Віп-гід: Антон Лірник показав туристам справжній Київ

Відомий шоумен порадував мандрівників авторською екскурсією по знаковим, маловідомим та важкодоступних місцях столиці. Цікаво було навіть киянам

Все більш популярними стають екскурсії, які проводять для киян і гостей міста знамениті особистості. Днями шоумен, співак і учасник "Дуету імені Чехова" презентував свій проект подорожей по історичним місцям найпривабливіших міст світу.

В невимушеній та веселій атмосфері туристи побачили знакові місця Києва: в компанії Антона Лірника та професійного гіда вони пройшлися по відомим всім і кожному киянину місцях, але при цьому заглянули в ті місця, куди не потрапити звичайному туристу.

Батьківщина-Мати на прізвисько Ленонидовна

Якщо їхати до пам'ятника "Батьківщина-Мати" від станції метро "Дружби Народів", то можна побачити, мабуть, саму незаселену частину Києва. А якщо ще й уявити, що галасливих доріг з автомобілями тут немає, то легко уявити собі місто, яким він був тисячу і більше років тому: пагорби з крутими схилами тут всюди.

Будівництво пам'ятника "Батьківщина-Мати" грунтовно розбурхало киян, які проживали поблизу парку в 1981 році, - на прилеглих територіях розгорнули масштабну інженерну інфраструктуру. Без неї встановити величезну статую вагою в 450 тонн разом з п'єдесталом було вкрай складно. Зараз цей пам'ятник – один з найбільших у світі. За словами гідів, він точно перевершує за розмірами "Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро і навіть Статую Свободи в Нью-Йорку. Відкривати монумент приїхав Брежнєв, і кажуть, що саме тоді "Батьківщина-Мати" отримала "по батькові" "Леонідівна".

Фото: "Зараз цей пам'ятник – один з найвищих в світі" - Антон Лірник (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Під статуєю знаходиться знаменитий Музей Історії України в Другій світовій війні. Історія трагічних події показана тут через призму біографій, історій і свідчень очевидців війни і німецької окупації Києва. Цікаво, що зараз в експозицію включені артефакти війни на Донбасі. Листи школярів солдатам Другої світової доповнюють послання сучасних дітей захисникам України на Сході України.

Щодня, крім понеділка, можна не тільки відвідати музей, але і піднятися на самий верх величезного пам'ятника. Правда, є деякі обмеження: один чоловік за раз і тільки разом з супроводжуючим. Гіди радять забиратися сюди з ранку раніше, адже протягом дня метал монумента сильно загострюється під променями сонця.

Унікальний музей печер: як відрізнити на фресках святого Антонія від Феодосія

У п'яти хвилинах ходьби від Парку Слави та музею - унікальна і вже стала легендарною Києво-Печерська Лавра. Кажуть, що тим, хто увійде на територію комплексу через центральний вхід, прощається відразу половина гріхів. На вході гостей зустрічають фрески, датовані ХІХ століттям. На них зображені Святий Антоній і його учень Феодосій. Саме вони звели тут перший храм в далекому 1073 році.

За словами Антона Лірника, є хороший спосіб, який допоможе розпізнати творців унікального комплексу навіть тим, хто зовсім не розбирається в іконописі і не бажає мучитися пошуками безлічі історичних фактів.

"Насправді все просто. Праворуч над входом зображений старець з сивою бородою і в капюшоні. Це Антоній. Зліва ж чоловік з чорною бородою. Це Феодосій", - пояснює Антон.

Втім, ченці стали споруджувати тут собі печери ще задовго до будівництва храму. Існує думка, що крім тяги до самітництву на рішення ченців викопувати унікальні підземні ходи вплинув і діє в ті часи міський закон: все, що будувалося на землі, передбачало орендну плату, а ось все, що під землею, податком не обкладалася.

Фото: Вхід в Києво-Печерську Лавру прикрашений фресками XIX століття (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Святий Антоній оселився в печерах в 1051 році. Йому та іншим затворникам ченці раз в день приносили невелику кількість хліба, солі та води. Одного разу Антоній пережив видіння, в якому йому було сказано звести тут грандіозний храм.

Аналогічне диво побачили також дванадцять зодчих з Константинополя. За їх твердженням, сама Богородиця наказала їм почати будівництво, надихнувши на довгу дорогу до Києва. Після спілкування в печерах з Антонієм зодчі почали зводити грандіозний храм. Закінчилася будівництво лише в 1073 році.

Успенський храм став головним у Лаврі. Зараз він повністю реконструйований. Мало хто знає, що, обійшовши його з протилежного боку, на бруківці внизу можна помітити невеликі шматочки сусального золота, що обсипається з куполів під час спеки. Втім, падає золото не в таких кількостях, яке могло б становити інтерес для його пошуків. За день наполегливих прогулянок навколо храму, швидше за все, навіть грама не наберете.

Маловідомий Хрещатик і вулиця трьох театрів

"Навпроти Бессарабського ринку був Ленін, і кажуть, що раніше на ньому було пальто. Стверджують, що пальто у Леніна забрав Тарас Шевченко, який стоїть трохи далі", - жартує Лірник.

Поблизу ділянки бульвару Шевченка, де раніше стояв пам'ятник Леніну, є кілька будинків Хрещатика, дивом збережених під час окупації Києва німецькими військами. Одне з таких будівель - будинок, пофарбований у рожевий колір. Там знаходиться Спілка журналістів України.

Аж до 1991 року радянські пропагандисти твердили, що Хрещатик під час Другої світової був підірваний німцями. Пізніше стало відомо, що до цього доклала руку НКВС. Відступаючи з міста, Нквдисти залишили у фундаменті будинків фугаси, і через деякий час центр міста злетів на повітря. В цілому, під час війни Київ втратив близько 40% свого житлового фонду.

Цікаво, що коли після війни вулицю відновлювали, "непарний" половину будинків вирішили зробити повністю жилий. Ось чому там з'явилися скверики, фонтани та лавочки.

Фото: Непарна сторона будинків на Хрещатику замислювалася житлової, а протилежна - адміністративної (Віталій Носач, Styler.rbc.ua)

Багато будинків на Хрещатику збудовані у стилі сталінського ампіру. Пафос і монументальність – таких ефектів домагалися архітектори, зводячи деякі будівлі. Зараз ці будинки сусідять із схожими за стилем, але як би незавершеними будівлями: хрущовські часи внесли в архітектуру "мінімалізм", що виражався в меншій площі, більш низьких стелях і відсутність прикрас на фасадах.

"Виявилося, що не багато чули кияни цікавий факт про важливу центральній вулиці столиці. Сучасна вулиця Богдана Хмельницького раніше називалася Фундуклеївській: носила назву на честь одного нашого генерала-губернатора. Подейкують, він був єдиним, хто не брав хабарів, адже був настільки багатий, що просто цим не цікавився", - розповідає Антон Лірник.

Вулицю Богдана Хмельницького раніше називали місцем трьох театрів і чотирьох музеїв. Тут розташувався театр мали Лесі Українки, Опера. Раніше тут був і анатомічний театр, а зараз це територія Музею історії медицини. Також на Хмельницького розташовані Музей історії Києва, природознавчий музей і Музей літератури.

"Звичайно, це далеко не всі секрети, які таять в собі знакові місця Києва. Є безліч ще не розкритих таємниць і легенд, які нам ще доведеться розгадати", - додає Антон.

Цим літом "VIP-гід" Антона Лірника запускає авторські екскурсії по Києву, Львову та Одесі, а в дальнейшив планах - поїздки в Прагу, Рим, Лондон та інші мальовничі міста Європи.

До речі, Styler також підготував для вас фотоэкскурсию по Арсенальній площі та вулиці Івана Мазепи.