"Найболючіше — залишати свою домівку": спогади українців про початок АТО на Донбасі

Українці, які бачили початок війни, розповіли, що їм довелося пережити

14 квітня 2014 року в. о. президента Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції після захоплення бойовиками Донецької облдержадміністрації. Минуло рівно 4 роки з офіційного початку війни, і незважаючи на те, що через місяць АТО формально закінчиться, конфлікт нікуди не зник. Українці, які першими побачили війну, розповіли про те, як їм довелося переїхати, відправитися захищати кордон і допомагати воїнам. Про це повідомляє газета "Сьогодні".

Дмитро Клушин, який став одним з перших добровольців, розповів, що відразу після подій на Майдані він відправився спочатку на навчання, а потім воювати в саму гарячу точку на той момент — у селище Піски, Донецька область.

"На курси молодих бійців я відправився відразу після подій на Майдані. Пам'ятаю, що на вісім добровольців з нашої розвідгрупи було всього лише два автомати. І то часто трофейних. Багато хто з добровольців приходили воювати, маючи лише ніж при собі. Прибувши в Піски, вже в перші дні ми потрапили під жорсткі обстріл ворога. Пізніше я був поранений, але це не завадило повертатися на війну знову і знову", — поділився воїн АТО.

Незважаючи на це, з ВСУ він не підписав контракт, так як, на його думку, у добровольців було більше свободи дій. Зараз ветеран АТО повернувся додому виховувати новонароджену дочку.

Ірина Кременовская, співробітник НАНУ, була однією з перших переселенців, яка залишила окуповані райони Донбасу. Влітку 2014-го мирні жителі почали масове переселення із зони АТО, в надії повернутися додому через кілька тижнів.

"Найболючіше — залишати свій будинок, закривати двері і направлятися в невідомість. У Київ я поїхала з двома котами: своїм і подруги Тетяни, яка попросила мене його привезти. З речей встигла захопити лише літній одяг. У день від'їзду "бахало" всюди. Дуже сумую по Донецьку, але думаю, що навряд чи він вже буде таким красивим і затишним, яким був раніше", — поділилася Ірина.

Іван Звягін — волонтер, нагороджений двома президентськими нагородами розповів про небайдужих українців, які всіма силами намагалися допомогти армії.

"Врізалися в пам'ять кілька людей, які відгукнулися допомогти армії в перші дні. Одна літня пара принесла дбайливо загорнутий бінокль з дуже якісними лінзами. Я передав його десантникам, він послужив їм чималу службу в ті дні, коли з оснащенням армії було туго. Крім цієї пари була ще одна жінка, яка просто взяла і передала армії 100 тис. грн. На ці гроші ми заправляли техніку, купували медикаменти та обмундирування. Незважаючи на те, що зараз забезпечення армії змінилося в кращу сторону, ми не припиняємо допомагати. Наприклад, буквально два дні тому відправив кровоспинні медикаменти бійцям, які захищають Авдіївку", — поділився волонтер.

За оцінками волонтерів, протягом 4 років кожен п'ятий українець прямо чи опосередковано допоміг армії.

Юрій Вітер, житель Київської області розповів, що він пережив у першу хвилю мобілізації.

"Я був мобілізований в числі перших. Ніхто не припускав, що військовий конфлікт так затягнеться. Подейкували, що все закінчиться протягом 90 днів. Під час мобілізації ніхто не говорив, що доведеться воювати в гарячих точках Донбасу, але по факту вийшло інакше. Я був практично у всіх — від Савур-Могили до Іловайська", — розповів про своє минуле боєць.

Він також висловив думку, що конфлікт буде тривати ще не менше 50 років. Юрій вважає, що для встановлення миру на українських землях потрібно залучати не лише бійців, але й дипломатів.

Нагадаємо, що Турчинов заявив про можливість точкових антитерористичних операцій після переформатування АТО.