Чотири роки тому про Київ у світі було відомо лише те, що тут сталися кровопролитні протести. Але сьогодні в українській столиці бурхливо розвивається IT-сектор, а його працівники заробляють в десятки разів більше середньої заробітної плати, зазначають журналісти BBC Capital.
Навряд чи є краще місце, щоб сповна насолодитися красою української столиці на сході сонця, ніж Пішохідний міст над Дніпром. Найбільша річка в Україні тече через Київ на південь до Чорного моря і ділить на правий і лівий береги цілу країну з населенням 45 млн.
О шостій ранку на Пішохідному мосту можна зустріти невеликі групки молодих людей, які повертаються додому після нічних гулянь. Це найтихіший час у місті, яке незабаром пробудять автомобільні затори, галас і швидкість столичного життя.
Втім, місто не завжди було мирним, у 2014 році Київ охопили бурхливі події вже другої в новому тисячолітті революції в країні.
До центральної площі столиці, Майдану Незалежності, з'їхалися українці з усіх регіонів країни, щоб виступити з протестом проти проросійського уряду президента Віктора Януковича, який вони зрештою скинули.
Боротьба призвела до кровопролиття, і мала далекосяжні, несподівані наслідки. У відповідь на події Майдану Росія навесні 2014 року анексувала Крим (який офіційно залишається частиною України). А у квітні того ж року бойовики захопили владу на великій частині сходу України.
Попри те, що сотні людей й досі приїжджають до міста, щоб вшанувати пам'ять загиблих на Майдані, для багатьох українців це вже події далекого минулого.
Нещодавня історія міста та його архітектура радянської епохи справляють враження капсули часу. Однак багато молодих українців прагнуть позбутися радянської спадщини і побудувати нову, блискучу західноєвропейську націю.
І драматичні зміни вже почалися.
Сьогодні Київ поступово оговтується після катастрофічного удару, який 2014 рік завдав по стабільності української столиці.
"Покоління моїх бабусь і дідусів надихала ідея будування комунізму", - розповідає Олександра Азархіна, співзасновниця Fixer Agency, київської консалтингової компанії з комунікацій.
"Але моє покоління прагне побудувати в Україні Європу. Ми хочемо мати таку якість навколишнього середовища, такі права, дороги і соціальні послуги, як у європейських країнах. Прості речі, які є нормальними для західних людей, відіграють велике значення для нас".
У Києві швидкими темпами ведеться будівництво, і цей стрімкий розвиток сприяє проведенню в українській столиці важливих міжнародних подій.
За останні два роки Київ двічі зустрічав гостей з усіх континентів: під час "Євробачення" та фіналу Ліги чемпіонів.
Однак столичний аеропорт "Бориспіль" і досі справляє доволі неприємне враження, насамперед на тих туристів, які в цій частині світу опиняються вперше.
Хоча з персоналом аеропорту проблем вже не виникає - абсолютно всі розмовляють англійською, вихід за межі терміналу може бути доволі лячним. Тут на приїжджих агресивно полюють водії таксі.
Краще скористатися додатком для виклику авто. Поїздка до центру міста обійдеться приблизно в 300-400 грн і забере 30-45 хвилин (звичайно, якщо не потрапиш до автомобільного затору, якими сумно славиться Київ).
Після революції 2014 року економіка України все ще переживає кризу, і рівень безробіття залишається високим. У 2017 році він становив близько 9,5%, хоча це - лише офіційні цифри. В країні багато незареєстрованих безробітних і працівників з неповною зайнятістю.
Багато енергійних молодих українців шукають способи поставити на ноги власний бізнес.
"Сьогодні вже нікого не дивує підприємець віком до 35 років", - каже Ярема Дух, керівник відділу комунікацій в Українській академії лідерства.
"Наша молодь відкрито рухається на зустріч зовнішньому світу. Сьогодні в Києві можна зустріти підлітків, які вільно розмовляють трьома мовами".
Для багатьох можливості відкриває інтернет. Вони вивчають англійську мову, оскільки вона є основною мовою ділового спілкування в Європі.
За даними IT-спільноти DOU, 80% українських айтішників володіють англійською на середньому рівні або вище.
Молоді підприємці, такі як Дмитро, вивели свій бізнес за межі України і успішно конкурують на європейському ринку.
Колишні засновники київських стартапів тепер заробляють мільйонні прибутки всесвітньовідомим компаніям. Найпомітніші приклади - Алекс Шевченко та Макс Литвин з Grammarly та Ярослав Ажнюк із Petcube.
Молоді українські таланти підкоряють і світ моди. Дизайнери Ксенія Шнайдер та Руслан Багінський заслужили визнання в усьому світі.
Втім, й багато інших, менш відомих фахівців керують підприємствами зі статками, про які їхні виховані Радянським Союзом батьки й мріяти не могли.
Протягом останнього десятиліття сектор ІТ-аутсорсингу виріс з нуля до третього найбільшого експорту України.
Зарплати розробників програмного забезпечення наближаються до західного рівня і становлять близько 2-3 тисяч доларів, а оподатковуються за ставкою лише 5% (хоча це стосується лише компаній, зареєстрованих як приватні підприємці).
При цьому, середня зарплата в Україні становить близько 250-300 доларів на місяць. Найвищу середню зарплату по країні мають мешканці Києва.
За даними Державної служби статистики, минулого року в галузі інформаційних технологій та комунікацій працювали 274 100 українців, щороку українські виші випускають ще 36 000 IT-фахівців.
За офіційними даними, у 2017 році в Україні було 13 409 IT і телекомунікаційних компаній, а також понад сотня багатонаціональних центрів досліджень і розробок, як-от Ericsson, Siemens, Oracle та Magento.
Як зазначає Outsourcing Journal, Україна стала основним аутсорсинговим ринком у Східній Європі. За обсягами аутсорсингових послуг вона посідає перші місця й у Центральній Європі.
Це - п'ятий за величиною експортер ІТ-послуг, за даними консалтингової компанії PwC.
"Обсяг IT-галузі збільшився втричі за останні кілька років", - каже Андрій Сорохан, керівник відділу в київській компанії UVentures.
"Наша молода і високо кваліфікована команда працює над проектами в галузі машинного навчання та аналітики даних для таких клієнтів, як UBS, Uber, Google, Deutsche Bank і Amazon".
А компанії, засновані українськими підприємцями, як-от Grammarly, Petcube та Preply, швидко розвиваються на світових ринках і стають лідерами у своїх сферах.
Київ приваблює й нове покоління молодих митців. На місці занедбаних радянських будівель виникають центри сучасної культури, зокрема "Арт-завод Платформа" та "Ізоляція".
Що складніше, відшукати ресторан чи кафе в Києві, то кращим може виявитися заклад. У місті, яке змінюються шаленим темпом, на багатьох будинках залишилися старі назви вулиць або вони взагалі відсутні.
Три страви автентичної близькосхідної кухні в ресторані "Улюблений дядько" на Паньківській коштують стільки, скільки невелика закуска чи салат в Лондоні.
Серед дорожчих закладів - модні бари, як-от "Алхімік", "Логгерхед", "Бармен Диктат", "Косатка" та "Паровоз".
Ресторани "Остання барикада" та "Купідон", розташовані в самому серці міста в кількох кроках від Майдану Незалежності, подають страви традиційної української кухні.
У Києві, як і багатьох великих містах пострадянського простору, все ще можна побачити чимало показної розкоші, але молодий середній клас впевнено завойовує позиції в суспільстві.
Величезна спільнота київських хіпстерів перетворює українську столицю на Берлін східної Європи.
Утім, відвідувачів столиці все ще турбує питання особистої безпеки. Багатьох відлякує війна на сході України, але туристи в Києві ризикують не більше, ніж у будь-якій іншій європейській столиці.
Східний регіон, де відбувається воєнний конфлікт, лежить від Києва за 700 км - це майже вдвічі більша відстань, ніж від Парижа до Лондона.
Хоча меморіали в деяких місцях столиці нагадують про нещодавні трагічні події, бізнес-мандрівнику в Києві немає чого боятися... окрім хіба що жахливих київських заторів.