В Україні розвивається рух наставництва для дітей з інтернатів
Фото: У дітей з інтернатів з'являться наставники (duhovna-noosfera.org.ua)
Восени 2016 року наставництво було закріплено відповідним законом
104 тис. українських дітей перебувають у закладах інституційної опіки. Вони забезпечені основним – держава виділяє на їх утримання відповідного бюджету, також матеріально їх підтримують спонсори та благодійні фонди. Ключова проблема дітей з інтернатів – соціалізація.
За словами дружини Президента України, голови Ради Благодійного фонду Петра Порошенка, Марини Порошенка, сьогодні в Україні функціонує майже 770 закладів інтернатного типу. Кожен 30-й дитина шкільного віку навчається в інтернаті, а кожен третій вихованець інтернату – це дитина з інвалідністю.
"Наставництво – це прогресивний і дієвий механізм зміни нашого пострадянського сприйняття проблем сирітства та усиновлення", – розповіла Марина Порошенко.
Наставництво – нематеріальний спосіб допомоги дітям в інтернатах. За його методології для одного дитину із закладу інституційної опіки знаходиться наставник, який стає для нього одним, моральним авторитетом і психологічною підтримкою.
"Випускники інтернатів у десятки разів більше схильні до алкогольної залежності і проблем із законом. Ці діти травмовані складними життєвими обставинами, а система, яка годує і одягає, не може повноцінно підготувати їх до самостійного дорослого життя. Тому проходить час, і їх часто діти так само потрапляють в інтернати", – зазначив Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини і один з ідеологів наставництва для дітей-сиріт в Україні.
Наставник може розірвати це замкнене коло. Він вчить дитину вирішувати побутові проблеми, допомагає з професійною орієнтацією та вмінням спілкуватися в суспільстві. Прикладом власної сім'ї наставник передає дитині сімейні цінності.
"Це реальний інструмент для того, щоб суспільство перестало боятися сиріт, а сироти перестали боятися суспільства. Базова потреба такої дитини – довіра, і негативний досвід заважає їй довіряти кому-небудь. Але психіка формується протягом усього життя у стосунках. Наставник, як близький друг, може змінити ставлення дитини до світу, допомогти йому стати більш відкритим і впевненим", – пояснила психолог Леся Матвєєва.
"За час нашої роботи 1330 дітей з інтернатів отримали наставників. Кандидатам ми пояснюємо, що наставник – не рятувальник. Він один, головна мета якого – дати дитині особисту підтримку та стати містком у реальний світ за межами інтернату. І сам наставник теж розвивається в цих відносинах", – розповіла Тетяна Йордан, керівник проекту "Одна надія", який є засновником наставництва в Україні.
Восени 2016 року наставництво було закріплено відповідним законом, як одна з офіційних форм допомоги дітям у закладах інституційної опіки. 22 листопада, з саміту з наставництва, офіційно розпочався процес масштабування руху на всю Україну. Допомогти в цьому може буквально кожен – не тільки в ролі наставника, але і приєднавшись до роботи з партнерськими організаціями, державними структурами, пошуку наставників, популяризації руху.
до Речі, у Рівненській області п'ятикласник кожен день їздить в школу на коні.
