"Всупереч війні": Як волонтер вивозить домашніх тварин із зони АТО і знаходить їм нових господарів
З самого початку війни на Донбасі ми чимало чули про волонтерів, які допомагають військовим і мирним жителям. Вони збирають кошти на гуманітарну допомогу постраждалим від обстрілів і на все необхідне для армії. Але набагато менше інформації – про тих, хто допомагає вивозити із зони АТО домашніх тварин.
Реальну кількість тварин, яких покинули господарі, ніхто не рахує. Але волонтери кажуть, що їх число досягає як мінімум кілька тисяч.
"Для багатьох мішок речей виявився більш значущим за життя домашнього улюбленця"
До початку бойових дій на Донбасі Катерина Гавриш протягом декількох років була волонтером і займалася допомогою тваринам у рідному Стаханові Луганської області. Вона рятувала бездомних тварин, які опинилися в складних умовах, і потім знаходила їм нових господарів.
З початком війни вона стала займатися також вивезенням покинутих тварин із зони АТО.
Допомоги тепер потребувало у десятки разів більше тварин, ніж раніше. Багато переселенців просто залишали своїх улюбленців закритими в будинках і квартирах, кинутими на вулицях або прив'язаними до дерева в лісопосадці.
"Як тільки в Стаханові з'явилися перші блок-пости, люди масово почали залишати місто. У ветеринарні клініки стояли черги на усипляння тварин. Для багатьох мішок речей виявився більш значущим за життя домашнього вихованця. Деяких викидали на вулицю і тварини місяцями сиділи перед зачиненими дверима, не розуміючи в чому завинили. У містах і селах Луганської області, де відбувалися обстріли, собак кидали на ланцюгу, котів - в закритих квартирах, прирікаючи на болісну смерть", - згадує Катя.
Дівчина разом з іншими волонтерами почала вивозити тварин із зони АТО влітку 2014 року, як тільки в місті почалися, а потім істотно посилили обстріл.
"Вивозити було складно. Це коштувало дуже дорого. Дорога в 300 км до мирної території могла коштувати 10 000 грн. Ціна залежала від стадії загострення військового конфлікту. Ніхто нам ці гроші цілеспрямовано не давав, тому потрібно було якось вирішувати фінансові питання самостійно. Нещодавно ми заплатили за вивезення однієї собаки 1 500 гривень. Вивезення однієї кішки істотно дешевше - всього 300 грн", - розповідає вона.
Те, яким способом вивозити тварин, завжди вирішувалося по-різному. Волонтери шукали виходи на будь-яких знайомих і незнайомих людей, які могли б допомогти.
"Ми рятували, кого могли. Кожен раз доводилося шукати нові маршрути, щоб вивезти тварин на мирну територію. Автобуси, таксі, поїзди, попутки... У нас є знайомий, який працює провідником в одному з поїздів. Він брав з собою собак і віз їх спочатку на машині, потім перетинав український кордон і вантажив їх у поїзд. А згодом з'явилися ті, хто організував бізнес саме на вивезенні тварин в Україну чи Росію", - додає Катерина Гавриш.
Як тільки почалася війна, Катя вивозила тварин із зони АТО в українські притулки і до знайомих волонтерів у Німеччину.
"Мені гидко слухати розповіді про те, що хтось не зміг взяти із собою собаку або кішку. Про те, що це неможливо, про те, що з собакою не знайти житло... Мої друзі відлітали в Ізраїль, забравши з собою всіх своїх чотирьох котів. Я поїхала в Київ з двома собаками і трьома котами. За роки війни ми вивезли всіх тварин з притулку Стаханова і ще 120 собак і котів, яких викинули інші", - розповідає вона.
"Знайти водія, який погодиться взяти собаку - цілий квест"
До війни у Стаханові була проведена величезна робота по стерилізації та вакцинації від сказу бездомних тварин. Майже всі собаки міста бігали з бірками на вухах. З початком війни на вулиці опинилися тисячі колишніх домашніх тварин. Багато загинуло з першими холодами, не знаючи як добувати їжу і як сховатися від морозу.
Напередодні футбольного чемпіонату "Євро 2012" декілька міст України відвідали волонтери німецького фонду ETN, які стерилізували багато вуличних тварин.
"Вони відвідували великі міста. Але вдалося домовитися, щоб приїхали і у Стаханов. Ставлення до бездомних тварин в Україні викликало величезний резонанс у всьому світі. Акція зі стерилізації була покликана показати, що проблему можна вирішувати гуманно. Така практика успішно працює в більшості країн Європи", - розповідає Катерина Гавриш.
За її словами, в державі в багатьох випадках просто закривають очі на те, що знищують тварин.
До речі, за неофіційною інформацією, масові знищення тварин навіть підтримують.
"Теоретично для вивезення тварин потрібен паспорт з усіма необхідними щепленнями і форма №1. Але ті печатки, які ставлять на документи на окупованій території, не дійсні на території України. За фактом, у нас жодного разу не виникло проблем з документами. Всі розуміють жалюгідність ситуації, і багатьом відверто шкода тварин", - каже Катерина.
За словами Катерини, деякі місцеві жителі розважалися тим, що стріляли в беззахисних собак і котів.
"Це триває досі. Нещодавно у Брянці вбили собаку з цуценятами в денний час, прямо поруч з дитячим садком. Скаржитися марно. На всі звернення волонтерів місцева влада, в кращому разі, не реагує", - говорить вона.
За її словами, котів із зони АТО вивозити набагато простіше.
"Мало хто відмовляється підзаробити, поставивши у салоні машини переноску з кішкою. А ось знайти водія, який погодиться взяти собаку - цілий квест", - розповідає Катерина.
На собак часто списують злочини
Алла Красевська протягом п'яти років займається допомогою тваринам, а особливо – стафордширськими тер'єрами (стафам). За цей час жінка встигла попрацювати в Бородянському притулку для тварин. Коли пішла з цієї роботи, то допомогою тваринам продовжувала займатися і далі.
"Стафів у мене під опікою зараз чотири. Два - у Бородянському притулку. Чому саме стафи? Ви знаєте, їх найбільш шкода! Від них багато хто відмовляється, навіть якщо господарі взяли їх собі нібито назавжди. До речі, ті друковані оголошення, які ми бачимо на стовпах, де пишуть: "Загубилася собака", спрацьовують в 70% випадків. А в інтернеті це працює гірше. Адже в наш час - велика кількість пропозицій по тваринах. Можна сказати, що ринок насичений", - розповідає волонтер.
За її словами, пошук господарів тваринам значно спростився б, якщо б були "адресники" та реєстрація тварини.
"Адресники" - це коли на шиї тварини є капсула або медальйон з адресою господаря. А якщо б в нашій країні були реально працюючі закони, які б дозволяли притягати до відповідальності людей, які "розводять" тварин... Собаки без документів – це, по суті, безпородні собаки, за фенотипом схожі на певну породу. Але ніякої породної цінності вони не несуть. Заводять їх, як правило, ті, у кого немає грошей на породних собак з документами. На жаль, заводять таких собак не найкращі елементи нашого суспільства", - розповідає Алла Красевська.
На питання про те, чому таких великих собак заводять "неблагополучні люди", відповідає категорично: часто вони за рахунок таких собак самостверджуються.
"Випили, скоїли злочин, а собака за них заступиться. Але це ще не все. Адже часто буває, що таких собак б'ють, нацьковують на людей, на інших тварин. І ось починається така собі "малаховщина". Тому що Малахов у своїй програмі "Нехай говорять" часто експлуатує цю тему. Виходить безліч сюжетів про те, що собаки винні у всіх злочинах", - згадує вона.
"У Донецьку був випадок, коли вбили дитину. На тілі були численні ножові поранення. А в ЗМІ скрізь пройшла інформація, що дівчинку загризли собаки. Ось так на тварин "списуються" злочини дуже часто", - додає Катерина Гавриш.
"Якщо введуть штрафи за розведення собак без документів, це буде просто чудово!"
Зараз для Алли Красевскої одне з найболючіших питань – це закон про розплідники. Адже багатьох тварин у притулках зараз присипляють, якщо за певний час не знаходять їм господарів. Алла вважає, що присипляти тварин варто лише у випадку важкої і невиліковної хвороби.
Фото: Стафордширським тер'єрам хороших господарів знайти часом складніше, ніж собакам інших порід, каже Катерина Гавриш (РБК-Україна)
"Є інформація, що тварин присипляють в 60% притулків по всій Україні. Адже є свій ліміт часу перебування тварини там. І добре, якщо цей термін становить півроку. Добре, що є волонтери. Але, як правило, їх скрізь не вистачає", - підкреслює вона.
Якщо собака не несе племінної цінності, замість усипляння їй можна провести стерилізацію. За словами волонтера, це вирішило б багато проблем.
"Тоді тварина стає прекрасним домашнім улюбленцем. Якщо ж введуть штрафи за розведення собак без документів, це буде просто чудово! Крім того, обов'язково потрібно проводити експертизи нарколога і психіатра тим людям, які заводять бойових собак. Такі закони вже давно діють у багатьох країнах! А у нас в цей час все ще сприймають домашню тварину як річ. Втекла – завели нову. Закони не працюють. Викликали поліцію, вони приїхали, поговорили і поїхали", - пояснює вона.
Багато разів бувало: нові господарі тварин запевняли волонтера, що з домашніми улюбленцями все добре. Але через час вже інші люди повідомляли, що знайшли собак викинутими на вулицю. У них волонтери впізнавали тих тварин, яких раніше віддали "в добрі руки".
"Я завжди відстежую всіх своїх підопічних. Не важливо, скільки років пройшло. Один чоловік, який раніше взяв собаку, переконував мене, що все з нею в порядку. Але потім виявилося, що стафа знайшли у лісопосадці. Він був прив'язаний до дерева, сидів під дощем. І це - на холоді в листопаді! Я приїхала на місце і виявилося, що це саме мій стаф", - розповідає Алла.
Після цього випадку вона звернулася в поліцію, написавши заяву. Волонтери зібрали свідчення сусідів. Але через час волонтеру прийшла відписка про те, що складу злочину не виявлено. За її словами, таких випадків дуже багато.
Довгоочікувані зміни у законодавстві
Буквально нещодавно, 8 квітня 2017 року, Верховна Рада заборонила жорстоке поводження з тваринами. За відповідний законопроект в першому читанні проголосували 243 депутати.
У Кримінальному кодексі України було закріплено положення про те, що знущання над тваринами і нацьковування їх один на одного, вчинені з хуліганських чи корисливих мотивів, караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті ж дії, вчинені у присутності неповнолітнього, каратимуться позбавленням волі на термін від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк. А дії, вчинені з особливою жорстокістю, або якщо вони призвели до каліцтва чи загибелі, каратимуться позбавленням волі на термін від 5 до 8 років.
Також жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх страждань або каліцтва, тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Можливо, зараз у зв'язку з новими законами щось зміниться, сподівається Алла.
"В усякому разі, хотілося б у це вірити. Думаю, з прийняттям закону, який передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, все має покращитися", - прогнозує вона.
Зараз особливо потрібні волонтери, які будуть контролювати владу і брати участь у створенні законопроектів, котрі дійсно будуть захищати покинутих тварин.
"Але поки не прийняті інші необхідні закони, я продовжу волонтерську роботу. Для мене простіше бути впевненою, що я врятую дві собаки тут і зараз, ніж чекати можливих змін в законі через рік або два", - говорить Алла Красевська.