ua en ru

Ангеліна Чендарова розповіла в Раді про дискримінації дітей-інвалідів

17:01 10.12.2015 Чт
4 мин
"Здрастуйте, мене звуть Ліна. Я інвалід 2-ої групи, у мене на руках по три пальці і немає ноги", - з цього сьогодні Ангеліна почала свій виступ

Дівчина з обмеженими можливостями Ангеліна Чендарова під час свого виступу у Верховній раді розповіла, як в Україні дискримінують права дітей з інвалідністю.

Вона говорила так, що у багатьох сльози наверталися на очі, в залі тричі лунали оплески.

"Гордий тим, що знайомий з цією сміливою дівчиною. Ангеліна Чендарова - дівчина з інвалідністю. Сьогодні вона виступала у Верховній Раді. Думаю, для багатьох її слова були, як холодний душ, як екскурс в паралельну реальність - в ту, де живуть діти з особливими потребами", - повідомив на своїй сторінці у Facebook Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.

Гордій тім, що знайомий з цією сміливою дівчиною. Ангеліна Чендарова - дівчина з інвалідністю. Сьогодні вона виступала у Верховній Раді. Думаю, для багатьох її слова були, як холодний душ, як екскурс в паралельну реальність – в ту, де живуть діти з особливими потребами. «Доброго дня, мене звати Ліна. Я інвалід 2-ої групи в мене на руках по три пальця і немає ноги» , - з цього сьогодні Ангеліна почала свій виступ Звичайна дівчина з особливими потребами говорила так, що в багатьох сльози навертались на очі, в залі три рази зривались оплески. Ангеліна ж просто розповідала про своє життя, про те, що насправді потрібно змінювати заради «особливих» дітей, зокрема - і в системі освіти. Ліна жила в дитячих будинках та інтернаті майже все своє життя. Батьки відмовились від неї на 4-й день після народження. Вісь що згадує Ліна про період перебування у закладах:«Я перший раз побачила Діда Мороза тільки у 9 років, наприклад, тому що на кожні свята мене, із-за того, що я інвалід, за spini працівників садили і я не бачила ні діда Мороза, ні Снігуроньки, для мене свята не було ніколи» «Ми завжди хотіли їсти, адже чомусь держава вона завжди витрачала більшість коштів на сам дитячий будинок, але не на дітей»... ми завжди були закриті в одному інтернаті і там і навчались, і жили, а нам хотілося, щоб ми навчалися в нормальній школі , адже ми такі самі , як і всі інші діти, але нас не хотіли , мабуть , коказувати суспільству» Несолодко Ліні прийшлось і у дорослому житті: « Я , наприклад, завжди мріяла бути телевізійним режисером , але коли я прийшла в один ВУЗ і дала свою папку з документами, мені її повернули, не відкриваючи. Вони сказали: «Ви інвалід, ви не можете тут навчатися, адже на режисера треба проходити два роки хореографії» . Я цього, в принципі не розумію, чому мені, як режисеру, треба проходити два роки хореографії ..» « до Канади 98 відсотків дітей з інвалідністю можуть навчатись у звичайних школах, тобто там немє такого поняття взагалі, що потрібен бути закритий якийсь соціальний заклад і там тільки одні діти з інвалідністю навчаються. І ще 40 % там закінчують ВНЗ, такі ,як я, наприклад, інвалід. І мені дуже сильно хочеться, щоб у нашій державі така сама штука працювала»!« мені хочеться , щоб у нас було майбутнє після таких інтернатних будинків, адже у більшості дітей з інвалідністю немає майбутнього. Я – та дитина, якій пощастило...» «І ще я дивилася закон про освіту. І там є одна така стаття, 18-та, яка , мені здається, дискримінує всі наші права інвалідів. Там написано, що дитина з інвалідністю може навчатись в інклюзивному класі, але за умови , що це не порушує права інших нормальних дітей. Ну , якийсь абсурд виходить. Чому така дискримінація? Чому така неповага до нас, адже ми такі самі, як і ви, єдине, що нам трошечки не пощастило в цьому житті » . Оплески.Свій виступ Ангеліна завершила словами «Слава Україні»! #ВР #парламентськіслухання #освіта #дітизособливимипотребами #АнгелінаЧендарова

Posted by Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба on 9 грудня 2015 р.

Ліна жила в дитячих будинках та інтернаті майже все своє життя. Батьки відмовилися від неї на четвертий день після народження. Ангеліна просто розповідала про своє життя, про те, що їй довелося пережити, коли вона жила в дитячому будинку, а потім в інтернаті, з якими труднощами вона зіткнулася, коли вступала до вузу. Чендарова вважає, що, насправді, заради "особливих" дітей потрібно дуже багато змінювати у суспільстві і, особливо, в системі освіти.

"Мені хочеться, щоб у нас було майбутнє після таких інтернатних будинків, адже у більшості дітей з інвалідністю немає майбутнього", - зазначила Ангеліна.

До речі, ведуча Соломія Вітвицька та письменниця Ірена Карпа провели один день в інвалідних візках, щоб показати громадськості, як важко людям з обмеженими можливостями пересуватися по місту.

Или читайте нас там, где вам удобно!
Больше по теме: