"Це треба було зробити ще двадцять років тому": чи варто "декомунізувати" 8 березня і 9 травня
Днями голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що він разом з групою експертів розробив законопроект "Про державні свята в Україні", в якому День міжнародної солідарності трудящих та Міжнародний жіночий день пропонується не відзначати на державному рівні. Метою законопроекту, за словами його творців, є упорядкування святкових днів.
“У нас календар наповнений якимись новими українськими національними святами, а старі радянські свята все одно залишаються. Все це вимагає певного впорядкування. Я думаю, що в цьому році депутати підтримають нашу ініціативу і приймуть цей закон", — сказав він в інтерв'ю виданню "Апостроф".
На думку голови Інституту національної пам'яті, на державному рівні варто відзначати лише ті свята, які знаменують переломні або надзвичайно важливі для України події як держави. Такі як День незалежності та День Конституції. У той же час слід відмовитися від радянської спадщини, вважає Володимир В'ятрович.
“Я думаю, що нам не варто говорити про такому державному святі, як 1 травня. Також поступово і точно треба переводити акцент з 9 травня на 8 травня. Я також переконаний, що не варто робити державним і святковим днем 8 березня", — зазначив він.
При цьому він не вважає, що його ініціативи будуть однозначно відкинуті суспільством. В якості прикладу В'ятрович приводить відмову України відзначати 23 лютого.
“Це свято вже майже зникло, і показником цього є бізнес і комерція, які теж переорієнтувалися. Тобто 14 жовтня поступово витісняє те, що стосувалося 23 лютого. З часом 14 жовтня повністю приживеться і буде саме тим днем, в який ми будемо згадувати захисників України, захисників у широкому сенсі", — роз'яснив В'ятрович.
Така заява голови Інституту національної пам'яті відразу ж викликало активну дискусію в соцмережах, в ефірах телеканалів та ЗМІ. Навіть Стали з'являтися чутки про те, що 8 березня і 9 травня зовсім заборонять святкувати. Володимир В'ятрович тут же спростував ці домисли, опублікувавши пост на своїй сторінці у Facebook.
Андрій Любка: "Від цих свят варто було відмовлятися двадцять років тому"
Письменник Андрій Любка підтримує перенесення вихідних днів на інші дати. Зокрема, він вважає, що таку ініціативу треба було запровадити ще раніше.
"Вважаю таку ініціативу доречною, хоч і запізнілою. Від цих свят варто було відмовлятися двадцять років тому. Ще одним показником анахронічності цих свят є той факт, що вихідними днями вони є тільки в країнах третього світу і постсовка", - розповів письменник.
Тим, хто помилково думає, що разом з такими змінами заборонять святкування, письменник нагадує, що це неправда.
“Всім противникам цієї ініціативи раджу усвідомити, що скасовується не саме свято - святкуйте що і коли хочете, - а державний вихідний до нього. В державі з таким ВВП мати стільки вихідних з приводу і без - абсурд", - пояснив свою думку Андрій Любка.
Олесь Доній: "У свята 1 травня зовсім не залишилося першооснови"
Громадський діяч, голова мистецького об'єднання "Остання барикада" та Всеукраїнського комітету захисту української мови Олесь Доній вважає, що до проблеми переносу та скасування вихідних днів потрібно підходити комплексно.
“Україна дуже повільно прощається з радянським минулим. І від моменту здобуття Україною незалежності радянська символіка в нашій країні була ще довго. Перебування в єдиному гуманітарному просторі з Росією підтримується як на мовному рівні, так і знаково. Одн з таких знаків - система свят, яку ми успадкували від СРСР. Потроху ми від цього відходимо, але не змінюємо цю систему кардинально. У будь-якому випадку потрібно проводити ревізію систему державних свят. Як радянських, так і пов'язаних з російсько-імперською традицією в цілому", - пояснює Олесь.
За словами Олеся Донія, ці свята давно відійшли від їх первинного значення. Наприклад, так було з датами, які прийшли в СРСР як інтернаціональні дні боротьби за права трудящих.
“8 березня і 1 травня не були радянськими вигадками. Ці дні були в світовій соціалістичній системі святами боротьби за права трудящих. Але за фактом у СРСР вони стали днями іншого характеру. Фактично алкоголь і квіти, от і все. У святі 1 травня зовсім не залишилося першооснови", - розповів Доній.
Скасування святкувань була б доцільною в контексті відходу України від російської парадигми. Але для цього потрібна просвітницька діяльність та робота з суспільством, а не тільки рішення Верховної Ради, наголошує Олесь.
Для 1 травня повинні бути спонукання до боротьби за свої права, а не просто п'янки і вихідні, коли українці їдуть на дачу, вважає Доній.
“В Україні - безліч проблем, коли треба захищати права трудящих. У Німеччині страйки диспетчерів літаків або співробітників метро можуть бути в будь-який день. Але у нас цього немає. Трудящі не звикли боротися за свої права. Щодо цих свят, то я думаю, що спочатку треба боротися за права трудящих, а не шукати можливість ще одного вихідного дня, щоб напитися або поїхати на дачу".
Що стосується 9 травня, то питання скасування вихідного дня тут може бути більш дратівливим, каже Доній. Треба розуміти, що у СРСР цей день був черговим приводом показати могутність, в той час як 8 травня у всьому світі відзначався як день пам'яті тих, хто загинув під час Другої світової війни.
“Для багатьох в Україні одномоментна відміна 9 травня буде ударом. Це потрібно враховувати і пам'ятати. Потрібно розповідати, як було у світі. Тому краще всього вводити такі зміни поетапно. Наприклад, залишити в перші кілька років два дні - і восьме і дев'яте травня. А пізніше - перейти виключно на восьме число. Але ж законопроект і не скасовує 9 травня. Ніхто святкувати не забороняє. Він тільки пропонує, щоб ця дата не була вихідним днем", - розповів Олесь Доній.
Стелла Захарова: "У нашій країні безліч інших проблем"
Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова вважає, що перенесення цих свят на інші дні – рішення несвоєчасне.
“Всі ми знаємо: 8 березня як міжнародний жіночий день святкується у багатьох країнах світу. І, як мені здається, було б нерозумно це змінювати і переносити. А 9 травня – це пам'ять ветеранів, які захищали від фашистського режиму нашу країну. Навіть після розвалу СРСР, коли Україна стала незалежною, ветерани залишилися. І забирати у них останній світлий і чистий свято – це блюзнірство", - говорить спортсменка.
На нашу репліку про те, що забирати свята ніхто не буде, Стелла Георгіївна свою думку не змінила.
“Все одно цього не варто робити. У нашій країні безліч інших проблем, які десятиліттями залишаються без уваги. І яка різниця, як будуть називатися вулиці, якщо дороги на них розбиті? Я впевнена: рішення про переосмислення пам'ятних дат і про скасування вихідних днів робляться для того, щоб відвернути увагу людей від захмарних тарифів, від проблем економіки і кризи. Якщо, як ви кажете, день пам'яті буде восьмого травня замість дев'ятого - в цьому сенсу я не бачу. Мій дід загинув на передовій, захищаючи батьківщину. І він вважав пам'ятною датою саме дев'яте травня, а не восьме", - пояснила Захарова.
Зараз країні потрібні інші законопроекти, впевнена Стелла Захарова. За її словами, влада вигадує нові й нові закони, які поки ніяк не поліпшили життя громадян.
"Те ж саме стосується "мовних" законів. Ви зрозумійте: я в душі українка. Олімпійську медаль я завоювала для України, а не для СРСР. І мене нагородили орденом в Україні, а не в СРСР. Але так вийшло, що мені говорити російською зручніше. Я довго працювала в Швеції, і можу говорити шведською. Нехай кожен говорить тією мовою, якою йому зручніше", - підкреслила Захарова.
Андрій Кокотюха: "Повага до жінок не визначається наявністю на їх честь одного вихідного дня"
Письменник Андрій Кокотюха вважає, що святкувати можна все, що людина вважає за потрібне. Але при цьому треба розуміти, що не всі свята мають бути обов'язково вихідними днями по всій країні.
“Треба розділяти свята і вихідні дні. Свято - це те, що завжди з тобою. І святкувати можна і потрібно все, що завгодно, і коли захочеться. Хоч День взяття Бастилії, хоч День боротьби жінок за свої права. Саме така первинна суть 8 березня. Не забувайте: цей день не був вихідним у СРСР, до складу якого входила Україна, аж до 1966 року. Насправді ще тоді з цього "свята трьох тюльпанів" сміялися карикатуристи, зокрема - в журналі "Перець", - нагадав Кокотюха.
За свої права, як жінки, так і чоловіки повинні боротися кожен день, якщо ці права порушують, вважає письменник.
“Вихідним 8 березня робити не обов'язково. "Ватники" ностальгічно тиснуть на опцію: "Скасувавши 8 березня, ви проявляєте неповагу до жінок!". І це маніпуляція. Бо повага до жінок не визначається наявністю в їх честь одного вихідного дня. В цілому 8 березня називають днем, коли чоловіки підлабузнюються до жінок, що, по суті, правда. І така суть не може відповідати державному святу. Замість цього пропонується компроміс: вихідний 9 березня, з нагоди дня народження Тараса Шевченка. І якщо справа таки в вихідному, то всі стурбовані будуть його мати. Більше того - вірні радянським традиціям цілком можуть святкувати після обіду 8 березня, тут заборон не існує", - розповів він.
З приводу можливого скасування вихідного дня 9 травня письменник нагадує про те, що Німеччина підписала капітуляцію все ж 8 травня 1945 року.
“Тому логічно перенести вихідний, якщо вже в ньому проблема 8 травня. Ну, а 1-2 травня - нонсенс. Адже ніхто не пояснив досі, що саме святкують 2 травня та з нагоди чого вихідний. Нагадаю: коли 7-8 листопада були вихідними. Тепер - ні, і світ від цього не впав. А комуністи можуть марширувати з прапорами, хоча тепер і комуністична символіка заборонена, до щастя. Висновок: в календарі кожен день - по кілька свят, і відзначати їх кожен може і має право, як хоче. А державні вихідні - тільки для державних приводом. Зокрема, 14 жовтня - державне свято для чоловіків і жінок. Адже Україна захищають незалежно від статі. І герої статі не мають", - резюмував Андрій Кокотюха.