"Такі діяння караються штрафом": юрист прокоментував напад на журналістку під стінами ГПУ

Очільник столичної юстиції Станіслав Куценко прокоментував інцидент із журналісткою у Києві

У понеділок, 17 вересня, на журналістку телеканалу NEWSONE Дарину Білеру напали під час прямого ефіру, коли вона розповідала про події під будівлею Генпрокуратури.

"Недопустимо бити журналістів! І це моя принципова позиція. Не залежно від ЗМІ", - прокоментувала на своїй сторінці в Facebook цей інцидент відома українська журналістка Ірина Тиран.

Вона припустила, що реакція на побиття журналіста в інших країнах була б зовсім іншою.

Відео: Артем Шевченко не коментує напад на журналістку через редакційну політику NEWSONE (youtube.com/NEWSONE)

Styler звернувся за коментарем щодо нападу на журналістку до очільника столичної юстиції Станіслава Куценка. Він розповів, які права мають журналісти, а також те, яка відповідальність може бути за вчинення нападу на кореспондента.

За словами Станіслава Куценка, кожен журналіст має право отримувати, використовувати, поширювати (публікувати) та зберігати інформацію. Також - відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації і бути прийнятим їхніми посадовими особами.

Журналіст, каже Куценко, може відкрито здійснювати записи, в тому числі з застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Фото: Очільник столичної юстиції Станіслав Куценко (РБК-Україна)

"Також журналіст має право на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, а по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан. Журналіст може звертатися до спеціалістів при перевірці отриманих інформаційних матеріалів", - коментує він.

За словами очільника столичної юстиції, дані дії можна кваліфікувати, як злочини, передбачені ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України.

"Так, ч. 1. статті 126 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Такі діяння караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року", - пояснює юрист.

Він нагадує: відповідно до ч. 1. статті 171 Кримінального кодексу України, умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Також за умисне заподіяння журналісту побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності передбачена кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (ч.2 ст. 3451 Кримінального кодексу України).

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 3.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, побої – це заподіяння багаторазових ударів, що не залишили після себе ніяких тілесних ушкоджень.

Нагадаємо, поліція відкрила провадження за фактом нападу на журналістку.

Раніше повідомлялося, що у поліції заявили про сім постраждалих поліцейських в результаті заворушень під Генеральною прокуратурою України (ГПУ).

Відео: Біля Верховної Ради зібрався мітинг за новий Виборчий кодекс (video.rbc.ua)