"Пахне заходом": уродженець України відверто розповів про "принади" російського шоу-бізнесу
Фото: Аркадій Хоралів (horalov.ru)
Музикант поділився особистим досвідом
Уродженець Мелітополя Запорізької області, співак і композитор Аркадій Хоралов заявив, що без зв'язків і грошей молодим талантам на сцену не потрапити. З пропускною системою вітчизняного шоу-бізнесу артист стикався і сам. Своїм досвідом він поділився в інтерв'ю ria-m.tv.
"У 1983-84 році, коли у мене вже був готовий сольний альбом, поет Андрій Дементьєв відніс нашу пісню "Давай попробуем вернуть" на розгляд художньої ради Держтелерадіо. Її тоді вже співали по всьому Радянському Союзу. Незважаючи на те, що худрада під головуванням Олександри Пахмутової прийняла нашу пісню та, за її словами, "відкрила ім'я Аркадія Хоралова", пісня нікуди не пішла, тому що редактори її не пропустили - сказали, що виконання пахне заходом, що це не радянське. Мені перекрили всі входи і виходи, тому що кожен новий хіт відсуває на задній план попередні, а це, природно, нікому з авторів і виконавців не було потрібно. Тому ця пісня не звучала багато років на радіо і телебаченні", - вважає Аркадій Хоралів.
"Одного разу я прийшов до Ігоря Крутого, який тоді вже був власником передачі "Пісня року". Я запитав, чому пісня "Новгодние игрушки", яка до того часу була популярна і затребувана на радіо і ТБ, не може звучати на "Пісні року". А він відповів: "Ти покажи мені рейтинги". Я зрозумів, що розмовляти марно", - розповів він.
"Роками є певна когорта людей, які перевалюються з одного телеканалу на інший. Це одні й ті ж імена, одні й ті ж особи. Це ті, хто в так званій тусовці. Багато буквально живуть на телебаченні, щоб десь засвітитися. Я не з цієї серії. Куди мене запрошують і де мене шанують, я прийду з задоволенням. А там, де треба себе нахвалювати, пробиватися, щось просити - це не моє. Моя совість мені цього не дозволяє. Мене впізнають, мене люблять, мені пишуть такі листи, що часом сльоза пробивається. А зараз, на жаль, крутять не дуже гідних. І як шкода тих, які гідні, але ніде не звучать, ми їх не чуємо", - зазначив Хоралов.
"Особисто я не відчуваю себе ущемленим і на свою долю не ображений. До речі, пісня "Мелітополь", присвячена моєму рідному місту, тут теж не крутиться, хоча її дуже люблять і хотіли б чути. Всі свята в місті проходять без неї. А я ж її писав для жителів Мелітополя! Виявилося, що нікому це не цікаво. А я стільки тепла, ніжності та любові до рідного міста туди вклав..." – поскаржився композитор.
"Пропускна система на сцену - це особисті стосунки, симпатії, гроші, якщо хочете - навіть, кумівство. Якщо у вас цього немає, ви нікому не потрібні. Сьогодні це ні для кого не секрет, це відомий факт", - заявив він.
До речі, відомий композитор висловився про українську музику.
