Українці з ВІЛ/Снідом, туберкульозом та іншими важкими захворюваннями б'ють на сполох – їх здоров'я сьогодні залежить від рішення міжнародної фінансової організації, яке дозволить на третину знизити вартість цілого ряду медикаментів в Україні
Активісти та представники громадських організацій закликають Світовий банк (СБ) виключити молдову з переліку країн з середнім рівнем доходів". Таке рішення зобов'яже міжнародні фармацевтичні компанії переглянути свою цінову політику по відношенню до українського ринку. Це дасть можливість українцям купувати життєво важливі ліки за доступними цінами.
У 1989 році СБ класифікував країни на три категорії з низьким, середнім і високим рівнем доходів. Проте дана методика неідеальна, так як не враховує реальний рівень життя населення в країні. Тим не менш сьогодні на підставі цієї класифікації більшість міжнародних донорів визначають обсяги допомоги, а фармацевтичні компанії встановлюють ціни на свої препарати.
Фото: Українці з ВІЛ-інфекцією самостійно не можуть собі дозволити дороге лікування (Styler.rbc.ua)
"Згідно з інвестиційним керівництву Глобального фонду, країни з середнім рівнем доходів повинні забезпечувати лікування своїх громадян переважно за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів. Очевидно, що в нинішній економічній ситуації для України дана політика є згубною", - підкреслює Сергій Федоров, голова Представництва Фундації АНТИСНІД-США в Україні, AHF.
Експерти уточнять, що вартість лікування, приміром, ВІЛ-інфекції сьогодні в Україні дещо зменшилась і складає близько $200-300 в рік.
"При цьому всі цивілізовані країни прийшли до того, що вартість річного курсу лікування ВІЛ становить $110. Чому так? Тому що фармацевтичні компанії продають нам ліки, які за цінами відносяться до категорії країн із середнім рівнем доходів", - відзначає Наталя Низова, директор "Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України".
Якщо Україна потрапить до категорії країн з низьким рівнем доходів, то ціна на життєво важливі медикаменти для важкохворих в Україні може впасти на 40%. Вартість так званих "генериків" (препарты-копії) може впасти на всі 70%.
Фото: Голова координаційної ради "Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ" Дмитро Шерембей (Styler.rbc.ua)
"Я уявляю більше 70 тис. українців, які сьогодні практично позбавлені лікування з-за високих цін на препарати. СБ створив класифікацію, яка негласно стала відправною точкою, з якої фармацевтичні компанії встановлюють свої ціни для всього світу. Так, основні бренди переглянули список СБ і вирішили, що україна – це багата країна, тому вона повинна купувати дорогі медикаменти. Так, представники цих компаній можуть перебувати в Україні, заходити в наші аптеки і розуміти, скільки ми заробляємо, проте ці спостереження не є для них дозволом, який дозволить знизити вартість їхніх товарів на нашій території. Одного тільки офіційної заяви СБ про те, що Україну не потрібно оцінювати як країну з потенціалом купувати дорогі препарати, буде достатньо, щоб фармкомпанії переглянули свою цінову політику", - пояснює Дмиртрий Шерембей, голова координаційної ради "Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ".
Фото: Кавовий стаканчик став символом акції "Підніміть середній рівень" (Styler.rbc.ua)
Сергій Федоров звертає увагу, що спочатку класифікація СБ була розроблена для аналітичних цілей, а не для розробки політики ціноутворення або визначення обсягу допомоги. Про це у свій час запевнив головний економіст і старший віце-президент СБ Каушік Басу.
"Наша класифікація економік призначена виключно для аналітичних цілей. Очевидно, що її використання вийшло за рамки", - говорить Каушік Басу.
Як результат, саме на цю класифікацію сьогодні спираються виробники та імпортери медикаментів, коли формують ціни на них. Якщо Україна потрапляє в категорію "середніх" – це означає, що ми платимо за ліки як деякі європейці, бразильці і китайці. Згідно з цією ж логікою, ми не потребуємо міжнародної допомоги, так як є більш "бідні" країни.
У категорію "середнячків" входять країни, рівень валового національного доходу на душу населення яких становить від $1045 до $12736, що приблизно еквівалентно щоденного доходу в розмірі від $2,86 до $34,89. Значний розрив. У цю категорію країн входить і Україна. І це при тому, що мінімальна зарплата в нашій країні дорівнює приблизно $53 ($1,7 в день). За $1,7 у багатьох країнах ЄС та США не можна собі навіть стаканчик кави дозволити.
Виходить, що близько 75% жебраків людей всього світу і дві третини всіх людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, зараз проживають у країнах із середнім рівнем доходів.
Фото: Директор "Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України" Наталія Низова (Styler.rbc.ua)
"Звичайно, Україна свого часу дуже пишалася тим, що змогла увійти в категорії країн із середнім рівнем доходів. Однак політико-економічна ситуація істотно змінилася і не в кращу сторону. Загроза полягає в тому, що Східна Європа та Центральна Азія – ті регіони, де проблема ВІЛ-інфікування постійно зростає. Навіть в Африці вдалося призупинити ВІЛ-епідемію. Якщо говорити про туберкульоз, то Україна входить в першу п'ятірку країн, де швидкими темпами розвивається мультирезистентний або стійкий до лікування туберкульоз. Це означає, що зараз надзвичайно важливо переглянути ті категорії, за якими світова спільнота буде розвивати свою політику допомоги", - зазначає Наталія Низова, директор "Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України".
Фото: Голова Представництва Фундації АНТИСНІД-США в Україні Сергій Федоров (Styler.rbc.ua)
Зараз над Україною зависла нова загроза. Якщо СБ не перегляне критерії оцінки країн за рівнем доходів, існує дуже великий ризик того, що Глобальний фонд ООН, який фінансує програми лікування для українців, може скоротити надання фінансової допомоги. Результат такого згубного дії – українські пацієнти не отримають необхідне лікування, і епідемії ВІЛ та туберкульозу будуть набирати обертів.
В серпні 2015 року AHF (AIDS Healthcare Foundation) ініціював створення громадської Коаліції "Підніміть середній рівень". 45 країн і 530 НГО приєдналися до міжнародного руху. Коаліція закликає підвищити нижній поріг включення країн у групу "середнього рівня доходу" до $10 в день.
Безумовно, активісти розуміють, що час, який знадобиться для розгляду і підбадьорення питання підняття середнього рівня, може затягнутися. Тому громадські організації у всьому світі, в тому числі і в Україні, вимагають від СБ хоча б виступити з офіційною заявою і закликати фармкомпанії не використовувати існуючу класифікацію для ціноутворення препаратів.
"Ми готуємося до особливому засідання Генеральної асамблеї ООН, яка відбудеться у червні, і на якому будуть зроблені стратегічні заяви про те, як світ остаточно подолає епідемії ВІЛ-інфекції та туберкульозу", - уточнила Наталія Низова.
Фото: Експерти вже давно підіймають питання про виключення України зі списку країн із середнім рівнем доходів. Сьогодні проблема стала як ніколи актуальною (Styler.rbc.ua)
Наталія Низова ділиться невтішною реальністю. Сьогодні в Україні можна спостерігати об'єднання двох епідемій. Кожен 6 пацієнт з туберкульозом також має ВІЛ-інфекцію. Та лікування таких хворих у два рази дорожчі.
На сьогоднішній день Україна може виділити менше 50% необхідних коштів на лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів з туберкульозом та іншими хворобами. Самостійно нашу державу з вирішенням проблеми не впорається.
"Якщо в найближчі 2-3 роки ми не охопили лікуванням 90% пацієнтів, що живуть з ВІЛ-інфекцією, це буде означати, що Україна залишиться з нею на десятиліття. І залишиться в цій боротьбі одна", - говорить директор "Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України".
Наталія Низів також звернула увагу на ще одну проблему. На сході Україні до початку військового конфлікту проживало 10% людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, і 15% - з туберкульозом (від загального числа хворих українців). Сьогодні ці люди становлять більшу частину внутрішніх мігрантів.
"Глобальний фонд виділив спеціальний транш – понад $3 млн – для того, щоб забезпечити лікування на окупованих територіях. Адже ми чітко розуміємо, що це також громадяни України, які вільно переміщаються по українській території. З іншого боку, в умовах соціального зубожіння, вони продовжують передавати ВІЛ-інфекцію статевим шляхом. І це реально збільшує загрозу для жителів інших регіонів України", - говорить Наталія Низова.
Фото: Юрій Войналович (Styler.rbc.ua)
"Найдешевша на сьогоднішній день схема лікування коштує в районі $300 в рік. Та схема, яку приймаю я, коштує приблизно $600 на рік. Проблема в тому, що ці препарати не продаються в аптеках. Вони закуповуються централізовано з боку МОЗ України. Другий шлях, коли "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ" отримує препарати від Глобального фонду. Люди з ВІЛ-статусом приходять в спеціалізовані центри і отримують препарати. Проте весь минулий рік мережа відчувала дефіцит необхідних ліків, з-за чого люди почали змінювати схеми лікування на більш доступні, але менш якісні", - розповідає соціальний працівник Юрій Войналович, який живе з ВІЛ.
Юрій підкреслює, що наше суспільство не поінформовано про те, що таке ВІЛ і як він передається. Ще досі більше 55% інфікування відбувається через секс без презерватива.
"Повинна працювати схема "лікування як профілактика". Ті люди, які приймають ретро-вірусну терапію, не передають далі інфекцію. В цивілізованих країнах у людини виявляють інфекцію і відразу ж ставлять на лікування, що запобігає її передачу. У нас цього не робиться", - підсумував Юрій.
Нагадаємо, 1 березня українці з важкими захворюваннями влаштували пікет біля будівлі уряду. Учасники акції "Мене Кабмін списав" вимагали, щоб міністри переглянули бюджет на 2016 рік, в якому не були враховані потреби важкохворих людей.