Українські воїни живуть в будівлі 1935 року, яка розсипається на очах
Учасники АТО змушені жити в розваленому гуртожитку в Шевченківському районі Запоріжжя, на вул. Воєнстрой. Про це повідомляє "Вся влада".
На більшості вулиць міста непарні номери будинків розташовані по правому боці, а парні – ліворуч, однак на вулиці Воєнстрой свої правила, і 104-й будинок знайти непросто. Більшість місцевих взагалі були впевнені, що вулиця закінчується 103-м номером.
"Таксисти відмовляються їхати сюди, кажуть, що немає такого будинку. Навіть Google нас не бачить", - жартують мешканці гуртожитку.
"Цей будинок, наскільки нам відомо, будували німці. Спочатку це був гуртожиток для льотчиків. Поряд з цим гуртожитком були ще декілька однотипних, але до нинішніх часів вони не достояли – одні руїни залишилися. Так і наш будинок звалився б давно, якби не ми", - розповіла Олена Третяк, яка живе в цьому будинку з 2003 року.
Жінку називають "місцевим старожилом", і кажуть, що більше за неї будинок не знає ніхто.
"Дерев'яні двері з ледь уцілілими склом, за якими два крісла і столик – щось на зразок міні-курилки. Далі – залізні вхідні двері з кодовим замком", - зазначається у виданні.
Фото: Гуртожиток №104 (vv.com.ua)
"Двері ми поставили за свої гроші після того, як з нашої пральні намагалися вкрасти пральну машину", - розповіла дружина бійця 55-ї артбригади Яна.
Вхід на перший поверх починається з душу і туалету. Мешканці власним коштом встановили бойлер, колективною покупкою стало багато чого з того, що є в гуртожитку. У туалеті не працює злив, через що спочатку вода набирається у виварку, а потім за допомогою кружки відбувається процес змивання.
Кімнати мешканців розташовані по обидва боки довгого коридору. Стелі заввишки 3,8 м, дерев'яні підлоги, лампи, що звисають на дротах і дірки в плінтусах, як зазначається у виданні.
"На першому поверсі – щури, а на другому - миші і дах, який протікає. Ми писали безліч скарг, просили, щоб приїхали до нас і потруїли цих "гостей", але, крім відписок, ми нічого не отримуємо. В кращому разі, до нас приїжджають чиновники розводять руками, журяться про те, "як ми бідні тут живемо" і їдуть. Ми самі тягнемо на собі все обслуговування та догляд. Ось і амброзію на вулицях теж самі косимо. Хоча видно, що на сусідній ділянці все викошено і порядок, а до нас у мерії руки не доходять", - розповіла ще одна мешканка будинку Аліна Сільченко.
Фото: Гуртожиток (vv.com.ua)
Всього в гуртожитку 27 кімнат, в яких, в основному, мешкають учасники бойових дій, військовослужбовці 55-ї артбригади, Нацгвардії – всього 45 мешканців, з яких 14 – неповнолітні діти.
Одного з АТОшників через жахливі умови та відсутність обіцяної допомоги від держави навіть кинула дружина.
У березні 2017 року мешканці написали меру колективне звернення, в якому попросили виділити з міського бюджету кошти для проведення капітального ремонту покрівлі та всього будинку.
"Тривалий час будинок перебував на балансі Міністерства Оборони України. У зв'язку з обмеженням фінансування ще в радянські часи в будівлі не проводилося жодного ремонту, покрівля знаходиться в критичному стані, частково руйнуються стіни, є тріщини в стінах, порушена гідроізоляція", - йдеться у зверненні.
Проте у відповідь лише дізналися, що "у зв'язку з обмеженням бюджетного фінансування вказаний будинок не включено в титульний список капітального ремонту на поточний рік".
Фото: Відповідь (vv.com.ua)
"В минулому році мешканці запросили фахівців і попередньо порахували, у скільки обійдеться ремонт покрівлі. Так, за цінами минулого року, на те, щоб привести дах в порядок, потрібно було 130 тис. грн", - повідомляється у виданні.
До речі, у Черкаській області матір загиблого АТОшника змусили платити за проїзд в автобусі.