Під Донецьком безногий волонтер, допомагає української армії, просить про допомогу

STYLERLIFE        18.11.2016 - 22:05
"Йде полювання": відома волонтер АТО розповіла, як російські шанувальники намагаються їй "напаскудити" У Дніпрі вийшов з коми побитий проросійськими молодиками волонтер
Фото: Микола Шарко (fakty.ua)
Фото: Микола Шарко (fakty.ua)

Микола просить автомобіль, так як у селищі, де йде війна, без нього неможливо

У Донецькій області в селищі Андріївка 60-річний безногий пастор християнської церкви, який два з половиною роки підтримував односельців і українську армію, вимушений просити про допомогу. Йому необхідний найпростіший автомобіль, який би їздив. Про це повідомляють "Факти".

60-річний Микола Шарко, пастор євангельської церкви в селищі Андріївка Волноваського району Донеччини, в молодості з-за згубних звичок втратив обидві ноги. Останні 19 років обходиться без спиртного і сигарет, до чого і закликає інших. А ще знаходить у собі сили допомагати військовим і односельцям.

 

За словами чоловіка, його "Таврія", якою він користувався протягом 30 років, вже не підлягає ремонту. А в селищі, де панує війна, без машини не обійтись.

"Навесні 2014 року ми з селищним головою Василем Калініченко і моїми одновірцями не сумнівалися, яка країна — наша Батьківщина. У Facebook я так написав: "Спеціально для тих, хто заходить до мене на сторінку! Хочете знати мою позицію? Я за Україну! ЄДИНУ! СОБОРНУ! НЕПОДІЛЬНУ! Я за мирне сьогодення і майбутнє для наших дітей! Я за простих солдатів, які захищають мою Батьківщину! Я за їх матерів, які виростили таких синів! Я українець, і я пишаюся своїм народом!" Коли прихильники "русского мира" дорікають наших військових: "Хто вас сюди кликав?", завжди заявляю: "Я кликав!" Казав і кажу їм в обличчя: наше сало", - розповів Микола.

"До недавнього часу нікому не відмовляв: кого треба в аптеку, лікарню підкидав, продукти привозив. А тепер доводиться інших просити, — зітхає співрозмовник. — У черзі на отримання машини я як інвалід стою без малого 20 років. За цей час у нашому районі дочекався свого автомобіля лише один мій товариш по нещастю. А наша церковна "Таврія", відслуживши 30 років, згнила. Днище заварювали вже багато разів, навіть дошки туди приматывали. На жаль, бензобак вивалюється, то пасажирське крісло "йде", ніби в пісок, а нещодавно двигун «полетів», вирвавши всі кріплення. Ремонтники мені відмовили: «Нема там вже лагодити. Кузов новий шукай. А краще машину поміняй". Ось і ми просимо всією церквою у Бога хоч стару машинку, лише б їздила, або кошти на придбання такої. Допоможете звернутися до добрим людям? Опублікуйте мої телефони, будь ласка: +38 (098) 413-74-97, +38 (095) 452-04-50, а там вже, як Господь управить", - підсумував волонтер.

Нагадаємо, волонтери розповіли про поїздку на передову до морських піхотинців.

On Top