" вважається 8-годинний робочий день, а за будь-яку затримку роботодавець переплачує подвійну ставку погодинно.
Але і це не межа, вважають аналітики Міжнародної організації праці. За даними дослідження Working time and the future of work, скорочення робочого дня почалося в 1900 році і триває досі. І якщо тоді поштовх дала промислова революцію і поява верстатів, машин, то в сучасному світі цю роль може виконати "цифровізація": поля обробляють "розумні трактори", які самі прораховують траєкторію руху і не потребують водіїв, в супермаркетах з'являються каси самообслуговування, а роботизовані програми позбавляють роботи робітників по всьому світу. Така тенденція зберігається і навіть набирає обертів. Що це означає для трудящого? Коли всю монотонну роботу можна довірити машині, саме час подумати про комфорт. У МОП впевнені, більш короткий робочий день при збереженні рівня зарплат вигідний всім.
"Це дасть можливість отримати більше робочих місць, дасть змогу сучасній людині дотримуватися баланс між роботою та особистим життям..." – йдеться в звіті організації.
Як трудяться в західноєвропейських країнах
Цікаво, що бізнесмени не страждають від такого явища: працівник, який працює в більш стислі терміни, ефективніше використовують свій час. А більш інтенсивна робота і напружений графік призводить до професійного вигорання. Крім того, такий працівник за статистикою більш здоровий і менш піддається стресу. Цілий ряд підприємств по всьому світу відмовилися від п'ятиденки. Яскравий приклад – берлінська фірма Planio.
У Великобританії місцева федерація профспілок зробила заяву, що буде домагатися поступового переходу на чотириденний робочий тиждень по всій країні. Таку ідею підтримала одна з місцевих партій.
Як показує досвід останніх ста років, в першу чергу нововведення можуть торкнутися розвинених країн. По-перше, більш високий рівень ВВП (вартість вироблених товарів і послуг) дає можливість без особливих матеріальних втрат скоротити робочий тиждень. По-друге, саме ці країни першими користуються плодами четвертої промислової революції, яка здатна значно спростити будь-яке виробництво.
До речі, в Україні вже зареєстровано пропозиції про внесення змін до Кодексу законів про працю. Згідно з ним, відпустку хочуть збільшити на 4 дня (на даний момент – 24 дні). Але при цьому тривалість робочого дня при укладенні додаткового договору можуть збільшити до 12 годин.
Що чекає на українців в 2019 році?
Головна проблема України – демографічна, вважає HR-експерт Тетяна Пашкіна. Населення старіє, а роботодавці досі вважають, що претенденти від 45 років – люди передпенсійного віку, а не досвідчені фахівці. Їх неохоче беруть на роботу, але з іншого боку, молодих на всіх не вистачає.
"На ринку праці у нас буде криза, тому що зараз на перший курс у нас потрапило найменша кількість дітей за двадцять років. Ви розумієте, яка конкуренція серед роботодавців за молодь", – пояснює Пашкіна.
Для прикладу, в Одеській області налічується 641,8 тис. пенсіонерів та всього 596,6 тис. офіційно працюючих. В самій Одесі ще до 2014-го народжувалося більше 10 тис. дітей на рік. Станом за минулий рік – лише 9,4 тис. У той же час кількість померлих зросла з 12,7 до 13 тис. людей на рік.
З кожним роком ситуація загострюється. Кількість молоді скорочується, а от людей похилого віку стає більше. Демографічна криза актуальна для багатьох країн. Але якщо, приміром, Німеччина компенсує дефіцит працюючого населення за рахунок мігрантів зі східної Європи, наприклад, Польщі, Польща залучає працівників з України. Сама Україна, враховуючи низький рівень зарплат і війну з Росією, для трудових мігрантів неприваблива.
"Проблема загострюється з кожним роком. У кого з роботодавців не спитай, всі говорять про одне – притомного працівника, тим більше професіонала, знайти дуже складно. Що буде в наступному році? Приблизно така ж ситуація, як і зараз. Проблема нікуди не дінеться, криза на ринку праці назріває", – упевнений HR-експерт Олександр Білоус.
Нагадаємо, що з січня в аптеки можна буде повертати ліки.
Раніше ми писали, що в Мінсоцполітики повідомили про зниження безробіття.
Відео: РБК-Україна