На своїй сторінці в Facebook користувач Святослав Гайдамак описав випадок, який з ним стався в Duty Free аеропорту Дубай.
"Пост про те відчуття, коли відчуваєш себе невід'ємною частиною всього цивілізованого світу, коли груди наповнює гордість за свою велику Батьківщину, і велику пошану героям, які поклали свої життя на вівтар свободи і незалежності", - цитує Гайдамака видання "Патріоти України".
"Два дні тому довелося провести кілька годин в аеропорту міста Дубаї (Об'єднані арабські Емірати). Величезна транзитна зона, де можна побачити людей будь-якого кольору шкіри та національності, але, на перший погляд, жодного російського або навіть слов'янина. Однак, рАссейський дух таки дав про себе знати", - почав свою розповідь Святослав.
"У магазині безмитної торгівлі Duty Free в черзі в касу попереду мене стояла дуже колоритна пара: він - здоровенний чоловік у кольорових шортах і футболці з написом Я ___ РОСІЯ (шо воно ___ не знаю, тому що було затерте), неголений і з таким перегаром, що навіть запах парфумів заглушав, вона - теж немаленька, у величезних шортах і майці, яка розміру на два менше, ніж їй потрібно, але з написом GUSSI (якийсь китайський GUCCI), зачіска у стилі "гніздо курки на світанку", і запах парфуму, який нагадував викид з хімічного комбінату і заглушав перегар чоловіки. В кошику - з десяток пляшок віскі і будь-якого іншого алкоголю.
Касир - ввічливий молодий араб - просить його викласти з кошика товар і показати посадковий талон, звичайно, англійською мовою. На що Я ___ РОСІЯ відповідає (російською): "Ти що па русски не можеш?" Я починаю тихо присідати. Араб також трохи не розуміє що відбувається. РАССИЯ виймає з шорт гаманець, дістає з нього і кидає перед касиром картку, як я помітив, видану банком РОСІЯ, і знову звертається до касира: "Я плачу, працюй".
Далі, як кажуть, картина м'ясом за майонезу - касир обережно бере картку, кілька секунд дивиться на неї - і кидає її назад зі словами: "No russian card accepted" - тобто не приймають вони російські картки до оплати. На крик пари "Шо? Як? Праизвол!" з'являються поліцейські, які дуже швидко пояснюють, що, як і чому відбувається.
Далі - акт вистави другий, патріотичний. Викладаю на касу блок сигарет, передаю касиру посадковий талон і картка Приватбанку. Касир приймає картку, запитує, в якій валюті я хочу заплатити - у доларах або "українській валюті" (картка мультивалютний). Дивлюся на спантеличеного РАССИЮ, який досі стоїть поряд з поліцейськими, і голосно кажу: "Sure, I will pay Ukrainian money".
Кілька секунд, я підписую чек, касир передає мені картку і товар у пакеті із звичайною фразою "Thank you have a good flight". Відповідаю "Thank you" і чую ламаною українською мовою: "Слава Україні !!!" "Героям слава!" - карбував у відповідь і відходжу від каси.
За спиною чую дзвін та шум, обертаюся - РОСІЯ стоїть з виряченими. Дивлюся в його вкрай розгублені очі і ще раз "добиваю" його - "Слава нації! - Смерть ворогам!". До воріт посадки йшов як по Майдану. СЛАВА УКРАЇНІ!"
До речі, донецького Леніна розмалювали у жовто-синій в новорічну ніч.