ua en ru

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІ

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІ Фото: В'язні Кремля, про які рідко згадують ЗМІ (Колаж РБК-Україна)

Про політичних ув'язнених, яких заарештували та утримують у в'язницях та ізоляторах в Криму і на території Росії, про порушення прав людини на півострові - в материалі Styler

Громадська організація Крим SOS була створена сторінка на Facebook в перший день російської окупації півострова – 27 лютого 2014 року. На сторінці публікували оперативну інформацію про те, що відбувається в Криму з початку його окупації. Пізніше організація стала займатися більш широким колом питань. У березні 2014-го почала діяти гаряча лінія, яка приймає дзвінки від вимушених переселенців і тих, хто зіткнувся з якими-небудь проблемами на півострові.

Своєю метою активісти Крим SOS називають деокупацію Криму та реінтеграцію півострову, а також роботу з наслідками військової агресії, у тому числі і роботу з переселенцями зі Сходу та Криму. Серед першочергових завдань організації – адвокаційна робота по поверненню територій і моніторинг правопорушень в Криму, допомога тим, кого заарештували і незаконно утримують у в'язницях в Росії і на території півострова.

За словами співзасновниці ініціативи Крим SOS Таміли Ташевой, після тріумфального звільнення Надії Савченко, а далі – після того, як вдалося домогтися виходу з в'язниці Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенко, прізвища українських політв'язнів стали звучати набагато рідше. Крім того, призупинилася масштабна інформаційна кампанія на підтримку тих, кого незаконно утримують у Росії та на території Криму.

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: Співзасновниця Крим SOS Таміла Ташева (РБК-Україна)

“Зараз імена багатьох ув'язнених залишаються невідомими для українців. Більшість чули кілька гучних імен, не більше. Стали частіше говорити про Клиха, Карпюка і Сущенко, але все одно цього недостатньо. Треба розуміти: чим більше ми будемо згадувати тих, кого незаконно утримують в катівнях країни-агресора, тим більше буде шансів на їх звільнення", - впевнена Ташева.

Styler зустрівся з відомою цивільної активісткою, щоб дізнатися про долі тих ув'язнених, які весь цей час незаконно утримуються в російських в'язницях і нагадати про ключові кримінальні справи, які ведуть проти проукраїнських активістів у Криму.

Судові процеси з численними правопорушеннями

“Справ, що мають політичний контекст, насправді більше, ніж здається на перший погляд. Ми для себе умовно поділяємо їх на справи, що мають відношення до ключових дат і подій у Криму. Є так звана "Справа 26 лютого", коли в цей день в 2014 році в будівлі Кримського парламенту зустрілися дві конкуруючі між собою групи активістів: кримські татари та інші проукраїнські активісти, а з іншого боку – проросійські. Між ними сталися сутички, була тиснява. Затримання активістів пішли не відразу, а через деякий час", - розповідає Таміла Ташева.

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: Мустафа Дегерменджи досі знаходиться під вартою (krymr.com)

В 2015 році був затриманий перший фігурант цієї справи, Ахтем Чийгоз, був одним із лідерів Меджлісу і заступником голови цього представницького органу. Йому інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального Кодексу РФ – "організація масових заворушень", яка передбачає позбавлення волі терміном на 10 років. Правозахисна організація Amnesty International назвала цю подію "черговою з ряду репресивних заходів" проти незгодних з анексією Криму. Після цього заарештували ще кілька фігурантів "Справи 26 лютого". Хтось з них був звільнений під піклування, комусь дали умовні терміни. Але ще як мінімум троє - батько чотирьох малолітніх дітей Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи і Ахтем Чийгоз - досі знаходяться під вартою.

“Судовий процес за цими фігурантами ведуть з численними правопорушеннями. Наприклад, Ахтем Чийгоз останнім часом в залі суду не був присутній. Він сидить у сусідній кімнаті, з ним ведуть зв'язок по Skype. Таким чином порушується право на справедливий суд, адже він ніяк у судовий процес не залучений, і знаходиться в ізоляторі. Таке рішення пояснюють новою процесуальною формою ведення суду. Але при цьому в камері з ним немає адвоката.

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: Amnesty International назвала арешт Ахтема Чийгоза "черговим з ряду репресивних заходів" проти незгодних (novayagazeta.ru)

"Наступний кейс - "Справа 3 травня". У цей день лідер кримськотатарського народу Мустафа Демільов їхав у Крим. Йому перед цим заборонили вїзжати на територію Росії. Алеж Крим - це не територія Росії! І зустрічати Джемільова до кордону з матеріком приїхало близько двох тисяч людей. Після цього приїхали туди людей почали масово штрафувати. Штрафи досягали 50-70 тисяч рублів. І людям, які живуть в умовах окупації і зірваного на той момент сезону, платити їх було дуже складно", - говорить Таміла Ташева.

"Ярлик "терорист" нав'язують лише через віросповідання"

Наступна справа - справа кримських татар, що має умовну назву "Хізб ут-Тахрір". По ній зараз проходить 19 осіб. Нова хвиля затримань почалася восени, коли 12 жовтня представники ФСБ увірвалися в будинки кримських татар в селах Кам'янка та Строганівка Сімферопольського району. Заарештували п'ять осіб. Серед них був кримський татарин Рустем Ісмаїлов. Озброєні "правоохоронці" намагалися справити тиск на їх малолітніх дітей, які були сильно налякані.

Крім того, представники ФСБ вилучили велику суму грошей, отриману сім'єю Ісмаїлова від продажу будинку. Згідно КК РФ, пред'явлена стаття передбачає участь у діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною. Обвинуваченому в злочині загрожує позбавлення волі строком від 10 до 20 років зі штрафом в розмірі до 500 тис. рублів.

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: Сім'я арештованого Рустема Ісмаїлова (krymr.com)

“У затриманих – багатодітні сім'ї, і всі вони тепер залишилися без годувальників. Такими агресивними діями силовики мають намір дискредитувати і маргіналізувати всіх кримських татар, навісивши на них ярлики "терорист" і "екстреміст". Справа в тому, що Хізб ут-Тахрір, міжнародна ісламська політична партія, рішенням Верховного суду Росії заборонена на території РФ ще в 2003 році. Але ті люди, до яких увірвалися силовики, просто сповідують іслам. Можливо, вони сильніше дотримуються ісламських норм, ніж інші кримські татари: моляться п'ять разів на день, а жінки носять хіджаб, але це не дає право називати їх терористами. Тим більше, що абсолютно ніяких доказів цьому немає. Адже за всю історію незалежної України в Криму не вчинили жодного терористичного акту", - додає активістка.

До окупації Криму на півострові налічувалося до півтори тисячі прихильників Хізб ут-Тахрір. Більшість з них покинули територію півострова, але навіть і вони не були особливо активними, кажуть правозахисники. Зараз кількість членів цієї партії на території півострова невідомо.

Українські "диверсанти" і зниклі без вести кримчани

10 листопада 2016 року у ФСБ РФ повідомили про затримання в окупованому Севастополі “учасників диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України". Севастопольський "суд" заарештував всіх трьох на два місяці. Спікер Міноборони з питань АТО спростував цю заяву. Пізніше в українському оборонному відомстві також повідомили, що ніяких "диверсантів" у Криму і Севастополі немає. Головне управління розвідки також спростувало цю інформацію.

"До цього затримання так званих "диверсантів" були в серпні поточного року. Таким чином створюється ілюзія, що Україна нібито намагається розхитати той умовний світ, який є в Криму. А умовний він тому, що люди на півострові зникають, людей вбивають. За нашими підрахунками, 15 людей за час окупації пропали без вісті. Але їх було більше: дев'ять людей знайшли мертвими. Це якраз та невидима війна, яку систематично ведуть з незгодними".

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: "Зоздается ілюзія, що Україна нібито намагається розхитати той умовний світ, який є в Криму" - Таміла Ташева (РБК-Україна)

Ось уже шостий місяць невідома доля і місцезнаходження Ервіна Ібрагімова, члена Координаційної Ради Світового конгресу кримських татар.

“Він є безперечним лідером всього кримськотатарського співтовариства в Бахчисараї і в Бахчисарайському районі. 25 травня він був викрадений людьми в одязі, схожому на форму співробітників ДПС. Його вивели з машини прямо посеред дороги і кудись повели. Все це було зафіксовано камерами спостереження. Зараз про те, де Ервін - нічого невідомо. Це молодий хлопець, йому 31 рік. Вся сім'я була теж так чи інакше залучена в національний рух кримських татар. Його викрадення - великий удар по всім кримським татарам".

Олександра Костенко, кримського активіста Майдану, засудили до чотирьох років позбавлення волі за участь в акціях проукраїнських. Костенко заарештували в Криму 8 лютого 2015 року. За даними захисту, перед затриманням його викрали співробітники ФСБ, били, катували струмом і зламали руку. Потім, зі слів адвоката, Костенко били в СІЗО його співкамерники.

15 травня Київський районний суд Сімферополя засудив Костенко до чотирьох років і двох місяців тюремного ув'язнення за "навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю" співробітникові кримського спецпідрозділу "Беркут" під час протестів у Києві та незаконне зберігання основних частин вогнепальної зброї". Восени Костенко перевели в колонію №5 міста Кірово-Чепецьк Кіровської області (РФ), при цьому близько місяця його місцезнаходження було невідоме. Російський правозахисний центр "Меморіал" вважає Костенко політичним в'язнем.

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: Російський суд на засіданні 19 серпня 2016 року відмовив у перегляді вироку Олександра Костенка (krymr.com)

“Пізніше безвісти пропав батько Олександра. У 2015 році він повертався з прес-конференції з материка на півострів. І біля адміністративного кордону він просто пропав. На даний момент невідомо, він перейшов кордон чи ні, але вже більше року немає жодної інформації про його місцезнаходження. На брата Алекасандра також завели кримінальну справу. А у матері, на тлі того, що до неї постійно приходили з обшуками і "розмовами" представники ФСБ, з'явилися проблеми з серцем", - додає Таміла Ташева.

"По політв'язням Кремля немає скоординованої позиції"

“Зовсім недавно ми разом з громадськістю, з народними депутатами і родичами політичних бранців підписали заяву про те, що повинен існувати єдиний координуючий орган, який би відповідав за переговори з політв'язнем, займався допомогою їм Адже невідомо, що зараз зі справою Сенцова і Кольченко. Ми знаємо, що їм відмовили в екстрадиції, оскільки, на думку російської сторони, вони є громадянами Росії, а не України".

В'язні Кремля: полонені українці, про яких рідко згадують ЗМІФото: "Фінансова допомога ув'язненим від України здійснюється, але точково, а не системно" - Таміла Ташева (РБК-Україна)

"Звичайно, є люди, які займаються питаннями звільнення полонених з окупованого Донбасу, але за політичними в'язнями Кремля дійсно немає скоординованої позиції. Ми у своєму зверненні просили про те, щоб створили такий орган, а також якийсь загальний фонд, щоб туди направляли кошти на допомогу ув'язненим", - каже Таміла Ташева.

“Не можна сказати, що держава ніяк не допомагає ув'язненим. Певні рухи звичайно є. Є громадянська платформа при МЗС, де раз на два тижні проходять зустрічі з Іриною Геращенко, з міністром Климкиним за участю громадськості. Створені посади - повірені у справах політв'язнів Геннадій Афанасьєв і Юрій Яценко. Ще потрібно вирішити, як допомогти людям після того, як вони виходять з російських в'язниць. Багато хто з них просто не пристосований до мирного життя. Особливо це стосується кримських татар, у яких в Криму залишилося житло та родини. З цим потрібно щось робити".

“Фінансова допомога ув'язненим від України здійснюється, але точково, а не системно. Є певні резервні фонди, в тому числі в МЗС. Наприклад, вони частково оплачують роботу адвокатів. Але щоб виділити якусь суму, має пройти час, а часто треба надати допомогу дуже швидко. Але в міністерстві є ліміт використання коштів, і не всі витрати можна під їх критерії підтягнути. І виходить, що батьки і родичі ув'язнених часто виявляються один на один з цими проблемами, або ж звертаються до окремим людям або громадським організаціям. Якби ми були об'єднані, то могли б допомагати системніше".