Хто у крамниці залишився: виграє українське книговидання від заборони російських книг?
Реєстр антиукраїнських видань, що містять пропаганду фашизму, ксенофобії і сепаратизму, яким спочатку було вирішено обмежити потік дезінформації в контексті нинішньої інформаційної війни, розрісся до набагато більших тематичних масштабів. Іншими словами, заборонена не тільки ідеологічно шкідлива, але й інша література російською мовою, поставляється на український ринок з Росії.
Фото: Антиукраїнські книги російських видавництв (pikabu.ru)
З одного боку, історичну сатисфакцію у даному випадку українська словесність нарешті могла б отримати, оскільки при цьому вона виявилася б ексклюзивним представником культури на вітчизняному ринку. У контексті жорстких заборон на українське книговидання, що існували в Російській імперії аж до 1914 року - від Валуєвського циркуляра до Емського указу - відповідна реакція була б цілком з'ясовна.
Вже сьогодні українські інтелектуали готові виправдати подібну заборонну політику держави, яка виникла на уламках імперської культури. Наприклад, відома письменниця Оксана Забужко, за її словами, не може пробачити радянської влади того, що творчість українських авторів Розстріляного Відродження було недоступне їй в ті часи, коли сама вона формувалася як літератор. І те, що вона дізнавалася з книг французьких екзистенціалістів, "виявилося років на 20 запізнилися, порівняно з українськими 1920-і роками".
З іншого боку, централізована система культурної політики в СРСР була влаштована так, що весь інформаційний потік із Заходу приходив в Україну і інші союзні республіки транзитом через російські видавництва. В яких з часів відкриття залізної завіси, відлиги і перебудови перекладалися й роботи сучасних філософів, і наукові праці з інших областей спеціалізованої літератури. Зокрема, релігії, медицини, біології та ін., від сьогоднішнього заборони яких постраждає український ринок, як справедливо відзначає, зокрема, голова Української асоціації видавців та книжкових розповсюджувачів Олександр Афонін.
Фото: Від заборони на ввезення російських книг постраждають вчені та медики, а значить, і всі українці (pinterest.com)
Свого часу, як відомо, була успішно створена школа радянського перекладу, в тому числі, спеціалізованої літератури. В Україні дозволялися лише нешкідливі художні переклади, і тому - в силу тієї ж централізації, коли кращі українські перекладацькі кадри витікали в Росію - сьогодні у нас немає своєї перекладної літератури за згаданими спеціальностями.
І нарешті, як заборона на ввезення російських книг відіб'ється на інтересах українського читача? Чи вплине закон про ембарго на асортимент книгарень в Україні? Тобто, які перспективи не політичного, і навіть не ринковий, а просто обивательського характеру в даного рішення влади? Виграє чи постраждає український читач, який втратив новинок російської літератури? Нарешті, стане чи, образно кажучи, легше української літератури від ембарго на ввезення російської книги? Відповідь завідомо простий: не виграє і не стане.
Фото: Заборона російських книг торкнеться кожного читача (womanway.online)
Читач в Україні, швидше за все, навіть не помітить дії адміністративних заборон на російську книгу, оскільки асортимент книгарень ще довгий час залишиться колишнім. Він і без цього не змінювався останні роки два-три. Не в останню чергу через цілком зрозумілої політики книготорговців. Яка, зауважимо, була така, що новинки з Росії не замовлялися, поки не були реалізовані запаси попередніх років.
І сьогодні на полицях українських книгарень з ярликом "Сучасна література" ми побачимо "новинки" у кращому разі трирічної, а то і п'ятирічної давності. Російськомовна класика в даному випадку - більш безпрограшний варіант. До того ж вона особливо не вимагає авторських прав, і українські видавці охоче її тиражують. Обходячись в лінійці "сучасної літератури" більш свіжим вітчизняним аналогом.
Чесно кажучи, український читач взагалі давно вже не користується послугами книжкових магазинів, принаймні, при пошуку сучасної художньої літератури. І навіть не тому, що її туди оперативно не замовляють. Просто за новинками звично звертаються до інших "джерел знань", а саме - скачують книгу в Інтернеті. То на платних, офіційних ресурсах, то звичайним "піратським" способом. І на ту, і іншу інформаційну нішу дію ембарго, природно не поширюється.
Фото: Завантажити електронну книгу простіше, ніж купити паперову (the-ebook.org)
Існує ще один ракурс проблеми, з якого можливий погляд на український книжковий ринок в умовах відсутності на ньому російської друкованої продукції. З точки зору гуманітарного шовінізму заборона на російськомовні книжки, що надходять в Україну, має безумовну ідеологічне підґрунтя. І українські видавці цього не заперечують, схвалюючи введення ембарго, адже при цьому вони отримують повне право видавати ту ж російськомовну продукцію в Україні, але вже своїми силами.
Причому, неважливо - чи то купуючи права на книги в Росії, чи безпосередньо укладаючи договори з іноземними авторами. Перше, звичайно ж, обійдеться дешевше, оскільки йдеться не про оригінальному тексті, а всього лише про перекладі з оригіналу, купленого російським видавництвом.
До речі, нещодавно ми розповідали про книгах, заборонених в Росії з дивних причин.