Як соціальна платформа #ЅОЅмайбутнє зупинить "культурний геноцид" в Україні

Відомі особистості, культурні діячі та всі небайдужі громадяни країни роблять фотографії з закликом #ЅОЅмайбутнє на фоні об'єктів, доля яких викликає занепокоєння

Зовсім недавно в соціальних мережах з'явився новий хештег "зі змістом" - #ЅОЅмайбутнє. Його творці – група активістів на чолі з громадським діячем Наталею Заболотною – заявили про старт акції Всеукраїнського масштабу, покликаної зупинити "гуманітарний та культурний геноцид" в нашій країні.

Програма з гучною назвою #ЅОЅмайбутнє існує трохи більше тижня. За цей час до ініціативи встигли приєднатися десятки небайдужих українців. Активісти звертають увагу на напівзруйновані пам'ятники архітектури, занедбані спортивні комплекси, кінотеатри, будинки культури, бібліотеки і багато інші об'єкти соціокультурної сфери, доля яких викликає занепокоєння... принаймні, у звичайних українців.

Фото: Київ, вул. Рейтарська, 22. Садиба Товариства швидкої допомоги, 1914 року (Facebook/Iryna.Sukhomlynova)

Стати учасником руху #ЅОЅмайбутнє може будь-який бажаючий. Для цього достатньо сфотографувати культурний, освітній, соціальний або спортивний об'єкт, стан якого викликає особливе занепокоєння з причини елементарного байдужості чиновників може взагалі зникнути з культурного ландшафту України.

Потім фото необхідно опублікувати на сторінці платформи або на своїй власній сторінці в соціальній мережі, не забувши вказати хештег #ЅОЅмайбутнє.

Фото: Київ, вул. Тимофія Шамрила, 2. Басейн "Чайка" (в минулому... В майбутньому!?). Ми ходили в цей басейн. Дитячі спогади... (Facebook/Zhumaylova)

Наталія Заболотна: "Ми дуже обурені тим, що в пріоритеті нашої країни немає головної реформи – реформи гуманітарної сфери"

У такий спосіб засновники важливою платформи з допомогою кожного небайдужого українця проведуть своєрідну інвентаризацію культурних об'єктів України.

Цей "реєстр" активісти планують презентувати відповідальним чиновникам, а також до Міністерства культури з вимогою вирішити ситуацію, що склалася в гуманітарній сфері.

Фото: Професор Гарвардського університету Григорій Грабович і громадський діяч, засновник Art Ukraine Foundation Наталія Заболотна

"Ми втомилися чути про реформи... Ми бачимо, що соціокультурна сфера перебуває поза інтересів наших політиків. Тому ми впевнені, що реформа – це ми, українці. Давайте будемо активними і створимо такий ось громадський моніторинг", - закликає громадський діяч, ініціатор законопроекту про державний фонд гуманітарного розвитку країни, засновник ГО Art Ukraine Foundation Наталія Заболотна.

"Створений з допомогою небайдужих громадян реєстру ми передамо нашим чиновникам. З одного боку, ми будемо вимагати від них виконувати свої конституційні зобов'язання перед народом. Будемо наполягати, щоб у пріоритетах країни з'явилася гуманітарна реформа. Ми не дозволимо ігнорувати громадські ініціативи, які були запропоновані в нашій країні, щоб допомогти вийти з гуманітарного колапсу", - говорить Наталія Заболотна.

Фото: "Мене турбує комерціалізація науки і культури. Все найстрашніше в нашій країні - від невміння бачити скарб... Збитки від такої короткозорості можуть бути непоправними" - філософ Мирослав Попович

Активісти #ЅОЅмайбутнє: "Впевнені, що це вже стан культурного дефолту, але точка неповернення ще не пройдена"

Згідно з даними Держстату, в Україні, приміром, у 1991 році значилося трохи більше 1220 дитячий музичних шкіл, в 2014 році цей показник становив 878.

Кількість дитячих художніх та хореографічних шкіл з 1990 по 2014 рр. практично не змінюється. Так, якщо в 1991 році на території нашої країни налічувалося 130 дитячих художніх шкіл, то в 2014 році їх налічувалося 121. Кількість хореографічних шкіл по всій Україні застигла на позначці 10.

Фото: Найбільш відомий у світі дитячий музичний колектив з України "Щедрик" сьогодні залежить від настрою місцевого району. Адже останні роки він знаходиться в принизливому статусі районного гуртка

З театрами аналогічна ситуація: якщо у 1991 році їх налічувалося 130, то в 2013 – 133. Статистика відвідувань таких культурних об'єктів не радує (15 млн відвідувачів в 1991 році порівняно з 6,9 млн в 2014-му).

Кількість дитячих дошкільних установ, куди входять і центри розвитку дитини, також скоротилася: з 24,5 тис. в 1990 році до 16,7 в 2013-м.

"Шалена статистика... З 33 тис. сільських клубів 16 тис. знаходяться в незадовільному стані... Ми маємо заяву з боку Міністерства культури, коли міністр заявив, що будуть фактично скорочувати години навчання в рамках позашкільної академічної освіти. Це фактично перетворення мережі позашкільної освіти на гуртки самодіяльності. Якщо в селах зникають сільські клуби, на Печерську (ред. – в Києві) будинку культури перетворяться в сільські клуби", - каже Заболотна.

"Фактично децентрализовав установи культури і спортивні заклади, країна децентралізувала людей. Вона скинула їх з рахунків своїх зобов'язань", - підсумувала громадський діяч.

Фото: Село Мошни Черкаської області.
Дерев'яний будинок, спроектований геніальним Городецьким. Унікальна споруда, в якому з перших днів донині живуть сім'ї місцевих медиків (Facebook/AnzhelikaRudnytska)

Проте активісти впевнені, що точка неповернення ще не пройдена, і є можливість зупинити падіння в "культурну яму", що ніяк не сприяє цементування нашої нації.

"Те, що сьогодні відбувається в нашій країні з пам'ятками архітектури, з недбалістю до нашим дітям, взагалі до соціокультурній сфері не інакше як культурним геноцидом назвати складно. Ми розуміємо, що країна без культури – це всього лише територія. А територію дуже легко захопити. В принципі, ми як раз в цьому переконалися", - підсумувала ініціатор акції #ЅОЅмайбутнє.

Лариса Мудрак: "Надходити таким чином, що за 26 років ми тільки втрачаємо те, що формує справжню особистість – це так само величезна втрата і злочин"

Фото: Лариса Мудрак та Наталія Заболотна. Медична бібліотека, вул. Толстого, 7 на розі з вул. Антоновича (кінець XIX - початок ХХ століття, колишній маєток Терещенка), зведений за проектом архітектора Павла Голландського

Учасниками платформи #ЅОЅмайбутнє вже стали філософ Мирослав Попович, режисер Роман Балаян, поет Іван Драч, літературознавець, професор Гарвардського університету Григорій Грабович, художники Анатолій Криволап, Олег Тістол, Арсен Савадов, президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, меценат Євген Уткін, громадський діяч Віктор Ткачук, журналіст, представник від України в Центрально-європейській ініціативі Лариса Мудрак, відомий академік Володимир Нудельман та інші

Фото: Архітектурні залишки Києва по вулиці Велика Житомирська в Києві (Facebook/Iryna.Sukhomlynova)

"Наша країна поранена, вона травмована війною. Але вона травмована і поранена нами в першу чергу. Тому що не зберігати свій культурний фонд, діяти таким чином, що за 26 років ми тільки втрачаємо те, що формує справжню особистість - це так само величезна втрата і злочин. Час лікувати ті рани, які наносяться безпосередньо кожній людині, дітям, нашому майбутньому. Відгук, який вже звучить, свідчить про те, що багато небайдужих. Ми будемо інформувати вас системно про те, як цей проект розвивається", - говорить Лариса Мудрак.

Журналіст і громадський діяч також розкрила деякі плани організаторів по відношенню до розвитку платформи #ЅОЅмайбутнє.

Фото: Український кінорежисер, сценарист і продюсер Роман Балаян

За словами Лариси Мудрак, організатори акції сподіваються не тільки звернути увагу чиновників на кризу гуманітарної сфери в Україні, а також залучити потенційних інвесторів до процесу відновлення соціокультурних об'єктів.

"Я абсолютно переконана, що це турбота і суспільства, і влади... І сподіваюся на майбутніх інвесторів. Для того, щоб в цьому році врятувати хоча б у кожному місті, у кожному регіоні по одному об'єкту. Але це залежить від нас з вами", - резюмувала Мудрак.

Фото: Народний дім, смт. Глибока, Чернівецька обл. Будівля в аварійному стані. Зовнішній фасад постійно обвалюється і продовжує руйнуватися (Facebook/povernenja)

"Треба усвідомити на світовому рівні, що матеріальні потреби людини безмежні, а духовні безмежні... Саме культура повинна визначати головний вектор розвитку. Повинна ставити пріоритети розвитку людства. Вона повинна визначати стандарти природокористування, навчання, наукових досліджень. Тому величезна задача стоїть у цьому напрямку.

Така робота могла б бути виконана групою провідних вітчизняних і зарубіжних експертів, які потім повинні провести громадські обговорення, можливо, шляхом організації референдуму, і представити це влади для реалізації. Ось це повинно забезпечити участь та контроль громадськості над усіма управлінськими рішеннями, - радить академік, відомий захисник української культурної спадщини Володимир Нудельман.

Наталія Заболотна також каже, що у квітні ініціативна група планує зібрати активістів, дипломатів і журналістів, щоб презентувати перші результати запуску платформи #ЅОЅмайбутнє.

Пооедржать ініціативу #ЅОЅмайбутнє можна на сторінці платформи Facebook.