Користь для репресій радянської науки російський музей "Пермь-36" пояснює тим, що між вченими не було конкуренції. На думку представників музею, такий підхід дав блискучі результати.
Радянське силове відомство НКВС організувало для ув'язнених зі статусом наукового співробітника спеціальні в'язниці, які прозвали "шарашками". Вчені змушені були працювати під постійним тиском, створюючи "на благо батьківщини" військове обладнання. В системі НКВС шарашки іменувалися "особливими технічними бюро" (ОТБ), "особливими конструкторськими бюро (ОКБ) і тому подібними абревіатурами.
Автори публікації описують "шарашки" так: "Суть цих закладів була в тому, що ув'язнені, які відбувають термін, об'єднувалися для роботи над якими-небудь науковими проектами. Успіхи в роботі призводили до послаблення тюремного режиму. Надалі відкривалися можливості для скасування вироку".
Далі представники музею і зовсім заявили про "блискучих результати такого підходу: "З точки зору ефективності, "шарашки" себе виправдали. Концентрація в одному місці талановитих людей, відсутність, зважаючи на їх тюремного статусу, можливості для конкуренції за позиції: все це дало блискучі результати.
У публікації наголошується, що в умовах близької війни "шарашки" були захистом від шпигунства і від фізичного усунення провідних радянських вчених ворожими силами.
Меморіальний комплекс згадує репресованого у 1938 році українського конструктора Сергія Корольова, який під час ув'язнення брав участь у розробці літаків. Після звільнення, зазначає музей, Корольов брав участь у розробці балістичних ракет і керував запуском першого штучного супутника Землі.
Раніше ми писали про те, що російський суд зобов'язав вдову ветерана повернути пенсію.