Найтемніші дні: волонтер розповів про криваві розстріли на Майдані

Лікар і активний учасник Майдану Назар Озерянський згадав трагічні події Революції Гідності

П'ять років тому, 18 лютого 2014 року, почалися трагічні події – розстріли активістів на Майдані. Ці дні увійшли в історію як найкривавіші під час Революції Гідності. Внаслідок протистоянь з правоохоронцями і розстрілів загинули 23 активісти.

Кардіохірург і волонтер Назар Озерянський – учасник проекту "Медичний десант", активний учасник Революції Гідності. На прохання Styler РБК-Україна він згадує трагічні події – розстріли протестувальників наприкінці лютого 2014 року й нагадує про те, як саме ці події змінили мислення мільйонів людей.

"Розстріли на Майдані шокували Україну"

"Розстріли на Майдані шокували Україну і увесь цивілізований світ. Шокувало насамперед те, що люди по своїй добрій волі йшли проти вогнепальної зброї, бачачи, як вмирають їхні побратими, і коли це побачили мільйони людей по всьому світу, то це перевернуло свідомість розумних людей", - згадує лікар.

За його словами, ці трагічні події привернули також надзвичайну увагу до подій в Україні, до слова "Україна" загалом.

"Світ нарешті побачив, що Україна – це окрема країна, яка хоче розвиватися так, як хоче сама, без вказівок зовні", - каже він.

Фото: Назар Озерянський - активний учасник Революції Гідності (facebook.com/dr.ozerianskiy)

Ці події кардинально змінили свідомість людей, додає лікар.

"Люди стояли на Майдані і бачили, як прямо там, біля їхнього лівого і правого плеча вмирають побратими, але все одно йшли далі. І коли інші люди побачили це у стрічках новин, у соцмережах і на телеекрані, то велика частина з них вже не змогла дивитися на світ так, як дивилася раніше. Це створило революцію у свідомості назавжди. І як результат – з'явилася "вірусна" ідея свободи і оберігання гідності – своєї особистої та національної. Це дало результат у вигляді глобальної зміни курсу всієї країни. Навіть інші країни це спонукало до дій у напрямку реалізації своїх цінностей", - підкреслює Назар Озерянський, учасний проекту "Медичний десант".

“Це був хороший спокійний день, світило сонце"

"18 лютого особисто для мене - найбільш пам’ятний день Революції. Я теж того дня і отримав травми, і вперше в житті бачив, як десятитисячний натовп панікує, коли з різних боків "Беркут" затискає, коли люди стрибали з обривів і швидко залазили на такі високі десятиметрові барикади, на які не можна було залізти в принципі", - згадує лікар.

Того дня він бачив, як люди лежали один на одному в п'ять шарів, коли на них тиснуть.

Фото: "18 лютого 2014 року особисто для мене - найбільш пам’ятний день Революції" - лікар проекту "Медичний десант" (РБК-Україна)

"Але вони не здавалися, й ніхто тоді з Майдану не йшов. Попри загальну паніку, яка тоді панувала в центрі міста", - зауважує волонтер.

Саме для нього один із важливих днів – це саме 18 лютого. Окрім, звісно, інших важливих дат.

"Під час розстрілів я там не був, бо поїхав в інше місце. Але той день я пам’ятаю дуже добре. Це був хороший спокійний день, світило сонце, як зараз. Це був момент, коли стало зрозуміло, що злочинна влада на поступки не піде, і найголовніше відчуття, яке з'явилося – це те, що ми на поступки теж не підемо. Помітив, що те саме відчували й інші майданівці: повна самовіддача і самопожертва", - каже Назар Озерянський.

“Більше шансу не було”

Є скептична думка про те, що Януковичу можна було “досидіти” свій президентський термін до кінця. Проте Назар Озерянський впевнений: оголосити перевибори вже тепер екс-президенту і втікачу ніхто не забороняв.

“Йому нічого не забороняли. Ми просто транслювали свою позицію. В період його президентства вже все дійшло до такої критичної точки, що на бізнес масово наїжджали, навіть людей вбивали. Ми як громадяни цієї держави маємо право висловити свою позицію і незгоду з цим”, - каже волонтер.

Фото: "Найголовніше відчуття, яке тоді з'явилося – це те, що ми на поступки не підемо" (РБК-Україна)

За його словами, Янукович міг піти у відставку і оголосити перевибори, як робили у критичних ситуаціях лідери інших держав.

“Те, що було в Україні тоді, було несумісним із комфортним життям у себе вдома, у своїй країні. Більшість з нас, моїх друзів, вже майже домовилися виїжджати з країни, щоб працювати за кордоном у більш сприятливих умовах. Не хотілося втрачати тут свій особистий час, поки цей бандит досидить термін і щось там доробить. Про це тоді ніхто не думав. Скоріше на Майдані всі були впевнені, що він, навпаки, почне викручувати гайки й почне на всіх тиснути ще більше, ніж тиснув до того. Більше шансів для цього не буде, щоб висловити свій протест, висловити свою думку у своїй країні”, - підкреслює він.

Радикальне хірургічне лікування суспільства – саме так описує ідею Майдану кардіохірург, активний учасник протестів під час Революції Гідності.

Раніше ми писали про те, як лікарі-волонтери обстежують пацієнтів прямо біля лінії фронту на Донбасі.

Крім того, стало відомо, що майже 40 підозрюваних у справах Майдану працюють у правоохоронних органах.

Відео: День Гідності та Свободи (video.rbc.ua)