Річниця смерті Андрія Бенкендорфа: яскраві факти про режисера, соавторе кіносаги "Бандитський Петербург"

Режисерові встановлено пам'ятник у Києві

У суботу, 24 лютого, проходить шоста річниця смерті режисера Андрія Бенкендорфа, який навчався і працював в Україні. "Страна" зібрала цікаві факти про життя режисера.

Андрій Бенкендорф народився в Москві. Його мати Ельвіра Бенкендорф починала актрисою в Театрі імені Івана Франка, а потім багато років була редактором телевізійних "Блакитних вогників".

Свій шлях у кіно Бенкендорф почав у Києві. У 1963-1970 роках він працював на Київському телебаченні механіком по обслуговуванню звукотехніки, кінооператором.

У 1977 році закінчив кинофакультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого (майстерня Т. Левчука). Потім працював режисером кіностудії ім. А. Довженка.

У 2008-2009 роках Бенкендорф став генеральним продюсером ТРК "Київ".

За словами самого режисера, в професію його підштовхнув друг дитинства Володимир Бортко (перший режисер "Бандитського Петербурга", який умовив не розлучатися з дитячою мрією і поступити на режисерський факультет).

Андрій Бенкендорф (facebook.com)

Фільми Бенкендорфа

У кіно дебютував картиною "Мій генерал" (1979).

Пізніше Бенкендорф зняв такі фільми, як "Поїздка через місто", "Капель", "Добрі наміри", "Робота над помилками", "Балаган", "Снайпер", "Кілька любовних історій", "Хіпініада або материк кохання" та багато інших – всього більше двох десятків картин.

Також він був режисером телевізійних серіалів "Бандитський Петербург-4. Арештант", "Бандитський Петербург-5. Опер", "Бандитський Петербург-6. Журналіст", "Мана святого Патріка", "Європейський конвой", "Банкірші".

Його фільм "Кілька любовних історій" на основі Джованні Бокаччо "Декамерон" став першої еротичної картиною на пострадянському просторі.

Андрій Бенкендорф (facebook.com)

Мріяв зняти фільм про Шевченка

Своїм улюбленим актором Бенкендорф називав Армена Джигарханяна. Він зняв його в шести картинах.

Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Призи серед дитячих фільмів" за 1985 рік. Лауреат XI Бердянського Міжнародного кінофестивалю "За внесок у розвиток українського телемистецтва" як режисер фільму "Сповідь Дон Жуана".

Бенкендорф мріяв зняти фільм про молодого Тараса Шевченка, однак зробити цього не встиг. Він встиг тільки написати сценарій. Режисер хотів показати Шевченка не як "брилу" української поезії, а як звичайної людини, який любив гарних жінок і модний одяг.

У 2003 році Бенкендорф привіз у Київ актора Леоніда Куравльова, якого знімав у фільмі "Європейський конвой". Куравльов виконував роль українського міліціонера, а зйомки велися в кабінеті тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Смирнова.

Син режисера Єгор Бенкендорф пішов по стопах батька. Він - режисер, сценарист, продюсер, був головою правління телеканалу "Інтер", колишній генеральний директор Національної телекомпанії України, а нині - генеральний директор каналу 112.

Режисер помер у 2012 році 24 лютого. У березні того ж року йому мало виповнитися 66 років.

У центрі Києва режисерові встановили пам'ятник - бронзова кінокамера з Маріїнського парку, яка "дивиться" на вертолітний майданчик.

До речі, названо лауреатів загальнонаціональної програми "Людина року-2017" в номінації "Митець року".