Як з'ясувалося, найбільше українців об'єднують віра в майбутнє, невдоволення владою і ціннісні пріоритети. При цьому більшість співвітчизників виступає проти надання російській мові статусу офіційної
Інститут соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом "Інтелектуальна перспектива" провів загальнонаціональне опитування населення країни. Як з'ясувалося, рівень патріотизму серед українців зріс: 60% опитаних ідентифікують себе саме з Україною. При цьому половина з них хотіла б жити так, як живуть люди в сучасних цивілізованих країнах.
Опитування проводилося у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей) з 13 червня по 4 липня 2016 року методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів (від 18 років). Всього було опитано 1802 людини.
Фото: Найбільше пишаються своєю країною жителі Західної України (misto.news)
60% населення вважають себе передусім громадянами України. Ще 22% наших співвітчизників ідентифікують себе з місцем проживання (певним містом або селом), а 7% - з регіоном проживання.
Більшою мірою громадянами України вважають себе жителі Західних регіонів (64% проти 28%, які ідентифікують себе з містом або регіоном проживання). Далі йдуть Центральні (63% проти 24%) та Східні (65% проти 25%) регіони. У Південній Україні загальнонаціональна ідентифікація лише ненабагато перевищує місцево-регіональне (відповідно 46% і 39%).
На підконтрольній території Україні Донбасу загальнонаціональна і місцево-регіональна ідентифікації залишаються приблизно на одному рівні (45% та 47% відповідно).
При цьому переважна більшість населення України (60%) пишається своїм українським громадянством. 16% опитаних не пишаються.
У Західній Україні пишаються своєю країною 77% населення, а не пишаються 6%, у Центральному регіоні це співвідношення становить 65% і 16%, у Південному регіоні - 42% і 20%, у Східному регіоні - 56% і 20%, на Донбасі - 31% і 20%.
Фото: Віра в краще майбутнє об'єднує громадян України (niklife.com.ua)
Як виявилося, віра в майбутнє і невдоволення владою – основні фактори, які об'єднують українців.
Також 27% громадян України об'єднані спільними труднощами життя (27%). Цікаво, що в 2015 році найбільш вагомим об'єднуючим фактором суспільства були "патріотичні почуття громадянина України" - 41%. У 2016 році на цей фактор указали 23%.
А ось "мова спілкування" (7%), "релігія" (8%), "політичні погляди" (8%), та "національна приналежність" (11%) стали найменш значущими об'єднуючими чинниками.
У різних регіонах країни уявлення про роль факторів об'єднання людей в українському суспільстві дещо відрізняються. На заході і на півдні України найбільш значущим чинником назвали "віру в краще майбутнє" (40% і 35%), а в центрі і на сході – "незадоволеність владою" (28% і 24%).
На Донбасі частіше згадували: загальні труднощі життя (32%), незадоволеність владою (24%), прагнення спільно долати труднощі життя (21%), сімейні та дружні почуття (21%), почуття втрати нормального життя (20%).
Фото: як 16 років тому офіційний статус російської мови підтримували 51% українців (uamodna.com)
"Мовні чвари" втратили свій пріоритет. 55,5% українців висловилися проти присвоєння російській мові статусу офіційної. "За" виступають 30% громадян України. Переважно українською в родині спілкуються 42% українців, переважно російською - 32%, решта 25% - обома мовами (залежно від обставин).
Що стосується ставлення до присвоєння російській мові статусу офіційної, в Україні поступово, з року в рік, відбувалися зміни. Так, у 2000 році офіційний статус російської мови підтримували 51%, проти були 33%. У 2012 році це співвідношення практично зрівнялася (43% - "за", 42% - "проти"). У 2013 році противники державного російського став переважати (49% - "проти", 36,5% - "за").
Основними почуттями, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, виявилися надія (44%), тривога (38%), страх (23%) і оптимізм (22%).
Найбільше сподіваються на Донбасі (контрольована Україною частина) – 56%, а переживають у Східному регіоні – 44%.
При цьому найбільш "оптимістичним" був 2005 рік, коли почуття надії щодо майбутнього України виникало у 61% українців. Почуття тривоги в цьому році відчували 24% наших співвітчизників.
А ось найбільшу "безнадія" українці відчували в 2013 році: сподівалися 32% респондентів, тривога і страх долали 30% та 22% українців відповідно.
Фото: Сім'я традиційно в пріоритеті (skuki.net)
А ось ціннісні пріоритети українців залишаються незмінними ще з 1991 року: міцне здоров'я (4,78 балів за 5-бальною шкалою), благополуччя дітей (4,77 бала), міцна сім'я (4,76 бала), матеріальний добробут (4,64 бала).
До найменш значущим цінностям українці віднесли релігійне життя і участь у діяльності політичних партій і громадських організацій.
Однак порівняно з 1991 роком спостерігається помітне зростання популярності таких цінностей, як цікава робота, державна незалежність, підвищення освітнього рівня, відсутність значного соціального розшарування, можливість висловлювати думки з політичних та інших питань, не побоюючись за особисту свободу, розширення культурного кругозору, прилучення до культурних цінностей і т. д.
Фото: "Європейські перспективи" все більше приваблюють українців (newinform.com)
Половина опитаних хотіла б жити так, як живуть люди в сучасних цивілізованих країнах. І ця частка істотно не змінювалася з 2003 року.
Проте скоротилася частка тих, хто хотів би жити так, як живе більшість людей в нашій країні (з 23% у 2003 році до 15%), в той же час зросла частка бажаючих жити на власний розсуд, мати власний стиль життя (з 14% до 18 %) і бажають жити краще більшості своїх співвітчизників (з 6% до 11%).
Бажання жити так, як живуть люди в сучасних цивілізованих країнах, помітно більш поширене в західних областях.
Якщо в 1998 році 61% українців позитивно розглядали варіант створення союзу Україна – Росія – Білорусь, то в 2016 році проти такого рішення виступають 57% жителів України ("за" - 25%).
А от щодо вступу України в Європейський Союз ставлення істотно не змінювалося. Найбільшу підтримку вступ в ЄС мав у 2000 році – 56% "за" і 10% - "проти".
У 2016 році вступ до ЄС підтримують 48% українців.