У Києві хочуть знести хрущовки: реакція мешканців столиці

Думки киян розділилися

Влада столиці думають, як вирішити проблему хрущовок", адже Києві таких більш двох тисяч, і у більшості закінчується термін експлуатації. Про це повідомляє "Сегодня".

Хрущовки, принаймні панельні, будувалися як тимчасове житло – на 50-60 років. Отже, термін експлуатації вже закінчився або закінчується. Однак альтернативу українцям можуть запропонувати хіба що приватні компанії. Готові зносити старі п'ятиповерхівки і що можуть запропонувати їх мешканцям, – розпитуємо у столичного забудовника.

"Будується перший будинок, свічка. І переселяються з першої хрущовки люди туди. В 15 метрах буквально. Після будується замість цієї хрущовки друга свічка, і переселяються люди з третьою хрущовки", – пояснює Артур Мхітарян.

Готові давати навіть наполовину більше старої квартири. Але є проблема: погодитися на переселення мають 100 відсотків мешканців. А це неможливо, впевнений забудовник. Вирішуємо перевірити – переказуємо жителям хрущовки пропозицію забудовника.

Люди бояться, що їх обдурять: переселять за місто або взагалі залишать без житла. Між тим у профільному міністерстві готують законопроект з новими умовами забудови старих кварталів, – розповідає "Сьогодні" заступник міністра Лев Парцхаладзе.

"Мешканцям пропонується переселитися в будинок в тому ж адмінцентру, щоб ходити в ту ж школу, дитсадок, поліклініку. Площа не менше 20% плюс", – говорить Лев Парцхаладзе.

Норму про згоду на знесення усіх власників квартир можуть скасувати. І ввести голосування.

"Якщо ми говоримо про мікрорайоні, можливо, там необхідно міні-референдум робити і питати в цілому всіх", – вважає Лев Парцхаладзе.

В парламенті законопроекту чекають. Однак, чи набере він достатньо голосів, у профільному комітеті не впевнені. Все, знову-таки, з-за суперечливої норми.

"Україна – це не та країна, де можна порушувати права. Якщо навіть одна людина заперечує проти відселення з будинку, то він має на це право", – підкреслив заступник голови комітету з містобудування Дмитро Андрієвський.

У той же час, є інший спосіб оновлення житлового фонду – реконструкція. Ось це стандартна столична хрущовка. І це теж. Колишній гуртожиток після капітального ремонту, який зробили приватні власники. Тепер будинок виглядає як сучасний європейський, а квартири в ньому продаються майже вдвічі дорожче.

Втім, зробити подібну реконструкцію кварталів можна тільки за державні кошти. А такі витрати зараз у бюджеті не передбачені. Зате 1 мільярд 600 млн грн є в фонді енергоефективності. Гроші можуть бути спрямовані на ремонт старих будинків, але тільки за умови спільного фінансування з мешканцями.

У мережі відреагували на таку пропозицію місцевої влади.

"У лабіринтах свідомості київських забудовників ходить ідея посносить старі будинки, наприклад хрущовки, і побудувати на їх місці нові, а мешканцям дати нові квартири - в цьому ж будинку, такої ж площі. Як вам така пропозиція? Хіба не краще жити у новій квартирі, з новими комунікаціями, зручного планування, з високими стелями і мати великий, чистий, світлий під'їзд? Також замість занедбаного двору буде новий, з майданчиками і т. д. Ну і зрозуміло що якщо будинки 5-поверхові, то це вже буде щось від 10 поверхів і вище. І є ще один цікавий момент. Якщо зараз у Києві багато будинків типові, сірі, то тоді вони будуть різноманітні, і "спальні" райони будуть відрізнятися один від одного, і виглядати зі сторони ці квартали буде вже по-європейськи, а не "совково", - пишуть у паблике київський новин в соцмережах.

Скріншот поста (facebook.com/kiev.klab)

"Моя "хрущовка" прекрасна. Навколо - квітучі навесні фруктові палісадники, бузок всіх соротв, жасмин, розбиті мешканцями клумби з півоніями, ірисами і всілякими квітами.Доглянуті двори, в парадних - еворемонт , нові вікна, на підвіконнях квіти. Зручна інфраструктура.Кожен член сім'ї має , хоч і маленьку, але свою кімнату. Тихі сусіди, доброзичливі.Через дорогу - парк і ліс з озерами. Ну, і навіщо нам це міняти", - вважає мешканка столиці.

Скріншот коментарів (facebook.com/kiev.klab)

Нагадаємо, що пост про малолітніх попрошайках викликав жорсткі дискусії серед українців.