Андрій Засоба, якого повернули на окуповану територію в рамках обміну, розповів, які творять звірства бойовики "ДНР", повідомляє ТСН.
Андрій Засоба на прізвисько "Ілліч" - колишній шахтар зі стажем роботи 22 роки. У 2014 він пішов воювати проти України. Як він сам каже, від безвиході і безгрошів'я.
Восени 2017 року між бойовиками його підрозділи виникла сварка. Конфлікт закінчився смертю двох з них.
Тікаючи від конфліктної ситуації, "Ілліч" вийшов до українських позиціях.
"Засоба Андрій Володимирович, працював на шахті 22 роки. Шахти закрилися, роботи в місті немає, жити не за що, за грошима пішов. Було місце в "минометке" – туди і потрапив. Потім півроку полігону в Торезі. Там показали, що це таке, пояснили і все", - розповів він.
Андрія Засобу відправили облаштовувати нову позицію недалеко від аеропорту. Разом з ним було 5-6 чоловік, а потім приїхало ще троє.
"Вони почали відзначати свій приїзд, вживали алкоголь, може і не тільки, не знаю, не бачив. Покликали пару чоловік з наших, їм не сподобалося, що ми по-своєму. Потім їм не сподобався Рома Бекчаев, східна зовнішність не сподобалася. (Вони) Бухали, вийшли, стягли його з ліжка. Нам сказали лежати. Причому старший на позиції сказав "не чіпайте, так повинно бути, все нормально". Зробили йому (Бекчаеву) "темну", побили. Він прийшов, знову ліг. Сказали – "все, лежіть тут", - згадує він.
Фото: Бойовик розповів про звертсвах в "ДНР" (tsn.ua)
За словами бойовика, їм сказали не виходити зі спального приміщення.
"По звуку я визначив, як було два удари прикладом автомата. Цього старшого вони "завалили" і вирішили вибирати собі нового командира, бо їм не подобався", - розповів він.
"Тут, коли я чув, вони "Препода" вже "зняли", або як це правильно сказати. І сіли, почали говорити, що цього (старшого) вже немає, давайте наступного командира вибирати, хто нами командувати. Я думаю, вже зовсім божевілля почалося, що в мультфільмі якомусь. (Один з наших) вийшов, сказав – "ви що вытворяете, давайте якусь допомогу йому викличемо". Вони – "не твоя справа, зараз відійде, давай назад". Під загрозою автоматів з обдолбаними людьми говорити – це страшно", - продовжив бойовик.
"Вночі нікуди не випускали, не давали ні спілкуватися, ні зателефонувати, нічого. Вранці, коли я звідти вийшов, кажуть – налий собі чаю і думай, що робити. Я їм – "а що трапилося?" Вони – "твій чобіт вже під кріслом лежить, бив його, ти, тут замішаний". Я запитав, де "Пожежник", сказали – "можеш не шукати, його вже немає". Вони вибрали собі старшого, вирішили з'ясувати умови, виставити оборону і вимагати зміни влади у взводі. Кажуть – у тебе часу залишилося мало, тому що ранок. Аж до того, що і всіх нас завалять, так як "одним менше, одним більше", - додав Засоба.
Після цього він і вийшов до українського блокпосту.
"А куди? Мені треба було взяти на себе два трупи, до яких я не маю відношення? Я був тверезий, а вони – п'яні, обдовбані. Мені треба було на себе це взяти, сказати, що я їх убив? Коли я пішов, мене не зупиняли. Тільки по телефону сказали, що якщо зараз не повернуся, вб'ють і все. З іншими, думаю, все нормально. Думаю, вони вже побояться ще. Взагалі такі крайнощі – вбивство – це рідкість, звичайно. А от посидіти випити сильно за знайомство – це не рідкість", - зазначив Засоба.