"Україну "з'їдають" сміттєзвалища": екологи вимагають негайно вирішити проблему переробки відходів

Експерти сходяться в одному – розв'язати "сміттєвий вузол" вдасться тільки на законодавчому рівні. Інакше українців чекає ще не одна трагедія Грибовицьке

Катастрофічна проблема сміттєзвалищ та переробки відходів в Україні існує вже давно. Понад 160 тис. гектарів землі, яку можна було б використовувати для сільськогосподарських потреб, передано під полігони для сміття. На величезній території зберігається близько 35 млрд тонн відходів.

При цьому щороку в країні виникає близько 12 тис. незаконних сміттєзвалищ, так як існуючих на сьогоднішній день підконтрольних полігонів недостатньо. А все із-за невміння і небажання українських чиновників налагодити в Україні сучасну екологічно безпечну систему переробки та утилізації різних відходів.

Екологи вже давно б'ють на сполох, намагаючись достукатися до здорового глузду чиновників та пересічних громадян, більшість з яких ігнорують елементарну систему роздільного збору сміття.

"Сміттєвий монстр" загрожує поглинути всю Україну. Проблема так і продовжувала б існувати на рівні безрезультатною демагогії, якби не катастрофа на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова. І знову для того, щоб політики звернули увагу на гостру проблему, знадобилася смерть наших співвітчизником.

29 травня на проблемної звалищі почалася пожежа. На наступний день, 30 травня, на сміттєзвалищі стався зсув ґрунту сміття, накрив 4 рятувальників.

Тільки тоді громадськість серйозно задалася питанням: "А скільки ще таких Грибовицьких трагедій чекає Україну?".

96% сміття в Україні вивозиться на полігони та звалища ТПВ

Фото: Грибовицьке сміттєзвалище – третя в Європі за розмірами (cyberspaceandtime.com)

По всій Україні налічується близько 6700 контрольованих полігонів. Ця цифра незначна у порівнянні з кількістю незаконних сміттєзвалищ – щорічно в Україні виникає близько 12 тис. таких "мертвих точок". При цьому, як наголошує еколог Олександр Ігнатенко, більша частина полігонів знаходиться в критичній ситуації, порівнянної зі станом Грибовицького сміттєзвалища під Львовом.

"Повністю безпечних полігонів взагалі не існує. Навіть побудовані за всім будівельним нормам полігони являють собою небезпеку. Відбувається рух ґрунтових мас, з-за чого сміттєвий фільтрат потрапляє в грунт, питну воду. Крім того, практично на всіх полігонах час від часу відбуваються пожежі. У той же час на сміттєспалювальних заводах діє 7-8 ступенів очистки газів, контролюється кількість викидів в атмосферу. На звалищах це складно відстежити", - розповідає Олександр Ігнатенко.

Експерт не заперечує, що в маленьких містах можливі навмисні підпали сміттєвих звалищ.

"Жоден населений пункт через громадські слухання не погодиться виділити земельну ділянку під сміттєвий полігон. А так на існуючій звалищі "відбувається" пожежа, і ми знову можемо її використовувати. Однак люди не думають, що таким чином вони завдають великої шкоди екології", - говорить Ігнатенко.

Екологи діляться невтішною статистикою: в Україні в якості вторинних ресурсів використовується лише близько 5% твердих побутових відходів - інше вивозиться на полігони. Для порівняння, у Швеції переробляється чи не 100% усіх відходів.

Киянам Грибовицьке катастрофа не загрожує

Фото: У КМДА запевняють, що полігон №5 в Київській області можна вважати безпечним (bloknot-urupinsk.ru)

Експерти повідомляють, що Київ, як найбільше місто України, виробляє рекордні обсяги відходів – більш як 1 млн тонн щорічно. Через відсутність переробних потужностей столичний сміття вивозиться на сміттєві звалища. В першу чергу це полігон №5 (с. Підгірці, Обухівський район, Київська область), створений ще в 1986 році, - на нього припадає понад 50% всіх відходів Києва.

"Це досить проблемний екологічний об'єкт національного масштабу, а не тільки Київської області. Але проблему фільтрату та загазованості на цьому полігоні нам вдалося частково вирішити. В цьому році запрацювало нове обладнання, яке очищає фільтрат. Також на полігоні працює система дегазації. Утворюється під час розкладання харчових відходів біогаз відводиться і за допомогою спеціального обладнання перетворюється у електроенергію, яка продається за зеленим тарифом", - пояснює ситуацію заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

При цьому чиновник заспокоює киян – на сміттєзвалищі у селі Підгірці не буде такої ситуації, як у Львівській області.

"Причиною такого сильного пожежі є саме наявність великої кількості біогазу. На 5-му полігоні газ відводиться. Ми постійно перевіряємо цю систему, вона працює. Тому з точки зору пожежної безпеки полігон в Київській області вважається набагато більш захищеним, ніж полігон під Львовом", - каже Петро Пантелєєв.

Сміттєспалювальний завод "Енергія" закривати не будуть

Фото: На сміттєспалювальний завод "Енергія" в Києві припадає 25% стличных відходів (alexcheban.livejournal.com)

Скандальна "мусоросжигалка" на лівому березі буде працювати. Більш того, у КМДА повідомляють, що єдиний у Києві сміттєспалювальний завод збільшив частку спалюваних ТПВ до 25% від загальної кількості вироблюваного в столиці сміття.

Чиновники відзначають, що заводське обладнання знаходиться в доброму стані, але потребує заміни фільтрів.

"Всі ці 27 років (ред. – завод "Енергія" був запущений в эксплантацию в 1987 році) завод працював на третину своєї потужності. Тому знос обладнання там мінімальний", - підкреслює директор КП "Київкомунсервіс" Євген Русин.

"На заводі "Енергія" працює нормальне обладнання. Його необхідно тільки автоматизувати. "Енергія" - це нормальний сміттєспалювальний завод. І добре, що він у нас є", - коментує еколог Олександр Ігнатенко.

А ось що стосується неприємних ароматів, одолевающих жителів столичного Харківського масиву, то експерти підкреслюють, що винен у цьому не завод "Енергія", а Бортницька станція аерації.

"Раніше всі ці мулові опади з Бортницької станції аерації вивозилися в поля. А потім з'явилися нові пральні порошки та миючі засоби, які містять солі важких металів. І керівництво станції вирішило заборонити вивезення небезпечного мулу. Як результат, тепер мулові опади зберігаються на території станції. Якщо їх викласти в квадрат 1х1 км, то його висота складе 10 км. Якщо б спочатку було вирішено питання з миючими засобами, які містять важкі метали, то ми не мали б зараз настільки складну проблему з запахами на станції аерації", - пояснює ситуацію директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

У КМДА цю проблему обіцяють вирішити тільки після 2018 року, але не раніше.

"Зараз розглядається угоду з японським урядом щодо фінансування з їх боку реконструкції Бортницької станції аерації. У наступному році буде розроблено відповідний проект. А в 2018 році ми запустимо масштабні роботи з реконструкції станції аерації. За 3-4 роки буде пророблено багато роботи", - каже заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

Києву гостро необхідні нові сміттєспалювальні заводи

Фото: Київ потребує ще двох сміттєспалювальних заводах (kyivenergo.com)

Як вже було зазначено, в Києві тільки 25% сміття спалюється на заводі "Енергія" і лише 5% переробляється як вторсировину. Левова частка - 70% - вивозиться на сміттєві звалища.

"Ми розробили стратегію, яка дозволить скоротити кількість похованого сміття з 70% до 40%. Однак для цього нам потрібно побудувати як мінімум два сміттєпереробних заводи", - каже директор КП "Київкомунсервіс" Євген Русин.

При цьому поява таких об'єктів – це виключно питання інвестицій. Експерти підкреслюють, що за рахунок міського бюджету побудувати нові заводи ніяк не вийде.

"Мінімальна ціна будівництва сміттєпереробного заводу становить 10-50 млн євро, сміттєспалювального – 300 млн євро. Всі інвестори вважають свої гроші. Необхідно забезпечити прозорість цього процесу, розробити додаткові стимули", - каже заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

Чиновник пояснює, що на сьогоднішній день сміттєпереробний бізнес в Україні прибутковим і привабливим для інвесторів назвати не можна.

"До нас звертаються інвестори, які хочуть побудувати в Києві сміттєспалювальні заводи. Але існує фінансово-соціальна проблема. По-перше, хто з киян захоче мати по сусідству такий об'єкт? По-друге, вартість переробки, за умовами цих інвесторів, досить висока. Компенсувати різницю можна за рахунок населення шляхом підняття тарифів або з бюджету. Жоден з варіантів нас не влаштовує. Тому шукаємо інші шляхи", - розповідає Євген Русин.

Що стосується України в цілому, то експерти уточнюють, що сміттєспалювальних заводів в Україні налічується лише два: у Києві (завод "Енергія") та експериментальний завод в місті Люботин, який працює на специфічних відходів від ПАТ "Укрзалізниця". Також в Харкові є дві пересувні сміттєспалювальні установки.

А ось сміттєпереробних заводів в Україні, за словами еколога Олександра Ігнатенка, в Україні взагалі немає. Те, що багато українців беруть за сміттєпереробні заводи, є всього лише сортувальними лініями. Таких по Україні налічується більше двох десятків.

За чистоту і свіже повітря доведеться доплачувати

Фото: Проблему сміттєзвалищ в Україні дозволить вирішити система роздільного збору сміття (visti.pl.ua)

За словами Олександра Ігнатенка, тільки 78% українців охоплені системою централізованого вивезення побутових відходів. Особливо ця проблема актуальна в сільській місцевості.

На думку еколога, одним з рішень цієї проблеми може стати збільшення тарифів на вивезення побутових відходів.

"Зараз в середньому кожен українець платить 10 грн за вивіз та утилізацію сміття. За кордоном на це виділяється 1% від доходів", - говорить Олександр Ігнатенко.

Екологи підрахували: щоб налагодити весь цикл збирання, переробки та утилізації сміття в Україні, відповідний тариф повинен знаходиться в межах 50-100 грн на одну людину.

"Діючий тариф покриває тільки вивезення сміття на сміттєзвалища", - говорить Ігнатенко.

Штрафи та громадські роботи "виховають" українців

Фото: Українцям необхідно навчитися прибирати за собою (inance.ru)

Екологи звертають увагу на проблему несанкціонованих сміттєвих звалищ. За даними Мінрегіону, щороку в Україні фіксується 30 тис. непідконтрольних звалищ різних розмірів. При цьому експерти навіть не беруться підраховувати, скільки таких зон можна відшукати в лісопосадках, на полях.

На жаль, українське законодавство до проблеми несанкціонованого вивезення сміття відноситься лояльно.

"Якщо порівнювати в цьому питанні Україну з іншими європейськими країнами, то відповідальності за несанкціонований вивіз сміття у нас практично немає. До прикладу, в Італії, за викинутий на тротуар сміття можуть оштрафувати на 154 євро, у Латвії – 100 доларів, Грузії – 28 доларів, Білорусі – 50. В Україні – це 50 або 100 грн. І застосувати у нас цю законодавчу норму фактично неможливо", - пояснює Петро Пантелєєв.

Заступник голови КМДА розповідає, що адміністрацією розроблено законопроект, який покликаний посилити відповідальність фізичних та юридичних осіб за порушення благоустрою міста.

"Мова йде про штрафи. Для фізичних осіб штраф за викинуте в недозволеному місці сміття складе від 340 до 13,5 тис. грн. Для юридичних осіб – від 850 до 17 тис. грн (сюди входить створення несанкціонованих сміттєзвалищ, вивіз сміття в лісосмуги тощо). Крім штрафів передбачаються також громадські роботи", - говорить Пантелєєв.

Як докази такого порушення будуть використовувати фото - або відеоматеріали.

"По закінченню вікенду столичні парки і деякі зони відпочинку в Київській області перетворюються на сміттєзвалища. Люди просто викидають пакети зі сміттям на траву вздовж проїжджої частини. У таких місцях будуть встановлені камери. Ми хочемо, щоб відеозапису служили доказом порушення", - пояснює чиновник.

При цьому директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко зазначає, що введення штрафів за викидання сміття в недозволеному місці не вирішить проблему. Щоб реалізувати цю норму в Києві необхідно також налагодити питання з поліцією.

"До тих пір, поки поліція буде підкорятися меру, а не міністру, неможливо змусити щось зробити. Або нам необхідна своя власна поліція громадського порядку, чи потрібно, щоб поліцейські підпорядковувалися столичної влади", - запевняє Олександр Сергієнко.

Уряду України пора почати думати про наслідки свого "сміттєвого бездіяльності"

Фото: Сміттєві звалища в Україні загрожують накрити собою всю країну (www.vsluh.ru)

Всі експерти сходяться в одному – вирішити проблему з утилізацією відходів в Україні можна лише на законодавчому рівні. Локальні ініціативи "не роблять погоди".

"Необхідна державна програма, потрібно включити відповідні фынансово-економічні механізми стимулювання сміттєпереробки. У нас якщо займатися побутовими відходами, потрібно на загальних підставах сплачувати податки. А нам потрібні пільги. Тому як у нас сміттєпереробної галузі взагалі не існує. Її треба створювати. В цю галузь повинен зайти бізнес, підприємці", - говорить еколог Олександр Ігнатенко.

Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв підтримує екологів, відзначаючи, що сміттєпереробних галузь в Україні прибутковою назвати ніяк не можна.

"Законодавча база на сьогодні застаріла і недосконала. Вона не вирішує основну проблему – зараз немає стимулів розвитку мусороперебатывающей галузі. Сьогодні ми вимагаємо від ВРУ якомога швидше розглянути такі законопроекти: № 3198-1 (поводження з побутовими відходами та стимулювання їх використання в якості альтернативного джерела енергії), №3199-1 (включення податку за виробництво та імпорт упаковки і товарів в упаковці до екологічного податку), №3200-1 (напрями деяких видів екологічного податку на поводження з побутовими відходами)", - розповідає Петро Пантелєєв.

Екологи також радять чиновникам визначити вартість переробки побутових відходів. На даний момент виробники різних товарів не зацікавлені в правильної утилізації упаковок, наприклад. За це немає ні покарання, ні заохочення.

"Уряд, на жаль, не прогнозує наслідків своєї бездіяльності. Наприклад, всі виробники різноманітних видів упаковки і тари повинні виділяти певні кошти на утилізацію відходів. Ми повинні визначитися з ціною цього сміття. А адже він дійсно дорогий, тому як банки, пакети тощо – все це вторсировину. Наприклад, використання в скловарній печі склобою, а не піску, зменшує енерговитрати чи не в два рази", - підкреслює Олександр Сергієнко.

"Ми вирощуємо монстра, що може нас знищити"

Виховання відповідального поводження з побутовими відходами – ще одне важливе питання на порядку денному.

Екологи впевнені: поки українці не почнуть приділяти проблемі утилізації сміття належну увагу, вирішити її навряд чи вдасться.

"Про це потрібно інформувати ще з дитинства. Пропагувати екологічно безпечне поводження з відходами. При цьому всі ці практики у світі вже давно існують", - зазначає Олександр Ігнатенко.

"Наші люди дійсно часто виїжджають в ліс на машині і залишають там сміття. Це їжа, якою ми годуємо "сміттєвого монстра". Цей монстр може нас просто знищити. Отруїти воду, землю. Ми скоро будемо тонути в цьому смітті", - каже Олександр Сергієнко.

До речі, київські археологи щодня досліджують культурні шари під товщею грунту на Подолі. Побувавши на місці розкопок і поспілкувавшись з фахівцями, Styler переконався - мова про пам'ятник національного значення.