Луцькі ворота, Замок Дубно, Тараканівський форт і монастир кармеліток – все це можна побачити під час одноденної поїздки в Рівненську область
У найближчий вікенд пропонуємо вам вирушити на Волинь і відвідати місто Дубно, а також – Тараканівський форт. Одно- або дводенний тур у Рівненську область дозволить зануритися в атмосферу старовини і, напевно, запам'ятається надовго. Особливо тим, кому до душі старовинні замки та унікальні історичні споруди.
В Дубно ви побачите замок князів Острозьких – один з найстаріших замків України, який і до сьогоднішнього часу несе атмосферу середньовіччя. Під стінами Дубенського замку ламалися татарські мечі і шведські шаблі, а в його кімнатах зберігали незліченні багатства привезених у Дубно трофеїв.
Тараканівський форт - це ціле підземне місто, в якому кипіло військова життя. Форт був побудований в 1890 році спеціально для захисту львівської залізниці. Він мав форму ромба. У форті було все: і пекарня, і лазарет, і лазня, туалети і каналізація. А також – водопровід і вентиляція.
Інформація про ціну на вхідні квитки в замок та інші історичні місця Дубно на туристичних ресурсах різна. Сайт замку Дубно повідомляє, що вхідний квиток коштує усього 5 грн для дорослих і 3 грн для дітей. Але туристи підказують, що квиток коштуватиме 35 грн. Додатково оплачуються послуги гідів.
До речі, на офіційному сайті можна подивитися також віртуальний тур галереями Дубенського замку.
Ціна за квиток на автобус Київ Дубно - 180-240 грн.
Виїхати в Дубно варто якмога раніше на початку дня. Наприклад, автобусом від станції метро "Житомирська" у Києві близько 7 ранку. Повернення у Київ – 22.30-23.45. Другий варіант – залишитися в Дубно на ніч. В такому випадку ви встигнете відвідати ще більше атракцій.
Дубенський замок – це, мабуть, головна визначна пам'ятка міста. Він розташований на мисі біля річки Іква.
Фото: У Дубенський замок приїжджають туристи з різних країн. За словами гіда, нещодавно були гості з Китаю та Японії (Олег Божко)
Як повідомляється на сайті замку, це місце за 2016 рік відвідали понад 149 тисяч туристів, з них – майже 2 тис. іноземців. Дубенський замок також є улюбленим місцем для учнівських екскурсій: навіть у будній день тут можна побачити багато школярів різного віку.
Фото: Дубенський замок - один з найбільш мальовничих замків Волині (Олег Божко)
Замок з'явився як фортеця Волинян ще в Х столітті. В 1240-41 роках – зруйнований монголами. Пізніше князь Костянтин Острозький почав будівництво нової споруди. Це була вже кам'яна фортеця. Замок був побудований в далекому 1492 році. З тих пір він пережив декілька реконструкцій і укріплень, а його вид був частково змінений.
На початку XVII століття краківський князь Януш Острозький реставрував замок у стилі пізнього ренесансу. Втім, перебудовували його на свій лад і інші імениті власники замку.
Фото: Мальовничі краєвиди, які відкриваються з Дубенського замку на річку Іква (Олег Божко)
Гіди люблять розповідати туристам про те, що за весь період свого існування замок жодного разу не був захоплений ворогами. Хоча його в різний час атакували і шведи, і татари, і козаки, і росіяни. Кажуть, що врятувало Дубенський замок зміцнення 73 гарматами і річка з великими затоками.
З Дубенським замком і містом Дубно тісно пов'язані події, описані в знаменитому творі "Тарас Бульба" Миколи Гоголя. Саме під Дубенським замком відбувалися реальні події, які пізніше Гоголь змалював у своїй книзі. Тут головний герой втратив двох синів.
Після екскурсії по замку варто прогулятися по вулицях міста Дубно. Близько ста років тому по центральним вулицям міста любила прогулюватися місцева молодь: тут діяло кілька фотосалонів, газетних кіосків, магазинчиків і кафе.
Фото: Прогулянка по місту Дубно (Олег Божко)
Дубно в різні періоди своєї історії був під польсько-литовською владою, входило до складу Російської імперії, а пізніше – до Української народної республіки.
Потім знову приходила польська влада, а за нею - комуністи.
Фото: Дубно - районний центр Рівненської області з населенням близько 40 тисяч людей (Олег Божко)
Місто згадується в літописах ще в 1100 році під назвою Дубен. "Золотим періодом" міста прийнято вважати кінець XVIII століття, коли зі Львова сюди перенесли знамениті контрактові ярмарки. У Дубно стали з'їжджатися купці, ремісники, тут пожвавилася торгівля.
В Дубно в різний час бували Іван Вишенський і Григорій Сковорода, Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький. У 1867 році в околицях Дубна Микола Лисенко збирав матеріали для опери "Тарас Бульба". У 1805 році півроку в місті прожив Михайло Кутузов.
На розвиток міста значно вплинула єврейська громада. Згідно з переписом населення 1897 року, в місті проживало 5608 євреїв (з 13 785 жителів міста). У місті в той час діяв єврейський шпиталь, а також синагога, про яку ми розповімо далі. На початку 1930-х років багато євреїв почали виїжджати в Палестину, а пізніше – в Ізраїль.
Фото: Прогулянці по місту Дубно варто присвятити як мінімум пару годин (Олег Божко)
Коли 1941 року місто окупували німецькі війська, частина євреїв встигла евакуюватися. В осінній і зимовий періоди 1941 року більше тисячі євреїв було знищено.
Постраждало населення міста і від комуністів. Гіди розповідають, що в підземеллі одного із значущих місцевих храмів було знайдено безліч скелетів неповинно замордованих мешканців міста – це стало свідченнями численних злочинів НКВС.
Справжня окраса однієї з центральних вулиць Дубно – діючий римо-католицький костел Яна Непомука. Для знавців і цінителів архітектури та історії міста це свого роду культова споруда. Костел був побудований в XVII столітті з дерева. Потім відомий на Волині князь Острозький перейшов з православної віри в католицьку, і став засновувати храми. Так і виник костел.
Імениті князі не раз заступалися за костел, але це не вберегло будинок від пожеж. Горів він цілих три рази. 1830 року костел відбудували заново. У ХІХ столітті костел став справжнім центром католицизму Дубенські земель: віруючі з'їжджалися сюди з усіх околиць. Будинок зберігся до нашого часу, благополучно переживши анексію Російською імперією і німецьку окупацію.
Фото: Костел Яна Непомука - справжня окраса міста (Олег Божко)
Зараз у місті проживає трохи менше 40 тисяч жителів.
В останні кілька десятків років у Дубно спостерігається спад виробництва, а місцеві підприємства не приносять багато податків у місцевий бюджет. Багато жителів виїжджають на заробітки за кордон.
Фото: Таких оголошень Дубно - досить багато (Олег Божко)
Гуляючи містом, можна помітити чимало оголошень про роботу в Польщі, Угорщині та інших країнах Євросоюзу. Також є багато оголошень про курсуючі в Литву та Росію автобуси. Найчастіше пропонується переїзд в Москву і Санкт-Петербург.
Цікаво, що багато архітектурних пам'яток Дубно знаходяться в поганому, а іноді – і в аварійному стані. Місцеві жителі і екскурсоводи згодні з тим, що місту гостро не вистачає інвестицій.
Одна з видатних пам'яток Дубно знаходиться в катастрофічному стані. Це – унікальна єврейська синагога у стилі бароко, побудована у 1784 році. Вона є однією з найбільших синагог Західної України. Сьогодні її зовнішній вигляд залишає бажати кращого: стіни тріскаються, вікна розбиті, а в самому приміщенні поступово накопичується сміття.
Фото: Синагога, яка нині перебуває в аварійному стані (Олег Божко)
Синагогу будували протягом 12 років на гроші польського князя Михайла Любомирського. У той час в місті активно працювали єврейські торговці, і це приносило значний дохід для Дубно. Любомирський вирішив посприяти вигідним партнерам і побудувати для них сакральне місце. Так і з'явилася синагога.
За словами місцевих гідів, у певний час єврейська громада хотіла відновити унікальний памятник архітектури і вже зібралася було виділити на реставрацію чималу суму грошей. Але, як розповів екскурсовод, "діалогу з місцевою владою не знайшлося", і представники громади відмовилися від своєї задумки. Чи реставрують пам'ятку – невідомо.
Фото: Луцькі ворота також не в лучшемм стані. Напівзруйновані стіни, а вхід чомусь закладений цеглою (Олег Божко)
В Дубно потрібно побачити ще одну унікальну пам'ятку - Луцькі Ворота. Це рідкісний, особливо для України, вид оборонної споруди – барбакан. Ніде в країні, крім Волині, такі будівлі не зустрічаються. Ворота знаходяться в Дубно по вулиці Данила Галицького, 32. Спорудження відігравало роль центральної ланки оборонної системи міста, з якої більше нічого не збереглося.
За історичними відомостями, ворота звели за один сезон. Проектував споруду архітектор Якуб Мадлайн. Ворота були з'єднані з земляним валом. У 1785 році їх перебудували: додали бійниці та віконні прорізи, перепланували інтер'єр. У кінці XVIII століття тут засідала масонська ложа, якою керував, до речі, вже відомий нам Михайло Любомирський.
На превеликий жаль, ця унікальна споруда теж перебуває далеко не в кращому стані. Стіни воріт поступово розпадаються, а в радянський час один з входів був по-варварськи замуровано цеглою. Якиа, м'яко кажучи, абсолютно не пасує самобутній оборонній архітектурі 1600х років.
Фото: Ще одне унікальне для будівля міста - відомий місцевим жителям колишній магазин "Каштан". Вже після поїздки в Дубно стало відомо, що будинок розбирають і зносять (Олег Божко)
Обід. В Дубно – досить багато місць, де можна легко перекусити, купивши кілька сендвічів з собою, так і добре пообідати. Звичайно, за різноманітністю та кількістю ресторанів і кафе Дубно не зрівняється з великими туристичними містами України. Але кілька гарних закладів можна знайти без особливих зусиль. Багато туристів обідають прямо на території замку. Як виявилося, комплексний обід тут зовсім недорогий і смачний. За 70 гривень тут вам запропонують стандартний комплексний обід: борщ з м'ясом, пюре з відбивною, овочевий салат, хліб та узвар.
Всього в декількох кілометрах від Дубно знаходиться не менш знакове місце – Тараканівський форт. Після повороту з траси туристів зустрічає грунтова дорога. Кілька хвилин у дорозі – і навколо вже не місто, а суцільні зарості.
Проїзд до форту не облаштований (та й сам Тараканівський форт давно покинутий), тому краще залишити транспорт тут, на ґрунтовій дорозі. А далі – піти пішки. Хвилин сім неспішної ходьби – і ви на місці.
Фото: Ось такі "джунглі" зустрічають туристів по дорозі в Тараканівський форт (Олег Божко)
Порада. Перед поїздкою в Тараканівський форт варто захопити з собою ліхтарик. Він допоможе не загубитися в темних і холодних коридорах форту. Також під час прогулянки по форту потрібно бути вкрай обережним: гіди нагадують, що час від часу неуважні гості упускають з виду ями в підлозі, падають у них і травмуються.
Тараканівський форт – унікальна споруда, яка не має аналогів в Україні. Розташований він неподалік від села Тараканів і буквально в декількох кілометрах від Дубно. Поруч також знаходиться траса Київ-Чоп.
"Ласкаво просимо в український форт Боярд", - кажуть гіди, зустрічаючи туристів неподалік від стін форту, проводячи аналогію зі знаменитим фортом у Франції.
Фото: Тараканівський форт - унікальна споруда. не має аналогів в Україні (Олег Божко)
Сто і більше років тому тут просто-таки кипіли історичні події! Форт використовувався як місце дислокації солдатів Російської Імперії для захисту західних кордонів. Пізніше форт зайняли австрійці, а згодом у його стінах польські загони оборонялися від війська Будьонного. Під час СРСР тут хотіли зробити звичайний продовольчий склад. Але - про все по порядку.
Після поділу Польщі наприкінці XVIII століття неподалік цієї місцевості пройшов кордон між Російською імперією та Габсбурзькоою (Австрійською). Щоб обороняти свої західні кордони, уряд Російської імперії вирішує побудувати тут цілу систему оборонних укріплень. Так і з'явився Дубенський, відомий зараз як Тараканівський, форт.
Фото: У Тараканівському форті потрібно гуляти вкрай обережно, щоб випадково не попасти в яму (Олег Божко)
У 1873 році на спорудження форту виділили велику на той час суму – 6 мільйонів рублів, а головним ідеологом будівництва став знаменитий інженер-фортифікатор Едуард Тотлебен. До кінця будівельних робіт готовність об'єкта приїхали перевірити навіть члени царської родини Олександра III. Через дев'ять років після будівництва форту сюди підключили електричне освітлення, а в 1901 році – телефон.
Одна з найбільш значних історичних подій, які пережив форт – Брусилівський прорив. Під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини четвертої австрійської армії. У боях загинуло 200 австрійських солдатів, яких поховали тут, біля форту.
Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Навколо форту – рів із земляними валами. Будівля укріплена потужними стінами. На жаль, багато частин стін до сьогоднішнього дня не збереглися. У центрі форту колись розташовувалася велика казарма. Зараз, як і в далекому минулому, до неї ведуть чотири підземні ходи.
Фото: У коридорах Тараканівського форту - прохолодно, тому перед поїздкою варто запастися теплою кофтою або курточкою (Олег Божко)
У споруді були складські приміщення, приміщення для проживання солдат та штаб коменданта форту. Проживали солдати в "спартанських" умовах, але, тим не менше, мали практично все необхідне для життя. Тараканівський форт був добре оснащений гранатами великого калібру: тут в будь-який час дня і ночі були готові зустріти ворога.
Під час польсько-радянської війни війська Будьонного не змогли вибити з форту поляків. Польський гарнізон довго був в оточенні, після чого здійснив прорив. У період Другої світової війни форт використовували мало. Німці зберігали в форте запаси боєприпасів, а у 1944 році тут стався стрілецький бій.
Увічнити пам'ять загиблих у цьому місці солдат змогли тільки у 2010 році. Поляки разом з українцями встановили пам'ятний хрест на братській могилі польських стрільців, які обороняли у 1920 році форт від Червоної армії. Відновлювальні роботи провели українські козаки з міста Рівне.
І сьогодні туристи, які добираються до форту грунтовою дорозгою, можуть побачити неподалік від нього пам'ятні плити, встановлені в пам'ять про загиблих під час тих подій.
Фото: За СРСР у приміщеннях форту хотіли обладнати продовольчий склад (Олег Божко)
У радянський час в Тараканівському форті хотіли зробити звичайний продовольчий склад. У той час приміщення форту розчистили, і спеціально спорудили стелажі для продуктів. У стінах форту влітку прохолодно, і це могло б допомогти зберігати продукти довго. Але виявилося, що в приміщеннях - висока вологість, тому від такої затії відмовилися. З того часу форт поступово почав приходити в занепад, а його величні стіни руйнувалися.
Про Тараканівському форті ходить безліч легенд. Найвідоміша – про привидів солдатів, які до цих пір бродять по безлюдних коридорах форту. Правда це чи ні - переконайтесмя самі, і вирушайте у незабутню подорож Рівненщиною!