Батько заразив сина СНІДом, щоб не платити аліменти

STYLERLIFE        21.10.2016 - 16:57
У Миколаєві бездомний викрав дитину, щоб пережити зиму У Великобританії зафіксований перший випадок лікування від ВІЛ
Фото: Бррайан Джексон (bbc.com/russian)
Фото: Бррайан Джексон (bbc.com/russian)

Зараженому хлопчикові давали кілька місяців, але він дивом залишився живий

Військовий медик власноруч і цілком свідомо ввів свєму 11-місячному сину кров, заражену ВІЛ. Це відбулося в 1991 році.

Хлопчик дивом залишився живий, хоча фахівці давали йому від сили кілька місяців. Вже 25-річний Бррайан Джексон, міцний і веселий молодий хлопець, дав у суді Міссурі свідчення проти батька Брайана Стюарта, пише сайт Російської служби BBC.

Батько вже 25-річного Бррайана сидить у в'язниці. Джексон дав свідчення, які на його думку посприяють тому, щоб його батько залишався за ґратами як можна довше. Мало хто думав, що у Джексона буде можливість зачитати їх, - у 1992 році йому поставили діагноз "СНІД з розгорнутою клінічною картиною" і відправили додому помирати.

Його перша зустріч з батьком після раннього дитинства сталася в суді.

Батьки Джексона познайомилися в центрі військової підготовки в Міссурі, де вони навчалися на лікарів. Вони стали жити разом, і через п'ять місяців, в середині 1991 року, його мати завагітніла. Спочатку батько радів народженню дитини, але після того, як вирушив на Близький Схід в Саудівську Аравію для участі в операції "Буря в пустелі", його відношення до сина стало інакшим.

Стюарт став заперечувати, що Джексон - його дитина, вимагав ДНК-тестування для доведення батьківства і застосовував фізичне насильство до матері Джексона.

Коли вона врешті пішла від нього, Стюарт категорично відмовлявся виплачувати аліменти. Між ними виникали постійні сварки, в ході яких Стюарт погрожував їй. За словами Джексона, вже тоді він говорив щось на кшталт "Твоя дитина не доживе до шести років".

Пізніше слідство встановило, що Стюарт, який тоді працював у медичній лабораторії, таємно приносив додому зразки зараженої крові.

"Він жартував з колегами: "Якщо я захочу заразити кого-небудь одним з цих вірусів, вони ніколи не дізнаються, що з ними сталося", - розповідає Джексон.

До того часу як Джексону виповнилося 11 місяців, його батьки розлучилися і майже не спілкувалися між собою. Але Джексон потрапив до лікарні з нападом астми.

У день, коли Джексона мали виписати, його батько Стюарт несподівано з'явився в лікарні.

"Він відправив мою маму в кафетерій, щоб залишитися зі мною наодинці", - каже Джексон.

Коли мати пішла, Стюарт дістав пробірку з зараженою ВІЛ кров'ю і вколов її своєму синові. За словами Джексона, його батько сподівався, що хлопчик помре і йому не доведеться платити аліменти. Коли мати повернулася в палату, вона побачила як дитина кричить на руках батька.

"Всі показники життєво важливих функцій у мене зашкалювали, тому що він не просто ввів мені заражену кров - ця кров була несумісна з моєю", - каже Джексон.

Лікарі не підозрювали про смертельний вірус в організмі дитини, вони привели його серцебиття, температуру і дихання в норму та відправили додому. Незабаром мати Джексона стала помічати, що здоров'я сина погіршується на очах. Упродовж чотирьох років мати відчайдушно намагалася дізнатися діагноз. Але ніякі аналізи не давали відповіді.

Бррайан Джексон (праворуч) з батькомФото: Бррайан Джексон (праворуч) з батьком (bbc.com/russian)

Навіть, маленькою дитиною Джексон розумів, що відбувається.

"Я пам'ятаю, як прокинувся посеред ночі і закричав: "Мамо, будь ласка, не дай мені померти!", - розповів він.

Одного разу, після того, як йому були зробили всі можливі аналізи, його лікар прокинувся вночі від кошмару та зателефонував до лікарні з проханням перевірити кров на ВІЛ.

"Коли прийшли результати, у мене діагностували СНІД з розгорнутою клінічною картиною та три супутні інфекції", - сказав Джексон. Лікарі дійшли висновку, що надії на його порятунок немає.

"Вони хотіли, щоб я жив, по можливості, нормальним життям. Вони сказали, що у мене залишилося п'ять місяців, і виписали з лікарні", - сказав він.

Але, всупереч прогнозам, Джексон зміг піти в школу і став відвідувати заняття з рюкзаком, повним ліків, які потрібно було вводити через крапельницю.

"Трагедія мого дитинства була в тому, що в школі мене не хотіли бачити. Вони боялися. У 90-ті роки люди думали, що СНІДом можна захворіти, заразившись від сидіння в туалеті. Я читав в одному підручнику, що заразитися можна навіть від візуального контакту з інфікованою людиною", - поділився Джексон.

Він стверджує, що його боялися не діти, а їх батьки. Його ніколи не запрошували на дні народження. Не запрошували нікуди, навіть, його зведену сестру. З часом, діти також стали дивитися на Джексона з упередженням.

У віці 10 років він почав розуміти, що зробив з ним його батько, але тільки ще через кілька років він став усвідомлювати масштаби його злочину.

"Він не просто намагався мене вбити, він навіки змінив моє життя. Він несе відповідальність за цькування у школі, за всі ці роки в лікарнях. Через нього мені потрібно постійно пам'ятати про своє здоров'я й уважно стежити за тим, що я роблю", - сказав він.

У 13 років Джексон став вірити у Бога. Коли він відкрив для себе Біблію, він зміг пробачити батька.

"Пробачення дається нелегко, але я не хочу опускатися до його рівня", - сказав Джексон.

Хоча при народженні його назвали Брайаном Стюартом-молодшим, він додав другу букву "р" до свого імені та взяв прізвище матері - Джексон.

"Зміна імені дала мені можливість відмовитися від усякого зв'язку з Брайаном Стюартом. Я жертва його злочину", - стверджує Джексон.

"Під час засідання він весь час називав мене своїм сином. Я намагався підняти руку і вимагати, щоб він називав мене своєю жертвою. Я думав: коли взагалі я був його сином? Чи був я його сином в той момент, коли він заразив мене ВІЛ?", - міркував Бррайан.

У липні Джексон отримав лист від тюремного управління Міссурі, в якому говорилося, що рішенням комісії його батькові відмовлено у помилуванні на наступні п'ять років.

Його батько заявив на свій захист, що страждав від посттравматичного синдрому стресу після служби в Саудівській Аравії. Джексон в це не вірить. Він каже, що його батько служив у морському резерві та не брав участі в боях.

Через багато років Джексон продовжує дивувати лікарів.

"Зараз число моїх Т-лімфоцитів не перевищує норму. Це означає, що я ніяк не можу нікого заразити вірусом. Я знизив дозу ліків, з 23 таблеток на день до однієї. Зараз ВІЛ в моєму організмі не виявляється аналізами", - розповідає Бррайан.

"Але СНІД у мене як і раніше є. Одного разу хворий на ВІЛ, завжди хворий на ВІЛ", - сказав він.

Хоча він весь час займається своїми виступами та своєю благодійною організацією Hope Is Vital, Джексон все одно мріє стати хорошим батьком для своєї дитини, пише ВВС.

"Я б дуже хотів стати татом. Я б хотів виховувати в своїх дітях надію. Я хочу, щоб вони знали, що живуть у світі, і я завжди буду поряд, щоб захистити їх. Нещастя часом відкривають шлях до прекрасних речей", - сказав Бррайан Джексон.

До речі, у Львові дитина під час прогулянки в дитячому саду вколовся ВІЛ-інфікованим шприцом.

On Top