Блогер розповіла про умови в школі для особливих учнів
У мережі розповіли про американську школу для "важких дітей", в якій кожна дитина від трьох до 22-х років зможе навчитися "жити в цьому світі". Про це написала блогер Леся Литвинова на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
"Школа Пікколо - це навчальний заклад для найважчих дітей. Кожен з студентів цього закладу в моїй країні отримав би статус "необучаемого". У кожного з них поєднання ментальної і фізичної інвалідності. Їх тут 120 осіб, абсолютно особливих дітей. Навчання кожного обходиться штату в 45 000 $ на рік. І це державна школа", - розповіла блогер.
Вона зазначила, що сім'я директора навчального закладу - Мета Буряка з українським корінням.
Він показав кожен куточок школи. У закладі 17 аудиторій, в яких займаються діти від 3 до 22 років. У штаті школи 80 співробітників, у тому числі і окремий штат медпрацівників.
"Ні, тут не займаються лікуванням. Але всі належні медичні процедури зроблять. Ліки за призначенням лікаря приносять батьки. Обробка трахеостоми або гастростоми - за замовчуванням. Зондове харчування - будь ласка. Постійна судомна готовність - неприємно, але не підстава для того, що б дитину виключати з навчального процесу. Просто у неї буде трохи по-іншому. Наприклад, вона буде носити захисний шолом, щоб випадково не поранитися", - зазначила Литвинова.
За її словами, в басейні спеціальний спуск для інвалідної коляски. Директор Мет Буряк переконаний, що дуже важливо, щоб діти могли плавати.
"У воді легше координувати рухи. Це дозволяє їм почувати себе впевнено і підвищувати самооцінку. Самооцінку. Розумієте? Це важливо", - підкреслила Литвинова.
Фото: Школа в США (facebook.com/Леся_Литвинова)
В окремому корпусі школи є іпотерапія.
"Це не те, до чого ми звикли. Не "нагодувати і погладити конячок". Вони займаються кінним спортом. Всі. З будь-якими порушеннями. Є спеціальний пандус для колясок. Є підйомник для зовсім нерухомих. Для всіх", - розповіла блогер.
"Якщо дитина не може сидіти в сідлі, ми кладемо її поперек коня і вона теж може їздити. У нас раз або два були діти, які не могли займатися - через алергію на коней. Поні теж є. Для найбільш маленьких", - розповіли блогеру в американській школі.
В бібліотеці книги розфасовані по окремих "будиночках" - за тематикою.
"Розумієте, з наших студентів ніхто не вміє писати і читати в повному обсязі. Але книги вони люблять", - зазначив директор.
Фото: Школа Пікколо (facebook.com/Леся_Литвинова)
"В класах багато специфічного обладнання. Для занять спортом, для вироблення простих навичок:
- Так, і зі сліпими ми працюємо. І з глухими, і з лежачими. У кожного є індивідуальний план.
- А ось тут у нас теплиця. Ми з дітьми вирощуємо різні рослини.
- А це - дитячий майданчик. Бачите спеціальні гойдалки? Це для інвалідного крісла.
- А це роздягальня. Нам важливо, щоб дитина вміла сама одягнутися і роздягнутися", - передала блогер слова директора школи.
Скріншот поста (facebook.com/Леся_Литвинова)
За її словами, починаючи з 18 років, діти входять у "перехідний етап", фактично їх готують до максимально самостійного життя.
"З 18 років з бажанням дитина може почати жити окремо від батьків. Тоді їй надається житло в таких собі кампусах, де живе в середньому чотири людини і цілодобовий персонал, який допомагає їм. Так, довічно. Так, безкоштовно", - підкреслила Литвинова.
"Коли ми приходимо в школу, від неї якраз починають від'їжджати шкільні автобуси. Їх тут двадцять. Двоє супроводжуючих допомагають закотитися на платформу дівчинці в інвалідному кріслі. На вигляд їй років 10-12. Вона пристебнута до коляски ременями безпеки, в роті у неї соска як у немовляти, кисті рук скручені. Вона повертається з занять. Людина, що має право на освіту. Від однієї цієї картинки хочеться ревіти", - поділилася блогер.
"Ні, вони не будуть ані математиками, ані істориками. Це за межею їх можливостей. Але вони будуть людьми, які вміють жити в цьому світі. І цей світ готовий приймати їх такими, які вони є. У всякому разі тут", - зазначила вона.
Скріншот поста (facebook.com/Леся_Литвинова)
У коментарях користувачі не змогли стримати емоцій:
"Господи, інша планета".
"Кожен раз переконуюся в тому, що Україна ніколи не досягне рівня США, відстаємо ми років так на 300 від цього багатьма ненависного капіталізму".
"У нас нічого не вийде до тієї пори, поки в наших головах ми не почнемо сприймати цих дітей не як інвалідів, а як особливих дітей, не з огидою на них дивитися, а з Божою любов'ю, без співчуття і болю в очах, а з повагою. Вони такі ж, як я, ти і ти, тільки трохи особливі".
"Завжди знала про те, що наші "особливі" діти просто народжуються не в тій країні, і не на тому континенті".
"Це те найкраще, що потрібно копіювати. Все вже придумано. І відстали навіть не в технічному плані. А в психологічному. В розумінні і прийнятті кожної такої дитини як особистості. Як людину. Так, є куди йти і прагнути. І справа не в грошах, хоч це і важливо. А в зростанні нації, свідомості кожного".
"Як радісно за одних дітей, і так гірко за інших. Від змішаних почуттів ревіти хочеться".
"Боже мій! Розуму незбагненно! Як же ставляться до людей!".
"Я ридаю. Ридаю від безсилля і напевно заздрості , що вони це можуть і хочуть робити. Що у них інваліди не відчувають себе такими. А у нас? Господи, Ну чому так?".
Скріншот коментарів (facebook.com/Леся_Литвинова)
До речі, волонтер сколихнула мережа, порівнявши Україну й США.