В мережі показали фото українських воїнів, які загинули в жовтні

Наймолодшому - лише 19 років

В мережі показали фото бійців АТО, які загинули на передовій у жовтні цього року. Про це повідомляє "Новинарня".

Зазначається, що у жовтні в зоні АТО загинуло 13 бійців, 47 - отримали поранення. Протягом місяця не було безповоротних бойових втрат на Луганському напрямку.

Наймолодшому – Іллі Стецуну з Хмельницкої облаті – лише 19 років. Найстаршому – Михайлові Володимировичу Луговому з Харкова – 53.

Один із полеглих героїв – уродженець Росії, ще один – громадянин Грузії, для якого була це вже не перша війна проти московських окупантів.

Усі вони підписали контракт зі Збройними силами.

Шестеро загиблих військових значаться як бойові втрати внаслідок підривів на вибухових пристроях. Семеро – полягли внаслідок боїв та обстрілів.

Загиблі по днях: 1.10 – один, 16.10 – двоє, 17.10 – троє, 23.10 – один, 24.10 – четверо, 28.10, 31.10 – по одному.

Фото: Сергій Клемешев (novynarnia.com)

Сергій Клемешев народився 16 лютого 1993 року в селі Красносілка Лиманського (тоді ще Комінтернівського) району Одеської області.

У 2011-му Сергій пішов на строкову службу в армії.

У квітні 2014-го 21-річного на той час юнака призвали до ЗСУ в першу чергу мобілізації. Службу він проходив у селі Червоний Чабан (тепер – Преображенка) на адмінкордоні з окупованим Кримом.

А менш ніж через два роки після демобілізації вирішив повернутися до війська – цього разу на контракт із ЗСУ як молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади. 1 жовтня 24-річний Клемешев вирушив виконувати бойове завдання в “сіру зону” біля села Богданівка Волноваського району Донецької області і загинув, підірвавшись на міні.

Фото: Андрій Беспалов (novynarnia.com)

Андрій Іванович Беспалов народився 17 березня 1971 року в російському місті Челябінськ, у сім’ї військового. У 1986-му разом із батьками переїхав в Україну, в місто Кіровоград (нині – Кропивницький). Із 2004 року мешкав у селищі міського типу Нове Кіровоградської міськради.

Після початку війни у 2014 році Беспалов пішов добровольцем на фронт. Пройшовши навчання в “Десні”, був направлений у 57-му бригаду.
Спершу служив у роті матеріального забезпечення, потім проходив службу в 146-му протитанковому артилерійському дивізіоні (в/ч В2701). Навесні 2017 року за власним бажанням перевівся на передову.

Молодший лейтенант, заступник командира роти вогневої підтримки 17-го мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.16 жовтня о 15:30 в районі селища Невельське Ясинуватського району Донецької області 46-річний Андрій Беспалов підірвався на розтяжці. За одними даними – переслідуючи ДРГ противника, за іншими – перевіряючи пости під час чергування.

Фото: Микола Ларін (novynarnia.com)

Народився 8 вересня 1992 року в селі Хрулі Лохвицького району на Полтавщині. З початку бойових дій на сході України став до лав Збройних сил. Служив у льотній частині в рідній області, разом з іншими прикомандированими в грудні 2016-го прийшов у 72-гу білоцерківську бригаду. 16 жовтня отримав поранення в шию, несумісне з життям.

Фото: Михайло Луговий (novynarnia.com)

Михайло Луговий народився 27 червня 1964 року в Харкові. В серпні 2016 року підписав контракт із ЗСУ до закінчення особливого періоду.

Станом на жовтень 2017 року служив у званні сержанта, на посаді командира відділення кулеметного взводу 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади. Загинув на передовій 17 жовтня.

Фото: Олександр Омельчук (novynarnia.com)

Народився він 18 лютого 1990 року в селі Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області. Від початку війни служив у роті матеріального забезпечення, взимку 2016-го переведений на посаду механіка-водія. В останню ротацію вирушив до зони АТО на початку літа 2017-го. загинув надвечір 17 жовтня в районі сіл Жованка/Зайцеве Донецької області. На позицію прилетіла 120-мм міна.

Фото: Микола Руденко (novynarnia.com)

Народився 2 травня 1984 року в Одесі. 1 лютого 2017 року підписав трирічний контракт із ЗСУ. Загинув 17 жовтня на Приморському напрямку, в районі Павлополя Донецької області, внаслідок підриву на фугасі.

Фото: Юрій Колесник (novynarnia.com)

Народився в Дубровиці 22 березня 1994 року. До Збройних сил прийшов ще до війни – з 15 жовтня 2013 року проходив військову службу за контрактом у 80-й окремій аеромобільній бригаді.

Під час АТО Колесник брав участь у боях за Луганський аеропорт, у забезпеченні виводу військ з Іловайського котла. Того року дістав контузію і проходив лікування в Одеському військовому госпіталі.

Планував навчатися у військовій академії, але перевівся у 28-му бригаду ОК "Південь" (ППД – Чорноморське).

Деякий час був інструктором із саперної справи на Яворівському полігоні, по тому повернувся на фронт.

Старший солдат, стрілець-зенітник механізованого батальйону 28 омбр.

У листопаді 2015 року нагороджений пам’ятним нагрудним знаком Міноборони “Захиснику України”.

Загинув 23 жовтня поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області (Приморський напрямок).

Фото: Антон Сінягуб (novynarnia.com)

Народився 16 вересня 1993 року в селі Тарасівка Києво-Святошинського району.

У червні 2015 року підписав зі Збройними силами контракт. Командир відділення 1-го взводу 1-ї штурмової роти 24 ошб "Айдар". Загинув 24 жовтня.

Фото: Ярослав Бондар (novynarnia.com)

Народився 29 грудня 1986 року в селі Губник Гайсинського району Вінницької області. Надалі жив у Літині.

Був мобілізований під час шостої черги (2015 рік). Проходив службу у 122-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї бригади, майже сім місяців провів в Авдіївській промзоні.
21 вересня 2017 року підписав контракт із ЗСУ і вдруге пішов на фронт.

Солдат, номер обслуги гранатомета в 1-й роті 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар”.

Загинув також 24 жовтня.

Фото: Ілля Стецун (novynarnia.com)

Стецун Ілля Миколайович народився 3 серпня 1998 року в селі Любомирівка Новоушицького району Хмельницької області.

Військовослужбовець-контрактник 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади (в/ч А2896).

Ілля загинув 24 жовтня близько 12:00 поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області від кульового поранення в груди під час обстрілу укріплень з АГС та кулеметів.

Фото: Валерій Самофал (novynarnia.com)

Валерій Павлович Самофал народився 11 січня 1969 року в селі Леб’яже Чугуївського району Харківської області.

Після початку війни спочатку відслужив за мобілізацією, а згодом вирішив продовжити службу в армії за контрактом, який підписав у квітні 2016 року.

Старший солдат, водій у 2-му взводі 6-ї роти 2-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Валерій Самофал загинув 24 жовтня в районі міста Мар’їнка Донецької області від пострілу ворожого снайпера. Куля 7,62 мм влучила в шию.

Фото: Олександр Жуков (novynarnia.com)

Народився 23 серпня 1986 року в селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області.

У 2015 році був мобілізований, служив механіком-водієм у 16-му полку охорони громадського порядку Нацгвардії (в/ч 3036).
Невдовзі після демобілізації уклав перший контракт із ЗСУ – на півроку. У вересні 2017 року прийшов на новий контракт – у 25-ту бригаду.

Загинув від кулі ворожого снайпера 28 жовтня.

Фото: Гіоргій Саралідзе (novynarnia.com)

Народився 8 вересня 1977 року. Приїхав до України як доброволець з самого початку війни проти російських окупантів. У 90-х роках Саралідзе брав участь у війні в Абхазії та в громадянській війні. За його словами, спершу – в Легіоні грузинських соколів, згодом – у Національній гвардії, де служив його батько Анзор, позивний “Бабу” (загинув під Сухумі 1992 року).

У лавах грузинської армії захищав територіальну цілісність Грузії під час російсько-грузинської війни 2008 року. Підполковник ЗС Грузії. В Україні Гіоргій був лише молодшим сержантом.

Загинув 31 жовтня біля Донецького аеропорту.

Нагадаємо, що в Запоріжжі з Гіоргієм Саралідзе прощались на колінах.