Історія свята Новий рік: від Стародавнього Риму до Петра І

Наші предки відзначали Новий рік на початку весни, потім на початку осені. Зимовим свято в наших краях став тільки в 1700 році

Історія свята Новий рік дуже глибока. Це чудове свято відзначалося ще в епоху античності в різних культурах. Однак далеко не завжди датою свята було саме 1 січня. Наприклад, в Месопотамії в 3-му тисячолітті до нашої ери прихід нового року відзначали в березні. Саме тоді вода Євфрату і Тигра починає стрімко прибувати, що було першим сигналом до початку робіт по землеробству.

Як раніше відзначали Новий рік у різних країнах

У різних країнах християнського віросповідання Новий рік відзначався 1 березня, 1 вересня, 25 березня, 23 вересня і 25 грудня. Стародавній Рим ототожнював пришестя нового року з початком робіт на полях. Свято у римлян звалося Сатурналії, на честь бога Сатурна. Незвичайною традицією свята жителів Стародавнього Риму було спільне застілля господарів і рабів. Багаті обдаровували бідних, незаможні також готували символічні подарунки (фрукти, квіти, гілки зелених рослин). З 1 січня свято почали відзначати лише в 46 році до нашої ери.

Фото: Новий рік почали відзначати взимку в 46 році (pixabay.com/Adgery)

Його переніс великий римський імператор і полководець Юлій Цезар. У цей день громадяни Римської імперії приносили всілякі жертви богу Янусу. Перший день року для них вважався сприятливим. Саме з нього починали вестися найбільш важливі справи.

Французи відзначали Новий рік спочатку 25 грудня, а вже потім 1 березня. У 12-му столітті торжество збігалося з Великоднем. З 1 січня Новий рік почав святкуватися лише з 1564 року. Цьому свідчить указ короля Карла дев'ятого. В Англії та Німеччині такий указ від уряду був виданий в 18-му і 17-му століттях відповідно.

На Русі з часів запровадження християнства Новий рік святкували також в день Пасхи або в березні, що частіше. У 1492 році один з великих князів Іоанн 3-й затвердив постанову всього Московського собору про те, щоб початком року вважати 1 вересня. У цей день люди платили всілякі мита і данину.

Фото: Новий рік на Русі довгий час відзначали восени (pixabay.com/congerdesign)

Для додання цьому дню більшої урочистості князь приїжджав у Кремль. Там кожна людина незалежно від положення в суспільстві могла шукати у нього правди. У 1698 році був відзначений останній Новий рік у вересні. Цар подарував кожному своєму гостю по яблуку, привітав з Новим роком, з новим щастям і назвав братом. Далі вже Петро I в 1700 році розпорядився відзначати свято у відповідності до європейських звичаїв - 1 січня.

Цікаво, що в багатьох країнах Новий рік хоч і вважається святом, але не скасовує потреби виходити на роботу. На відміну від європейських країн, де в більшості випадків робочим днем ​​вважається вже 2 січня, японці і китайці працюють 1 січня. У цей день не скасовують навіть шкільні та студентські заняття, адже в Китаї свято нового року споконвіку відзначають в кінці січня - початку лютого. Саме 16 лютого 2018 року, згідно зі східним календарем, в свої права вступить Жовтий Земляний Собака.

Фото: Символ Нового 2018 року - собака (pixabay.com/photo-graphe)

Історія новорічної символіки

Історія походження символів Нового року не менш цікава. Вже наприкінці листопада на вулицях міста можна побачити святково вбрані новорічні ялинки. На них практично завжди є приємна ілюмінація, красиві іграшки, конфетті і всім відомий "дощик".

У стародавні часи вважалося, що якщо людина поставить у себе вдома ялинку в Новий рік, то злі сили не чіпатимуть її житло і навіть навпаки - в цей період стануть добрішими. Про містичну складову традиції вже давно забули, однак красуня-ялинка все ще стоїть на наших будинках на весь час торжества.

Ще одним відомим символом новорічних свят є Дід Мороз. Ім'я цього доброго персонажа, який роздає подарунки дітлахам, в різних країнах різний. Наприклад, у Нідерландах його звуть Синтія Клаас, в США і Англії - Санта-Клаус. Іспанія вітає його як тата Ноеля, а Румунія як Мош Джаріле.

Фото: У Нідерландах Діда Мороза називають Сінт Клаас (pixabay.com/Alexas_Fotos)

Зовнішній вигляд і характер Діда Мороза складався протягом цілих століть. Кожен народ додавав до його образу свої особливості. У багатьох країнах вважається, що Дідові Морозу допомагає натовп гномів. Є країни, де помічниками цього казкового персонажа є жонглери. На Русі вірною помічницею Діда Мороза вважається його внучка Снігуронька.

Історія появи новорічного персонажа описана в народному фольклорі. Вважається, що це ніхто інший, як Студенець або Тріскун - дух холоду, господар всіх засніжених лісів полів. Він приносив на Землю холоди зі снігом і хуртовиною. Однак він подарунків не дарував. Швидше навпаки, люди приносили йому всілякі підношення.

Фото: Новорічні традиції люблять в усіх країнах (pixabay.com/jill111)

До речі, в різних країнах існують свої традиції святкування Нового року.