Мешканців зони відчуження надміру релігійними не назвеш, але світле свято Великодня - особливий. У Вербну неділю напередодні річниці страшної трагедії Styler відвідав єдиний діючий в Зоні храм – Свято-Іллінську церкву
Чорнобильська зона. Рівно 30 років тому, 26 квітня 1986 року "мирний атом" показав тут свою темну сторону. Тієї суботньої ночі - було 01:23:47 - на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух. Через всього пару днів, з початком масових евакуацій та формування зони відчуження, назви міст Чорнобиль та Прип'ять Київської області стали міжнародними синонімами слова "жах".
У той час як більшість жителів планети вважають територію навколо найвідомішої в світі АЕС "мертвою землею", природа щосили відвойовує тут своє, а люди пристосовуються до місцевих умов. Після евакуації деякі сім'ї все ж повернулися в свої будинки, змирилися з гіркою долею і продовжили жити далі.
Фото: Будинки з чорними "вікнами-очницями" і проваленими дахами в Чорнобильській зоні відчуження нікого не дивують (Styler.rbc.ua)
Віддаляючись від центру Чорнобиля, стикаєшся з атмосферою запустіння і руйнації. Вздовж дороги – порожні будинки з вибитими вікнами і проваленими дахами. Єдиний натяк на те, що десь тут є діюча церква – парафіяни, що йдуть по узбіччю з гілочками верби в руках.
Фото: Свято-Іллінська церква – це єдиний діючий храм зони відчуження (Styler.rbc.ua)
Кілька кварталів по практично безлюдними дорогами і стежками - і погляд ошелешує Свято-Іллінський храм, як ні в чому не бувало стоїть серед тихого запустіння.
Фото: Історія Свято-Іллінського храму не менш цікава, ніж місце його розташування (Styler.rbc.ua)
Вперше Свято-Іллінська церква згадується в літописах ХVI століття. З тих пір храм руйнувався і відновлювався, закривався і знову відкривав двері для парафіян. Двічі святиню намагалися підірвати. Перший раз – у тривожному 1937 році. Тоді місцеві захистили її своїми тілами - просто прийшли і лягли на підлогу. Підірвати святиню з людьми "поради" не зважилися. Друга спроба знищити храм - як стратегічний об'єкт - була зроблена в 1941-му відступаючими радянськими військами. І знову місцеві жителі поспішили на допомогу.
Богослужіння в храмі тривали аж до кінця квітня 1986 року, але після нищівної вибуху на ЧАЕС ніхто і подумати не міг, що коли-небудь храм знову відкриється і в ньому будуть проходити служби.
Фото: Сьогодні бюст Олександра II вважається цінною історичною знахідкою (Styler.rbc.ua)
У 2002-му, під час реконструкції храму, під підлогою знайшли бюст Олександра II. Знахідка пролежала під церковними приміщеннями 80 років.
У 1873 році згорів старий дерев'яний Іллінський храм. За указом Імператора Олександра II було розпочато будівництво нового кам'яного споруди, яке завершили через п'ять років. В подяку жителі замовили і виготовили пам'ятний бюст імператора. У 1922 році жителі Чорнобиля, побоюючись гонінь, сховали "імператора" під мостинами, де він і був знайдений.
Фото: Настоятель Свято-Іллінського храму в Чорнобилі Микола Якушин (Styler.rbc.ua)
Нинішній настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей Миколай Якушин, народився і виріс у Чорнобилі. В цю церкву він приходив ще дитиною. Після катастрофи на ЧАЕС сім'ю Миколи, як і інших жителів міста, евакуювали до Києва, проте в столиці він не прижився.
"Якийсь час я працював у Чорнобилі як ліквідатор, а потім почав їздити в своє рідне село. Через деякий час привів в порядок будинок, в якому жив до аварії. А в 1998 році з сім'єю переїхав Чорнобиль", - розповідає Якушин.
Спочатку в церкві проводили молебні священики, які приїжджали з інших храмів, майбутній протоієрей їм допомагав — иподиаконствовал. Потім почав зрідка служити літургію, а з 1999 року зробила служби регулярними.
Фото: Службу у Свято-Іллінському храмі ніхто не пропускає (Styler.rbc.ua)
В більшості своїй парафіяни Свято-Іллінського храму - це працівники атомної електростанції і "самосели". Адже цей храм - єдиний постійно діюча церква в зоні відчуження. Та й для багатьох сіл поза зоною цей храм - найближчий.
Фото: Служба на Вербну неділю в Свято-Іллінському храмі (Styler.rbc.ua)
Так, мешканці зони відчуження в Чорнобилі не особливо релігійні. Однак по святах – на Різдво, Вербна неділя, Великдень – порожньо в храмі не буває.
Віталій Носач, Тетяна Турликьян, Styler РБК-Україна